Підліткові самогубства – три дні поспіль: що це, як зарадити?
Новина про самогубство семикласниць із Боярки, а потім про таку ж спробу інших двох дівчат із Умані наступного дня нажахала всю країну. Тепер же стало відомо і про хлопця з Києва, який теж наковтався пігулок… Усі ці випадки пов’язуються із челенджем, який пішов із соцмережі TikTok і наводять паніку на батьків школярів. Авторів челенджу поки не встановлено, але те, що вони мають нести відповідальність – беззаперечний факт. А поки поліція шукає винних, Укрінформ зібрав інформацію про те, що ж треба знати про проблему і які пропонуються варіанти, аби її спробувати вирішити.
Спроби самогубства дітей фіксували три дні поспіль
16 лютого дві подруги-семикласниці з Боярки були знайдені непритомним посеред навчального дня – на перерві вони випили по 40 таблеток спазмалітика, що є аналогом «Но-шпа», і коштує копійки – близько 30 гривень за 30 пігулок Одна з них, якій було 13 років, померла… Інша 12-річна дівчина, потрапивши до лікарні, на щастя, вижила. Пізніше саме вона й розповіла, що стало причиною такого вчинку. «Вони надивилися відео в TikTok на кшталт: "Випий 40 таблеток і подивись, що буде"», – повідомили Громадському в поліції Київщини. Оскільки цей препарат продається без рецепта, слідчі направили листи до Держлікслужби щодо законності продажу лікарських препаратів дітям та до Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА, щоб запобігти таким порушенням у майбутньому. При цьому представниця ювенальних прокурорів Департаменту захисту дітей Офісу Генерального прокурора Юлія Усенко повідомила, що дівчата не були схильні до суїциду, проблем у сім‘ї та з однолітками не мали.
Але ніхто не очікував, що точно такий же випадок повториться вже наступного дня… 17 лютого в Умані дві восьмикласниці випили по 10 пігулок того ж препарату і потрапили до лікарні. Наразі вони під наглядом медиків, але участь у челенджі заперечують. Як згодом розповіла прессекретарка поліції області Зоя Вовк у коментарі «Українським новинам», ними керувало бажання привернути увагу близьких, у чому дівчата зізналися самі.
«Вони пояснили, що їхньою метою було не самогубство, не підтримати якийсь челендж, вони хотіли привернути увагу своїх близьких. І знаючи про те, що в іншій області вжили більшу кількість (таблеток. – Ред.), вони обмежилися. З'ясувалося, що у дівчаток, яким по 14 років, є проблеми непорозуміння з близькими – так пояснили вони і їхні батьки, виникають сварки... Також у однієї дівчинки проблеми з хлопцем», – додала прессекретарка поліції.
Такі випадки психологи називають криком про допомогу… Але ця додаткова інформація підняла інше дражливе питання – а чи варто взагалі розповідати масово про те, як саме було вчинено самогубство? Щоб люди, які в цей момент перебувають в нестабільному емоційному стані, це не повторили.
А 18 лютого трапився іще один подібний випадок. До клініки "Охматдит" доправили 15-річного киянина, який теж наковтався пігулок. Про цей інцидент наразі відомо лиш те, що хлопець врятований і його життю вже нічого не загрожує.
В Італії дітям до 13 років заборонили користуватися TikTok
Проблема дитячих суїцидів не нова. Щороку в Україні фіксують більше ста таких випадків. Та 2021 рік почався з 18 самогубств та спроб їх вчинення серед дітей у віці від 10 до 16 років… Причиною такого зростання називають активізацію так званих «груп смерті», на кшталт «Синього кита».
Лікарі з клініки «Охматдит» у коментарі ТСН теж підтверджують, що тенденція суїцидальних настроїв серед молоді в останні місяці дуже зросла. Причому якщо раніше діти вживали медикаменти спонтанно, то зараз вони розуміють, що роблять. «У нас останні два роки цифри залишаються сталими – 60 дітей. З початку цього року ми вже прийняли 25. І це лише верхівка, бо ми приймаємо виключно отруєння. Ми вже виконали свою річну норму хворих із суїцидальними настроями», – сказав завідувач відділення інтенсивної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ "Охматдит" Олександр Урін.
Доведення дітей до самогубства через соцмережі стає проблемою не лише для України. Нещодавно в Італії після загибелі 10-річної дівчинки, яка брала участь у небезпечному челенджі в соцмережі, взагалі вирішили заблокувати акаунти всіх користувачів, які вказали свій вік молодше 13 років. Дівчинка брала участь в челенджі у TikTok, умовами якого було одягнути на шию ремінь так, щоб не було можливості дихати, та знімати це на телефон. Тепер італійська прокуратура розслідує можливе підбурювання до самогубства.
Загалом же світова статистика засвідчує страшні речі: у групі підлітків віком 15-19 років суїцид – друга за частотою причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).
Кому це потрібно?
Перше, що думаєш, коли дізнаєшся про такі випадки – це те, що люди, які підбурюють дітей до самогубств у соцмережах, однозначно мають понести кримінальну відповідальність. І неважливо, які мотиви вони мали. Але ж що це можуть бути за мотиви у засновників «груп смерті» і тих, хто запускає подібні відео?
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко розповідає Укрінформу, що перше – це відчуття власної значущості, засіб реалізації адміністраторів. Такий собі нарцисизм. Друге – це спосіб монетизації. Групи створюються лише для того, щоб заробити на розповсюдженні контенту. І третє – це політична роль. «Відбувається залякування – в основному для того, щоб суспільство дозволило державі втручатись в Інтернет – тобто обмежити власну свободу. І мені частіше здається, що більшу роль відіграє саме останнє», – вважає експерт. Хоча додає, що тема «груп смерті» та челенджів (смертельних ігор) значно демонізована в громадській думці. «По-перше, вони не надто поширені, а, по-друге, – не настільки маніпулюють свідомістю, як здається. Треба розуміти, що до тих, які існують, вже входять люди, котрі вирішили покінчити життя самогубством. І групи для них це лише шлях, метод. А не причина. І не треба мати надвисокі гіпнотичні чи інші здібності, щоб довести одиниці з сотень, які вже вирішили покінчити з життям, до суїциду», – говорить Петренко.
Але він наголошує, що вирішувати проблему треба не стільки через зовнішні фактори (заборона продажу ліків, контроль над тим, в яких групах перебуває дитина, блокування небезпечних груп та блогерів), скільки через дитину. Через відновлення її довіри до батьків, збільшення її кола спілкування, усвідомлення дитиною своєї важливості та особливості. «І це мають говорити батьки. Бо якщо вони не будуть цього говорити, – про це почнуть говорити акаунти у соцмережах – для того, щоб зманіпулювати вашою дитиною», – підсумовує експерт.
Хоча у випадку отруєння пігулками в Боярці все не так однозначно. Дівчина, що загинула, все ж не мала проблем у сім’ї чи з однолітками…
Як правильно говорити з дитиною про подібні випадки?
Що ж робити батькам, які дізнавшись про трагічні випадки, трясуться від страху, аби вберегти своїх власних? У цій ситуації головне, як пояснює психологиня Любов Найдьонова, опанувати власні емоції і не передати їх дитині. «Вам іще досі хочеться схопити свою дитину і трясучи її дико питати – чи ти там у тіктоку не почитала якийсь дурний челендж про таблетки?!!! Стоп. Ви ще не готові до розмови з дитиною, ви заразні», – застерігає психологиня.
І коли ви вже оговталися і відчули грунт під ногами, то час починати розмову. «Краще хай дитина покаже свої емоції, розкаже, що вона думає про це, а якщо не чула про цей випадок, то почує від вас. Почує від вас сум, навіть розпач, що не вдалося врятувати, почує захоплення тими дітьми, які не були байдужими – і це врятувало життя одній із дівчат. Але не страх і сумнів – що з вашою дитиною щось не так. Посумуйте, погорюйте разом, поспівпереживайте. Це теж важкі емоції, але коли вони поділяються, то легшає.
Після цього поверніться до розмови про те, яка ж поведінка може врятувати, хай дитина сама скаже, що врятувало б дівчат, нехай визначить, де був той момент, коли треба було зупинитися. І з вірою в те, що ваша дитина це розуміє, підправте, якщо вона готова зайти дуже далеко. Це буде розумна розмова на фоні емоційно теплому, підтримуючому, стабільному», – радить Любов Найдьонова.
Звісно, тема дитячих самогубств дуже непроста, і кожне таке повідомлення викликає жах і відчуття безпорадності. А ще нерозуміння того, чому діти, життя яких іще тільки-но починається, ідуть на таке. Детальніше про це Укрінформ розповість у інтерв’ю з соціальним психологом, яке наразі готує редакція.
Юлія Горбань, Київ
