Як переміг Майдан: що відомо достеменно
Напередодні розстрілу Небесної Сотні Путін, тодішній прем'єр-міністр Росії Медведєв і радник президента Росії Глазьєв публічно закликали Януковича до негайного знищення Майдану, відкрито обіцяючи за це продовження виплати кредиту на 12 млрд доларів (3 млрд доларів на той час уже було виплачено Росією Януковичу, вочевидь, за атаки на Майдан).
СБУ повідомляла, що тоді до Києва прибули навіть агенти російських спецслужб, які координували плани знищення Майдану; з Росії літаками надходила вибухівка і боєприпаси. За спеціальним планом операції «Бумеранг» понад 22 тис. бійців спецпідрозділів мали знищити Майдан.
18 лютого тисячі мітингувальників рушили до будівлі Верховної Ради з вимогою повернути Конституцію 2004 р. зі значно меншими повноваженнями президента та покарати винних у побиттях та вбивствах. Під час раптового нападу «Беркуту» й «тітушок» на демонстрантів на вулиці Інститутській та у Маріїнському парку було вбито й поранено десятки людей. Я тоді зайшов пообідати в напівпідвальне кафе на Інститутській, і саме почалася атака "Беркуту".
Увечері спецпідрозділи почали штурм Майдану, і зумисне підпалили Будинок профспілок, де розташовувався штаб Майдану, та наметове містечко. Безперервний штурм Майдану тривав 17 годин. Коли у вирішальний момент зранку прибуло підкріплення зі Львова і Тернополя, ворог відступив.
20 лютого зранку снайпери відкрили масовий вогонь і по майданівцях, і по деяких правоохоронцях. «Беркут» почав відступати, а влада оголосила про евакуацію Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Вочевидь, метою розстрілів майданівців і наступного відступу "Беркуту" було спровокувати розгром Верховної Ради протестувальниками, щоб дати привід для масштабного розстрілу Майдану та паралізувати парламент – єдиний вищий орган влади, що міг виступити (і, зрештою, виступив) проти диктатури Януковича.
Російська газета "Комсомольская правда" навіть встигла опублікувати матеріал про те, що демонстранти ВЖЕ спалили Верховну Раду.
Очевидно, слідству дуже треба берегти М.Добкіна, бо, здається, він знає більше, ніж це можна сказати, судячи з його виразу обличчя. В той же день 20 лютого вийшло інтерв'ю Добкіна російській газеті, де він розповідав, що "парламент ми сєгодня потєряєм".
Але провокація не вдалася: попри біль від втрат загиблих, Майдан не пішов нищити Верховну Раду.
Нечисленні групи майданівців рушили вул. Інститутською услід за відступаючим «Беркутом», щоб відновити зруйновані межі Майдану, де на них чекала засідка і кулі снайперів та автоматників.
Кадри розстрілів беззбройних людей, прикритих хіба що дерев’яними чи алюмінієвими щитами та пластиковими касками, облетіли увесь світ. Майданівці жертовно витягали з-під куль загиблих і поранених людей.
Протягом 18-20 лютого загалом загинули 77 євромайданівців, понад 700 зазнали поранень. А за весь час Революції постраждали 3,5 тисячі мирних громадян. Більше ста було вбито або загинули від ран.
Після кривавого розстрілу Майдану від режиму Януковича відвернулися навіть деякі його прихильники. Увечері 20 лютого Верховна Рада 236 голосами (за необхідних 226) засудила насильство, що призвело до загибелі мирних громадян, заборонила використання зброї силовими підрозділами та зобов’язала їх повернутися до місць розташування.
Наступного дня на переговорах з опозицією за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції Янукович згодився упродовж 48 годин обмежити права президента, повернувши редакцію Конституції, яка діяла на час його обрання, та не пізніше грудня 2014 р. провести дострокові президентські вибори. Одним з посередників був нинішній президент Німеччини, а тоді міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр, якого радник Путіна Глазьєв назвав за це посередництво "співучасником нацистського путчу".
Проте того ж вечора Янукович утік, порушивши щойно укладені домовленості й не підписавши зміни до Конституції. Спочатку Янукович утік до Харкова, але, можливо, побачивши деморалізацію своїх прихильників, кислі фізіономії Допи і Гепи, яким "ніхто гроші не дасть", зрозумів, що скоро будуть "брати" (ну, і здавати), – і чкурнув світ за очі. Очевидці говорять, що Янукович розвернувся після якогось дзвінка і "с ізменівшимся ліцом бежал прочь".
Що Януковичу повідомили під час того дзвінка, і на що він відреагував негайною втечею – це, по-суті, єдине, що історії досі не зовсім ясно. Чи це була інформація про Майдан біля Харківського палацу, чи те, що його оточення повтікало, чи якийсь знак від Путіна, чи якась страшилка від охорони – поки мені невідомо.
Ще раніше повтікали до Росії та Білорусі його поплічники.
Ті, що лишилися, почали зрікатися і всіляко звинувачувати Януковича у вбивствах, крадіжках, корупції та деспотизмі. Це було одне з найбільш повчальних видовищ – як Герман, Єфремов, Тіхонов, Колєсніков, Чєчєтов і т.д. мимоволі говорили правду про того, кого нещодавно вилизували.
Олександр Палій
FB
реклама