Нові штами вже є в Україні. Чому ж їхнє виявлення затягнулося?

Після тимчасового покращення захворюваність на ковід в Україні знову наростає. Станом на ранок 4 березня маємо 10057 нових випадків і 194 смерті за минулу добу. За спостереженнями аналітиків, Україна вже от-от наблизилася до ситуації, яка спостерігалася восени. Про це свідчить і зростання смертності, і зростання кількості госпіталізацій. Водночас медики кажуть, що клінічна картина ковіду нині суттєво змінилася, що свідчить про наявність мутованого штаму. Але дані про мутації в Україні наразі настільки обмежені, що соромно про це згадувати. Ми досі відправляємо більшість зразків для дослідження за кордон. У чому ж проблеми це змінити – з’ясовував Укрінформ.

COVID-19 змінився, кажуть інфекціоністи. І вже є підтвердження

За даними аналітиків з НАН, кількість летальних випадків почала повільно збільшуватися з середини лютого, а в останні кілька днів місяця зростання різко прискорилося. Науковці зазначають, що зростання смертності в офіційній статистиці не пов’язане із затримками її оприлюднення – наразі вони мінімальні.

Аналітик Євген Істребін, який регулярно відстежує ситуацію з поширенням ковіду в Україні, пише, що те саме можна сказати і про рівень госпіталізацій. «Добовий приріст пацієнтів на госпіталізації 638, тижневий середній – 612. Темпи госпіталізації трохи стабілізувалися. Це означає що в середньому кожен день госпіталізують на 600 пацієнтів більше ніж виписують, і кожен день по Україні заповнюється ще 600 ліжок. До досягнення осіннього максимуму по ковідних пацієнтах по Україні залишилося 1-2 дні (станом на 2 березня). По пацієнтах з підозрами і підтвердженим діагнозом залишилося 6 днів», – пише аналітик.

Нинішній стрибок захворюваності і смертності досвідчені клініцисти пов’язують із циркуляцією на території України вже нових штамів. Про це нещодавно повідомляла провідна інфекціоністка Ольга Голубовська. За її словами, нині збільшилася кількість молодих людей, віком 30+ з важкою формою коронавірусу; інформативність деяких простих лабораторних показників, наприклад, аналіз на С-реактивний білок, знизилася, тобто відсутня кореляція його низьких значень з тяжкістю перебігу хвороби; якщо раніше з 14−16 дня хвороби стан пацієнта починав поліпшуватися, то зараз у третини госпіталізованих з цих днів або трохи раніше настає погіршення, іноді дуже серйозне. Навіть більше – пані Голубовська стверджує, що утворилася резистетність до традиційних методів лікування. «Пояснити такі особливості, що виникли буквально на очах, просто процесами адаптації мікро- і макроорганізму, не можна. Швидше за все ми маємо справу з новим штамом збудника, з яким – не знаю», – вважає Голубовська.

Головна інфекціоністка Вінничини Лариса Мороз у коментарі Укрінформу підтверджує спостереження колеги.

«Ми помітили, що ковід помолодшав, погіршення стану хворих починається трохи раніше. Раніше ми вирахували, що на 9-10 день хворі ставали критичними. А зараз трішки раніше. Практично всі, хто поступає до нас, є дихальнозалежними і дуже важкими. Дихальна недостатність швидко розвивається. Тому, на мою думку, оскільки в Словаччині, Польщі, Чехії вже були виявлені нові штами вірусу – і «британський», і «бразильський», і «південноафриканський», то з врахуванням міграційних процесів, у нас вони теж є», – вважає Лариса Мороз.

І от ввечері 3 березня це офіційно підтвердилося: у Інституті епідеміології і інфекційних хвороб у двох зразках матеріалів з Івано-Франківська виявили мутацію в S-білку в положенні 501 – N501Y, повідомила Ольга Голубовська. «Ця мутація виявляється у «британського», «бразильського» і «південноафриканського» штамів. Є думка, що вона сприяє посиленню заразності… Даних про те, що вона викликає збільшення смертності, немає. Однак зараз за короткий проміжок часу нас накрила чергова хвиля захворюваності з великою часткою важких хворих, відділення інтенсивної терапії переповнені, і, боюся, цей період для нас буде найважчим з часу появи перших хворих», – вважає інфекціоністка. Попередньо повідомляється, що йдеться все ж таки про «британський» штам. Хороша новина у тому, що вакцини проти нього діють.

І обладнання є, і фахівці… Не було лиш бажання?

З поширенням нових штамів у ВООЗ закликали всі країни по можливості збільшити обсяги секвенування (відстеження змін у геномі вірусу SARS-CoV-2). Але як із нарощенням обсягу тестування чи як із налагодженням постачання вакцин, Україна знову пасе задніх. Ми досі відправляємо зразки матеріалів до іноземних референт-лабораторій – у Лондоні та Берліні. І чекаємо на результати більше місяця. От, приміром, 20 січня Україна надіслала 200 зразків до німецької лабораторії, і тільки учора Максим Степанов розповів, що Україна отримала результати, але не всі. «Ми, на жаль, лише створюємо відповідні лабораторії. Водночас ми відправляємо зразки у світові лабораторії. До клініки «Шаріте» в Берлін ми відправили 200 зразків. Щодо 48 нам уже прийшла відповідь, що у нас циркулює суто європейський італійський, іспанський штам, але мутованого британського і з ПАР у нас немає. Чекаємо решту результатів», – сказав міністр.

Та хіба можна ефективно стримати інфекцію з такими термінами очікуваннями результатів? Звісно, що ні. Адже по-перше, це не дає можливості розробити і застосовувати подальшу стратегію лікування пацієнтів, а також не дає розуміння, наскільки будуть ефективні вакцини, які закупила Україна. Чому в Україні цього досі не роблять повноцінно і що для цього потрібно?

В Інституті молекулярної біології і генетики стверджують, що не так багато – фахівці і секвенатори нового покоління уже є, але немає реагентів (які дороговартісні, але все ж не захмарно) і належної організації. «Проблема полягає не так у складності технології, як в організації процесу, – підкреслює директор Інституту молекулярної біології і генетики, академік Михайло Тукало. – Адже у справі вивчення мутацій потрібні різнопрофільні спеціалісти, які розосереджені по різних інстанціях, міністерствах та академіях. Зокрема, наш Інститут перебуває в системі Національної академії наук України; Центр громадського здоров’я та лікарні, де можна зібрати зразки для аналізу, – у системі МОЗ, а Інститут епідеміології та вірусології ім. Громашевського, який має дозвіл працювати з вірусами, – у системі Національної академії медичних наук».

 Ще влітку Інститут виступав з такою ініціативою, але… «Влітку 2020 року наш Інститут спільно зі співробітниками ЦГЗ в Києві запропонували програму «Геномна епідеміологія SARS-CoV-2 в Україні», яку підтримали експерти МОЗ. Проте програма не отримала фінансування від уряду», – підкреслює академік. Відтак у Інституті наголошують: якщо держава зацікавлена у налагоджені та проведенні таких досліджень на постійній основі, варто під прапором державної програми зібрати спеціалістів з різних відомств та забезпечити необхідне фінансування.

Власне, не так давно у МОЗі заявляли, що з кінця лютого виявлення штамів в Україні таки налагодиться. І от 2 березня Максим Степанов повідомив, що зразки матеріалів пацієнтів з Івано-Франківській області, де нині критична ситуація з поширенням COVID-19, відправили на дослідження в Київ, де вже з’явилися можливості для секвенування. За словами міністра, йдеться навіть про довший термін, ніж очікування результатів з-за кордону. Тож наразі Україна знову відправляє ще 350 зразків у Лондонську лабораторію…

…А тим часом інфекціоністи, що працюють із ковід-пацієнтами, знову відчайдушно закликають утриматися від масових зібрань, скупчень, дискотек і святкування 8 березня. А також вакцинуватися і звертатися за медичною допомогою при перших симптомах. З таким проханням звернулася головна інфекціоністка Вінничини Лариса Мороз. У регіоні вже вдруге за тиждень посилили карантин, а також розгортають додаткові реанімаційні ліжка.

Юлія Горбань, Київ