Деякі моменти медреформи звужують права громадян: Денісова про своє подання до КСУ

Деякі моменти медреформи звужують права громадян: Денісова про своє подання до КСУ

Відео
Укрінформ
Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова заявила, що її подання до КСУ щодо медичної реформи стосується моментів, які, за її словами, звужують права громадян.

Про це Денісова сказала в ефірі телеканалу «Рада», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Потрібно розділяти: чи мова йде про все законодавство (з цього питання - ред.) і повністю надання державних гарантій, чи про окремі частини цього законодавства. Ми говоримо, що деякі частини кількох законів, які регулюють якраз надання цих (медичних – ред.) послуг і забезпечують право людини на медичну допомогу згідно з Конституцією, не відповідають Конституції», - сказала Денісова.

За її словами, станом на 1 січня 2021 року не всі громадяни підписали декларації із сімейними лікарями. Орієнтовно 25% громадян такі декларації не підписали.

«Чому не підписали?... Ми бачимо через звернення громадян, що, наприклад, у селі Лимани Миколаївської області з лікарем-терапевтом укладено 3695 декларацій, а потрібно тільки 2 тисячі. Можна перерахувати велику кількість сіл і міст, де значно перевищена кількість декларацій (які підписані тим чи іншим лікарем – ред.). Тому це перше – що людині не забезпечено можливість отримати все ж таки допомогу через те, що недостатньо лікарів. По-друге, наразі повністю не… надаються ці послуги, бо просто коштів не вистачає», - повідомила вона.

За її словами, згідно із законом про фінансові гарантії медобслуговування і рекомендаціями ВООЗ, необхідно витрачати 5% на програму фінансових держгарантій щодо медобслуговування.

«Які цифри ми бачимо? У 2018 році, коли ще програма не була затверджена, було 3,5% ВВП (фінансування на такий тип послуг – ред.), у 2019 році – 3,1% ВВП, і ця програма тоді не була затверджена. А коли програма вже була затверджена – у 2020 році, то взагалі замість 5% – 1, 94. Як можна на ці цифри забезпечити всіма послугами наших громадян? Неможливо. У 2021 році трохи змінилася ситуація і стало 2,7%. Загалом на всю медицину – 3,5% ВВП. Тобто точно цих грошей – 159 млрд, які передбачені у бюджеті, не вистачить на те, щоб ці гарантії були забезпечені. Тому я і оскаржила саме звуження програми медичних гарантій, які передбачаються законодавством. Якщо б державний бюджет передбачав 5%, то звуження таких програм не відбувалося б», - сказала Денісова.

Читайте також: Коронавірус vs медреформа: на Банковій пояснили, що змінила пандемія

Вона окремо уточнила, що упродовж майже 10 років відбувається ліквідація медичних закладів. «Така є у нас специфіка, що за ці роки у нас зменшилася кількість закладів охорони здоров’я… Якщо на початок 2010 року їх було 2763, зараз залишилося 1640. Щодо лікарів – їх кількість зменшилася теж на 20%. І тому це звуження прав наших громадян», - повідомила український омбудсман.

Денісова вказала на те, що «у нас відбувається не тільки ліквідація первинної ланки медицини, а й на вторинному рівні», за її словами, йдеться про туберкульозні диспансери, вкрай важливо, щоб вони не скорочувалися.

Вона уточнила, що медреформа відбувається разом із терреформуванням і децентралізацією. «Ми всі бачили: 490 районів було – 136 стало. До чого це призводить? До того, що лікарні просто закриваються. Тобто, це не вся медична реформа, а лише у частині звуження прав», - розповіла Денісова.

За її словами, згідно з бюджетним кодексом, утримання лікарень, в тому числі і їх комунальні послуги, мають фінансувати місцеві органи влади, які наразі взагалі скорочують первинну ланку, «ці лікарні, які були, наприклад, районні, просто переробляються (в іншого типу лікарні – ред.), в яких не та кількість лікарів». І тоді людям для отримання медпослуг треба їздити до райлікарень далеко від своїх домівок, уточнила вона.

Також Денісова поінформувала, що під час підготовки цього подання до КС в Офісі омбудсмана отримали інформацію, що в Україні збільшилася смертність майже на 20%, а в деяких регіонах - на 30%.

«Ми бачимо, від чого людина помирає перш за все – від хвороб системи кровообігу. Це медична допомога, яка була надана невчасно. … І ми згадували про COVID-19. Коли ми бачили, що, наприклад, відміняються планові операції, то люди постраждали не стільки від COVID-19 … Тут треба це все докупи скласти, тому ми зробили таке конституційне подання», - зазначила Денісова.

На її думку, перспектива розгляду її конституційного подання «дуже хороша». «Вже було за моїм зверненням відкрито конституційне провадження. Справа розглядатиметься судом по суті. Ухвала вже прийшла до мене, я її прочитала, там все викладено, підтримано те, що ми згідно із законодавством подали це подання, у них є можливість його розглядати», - повідомила вона.

Як повідомлялося, 6 січня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що звернулася до Конституційного Суду з поданням щодо окремих положень законів, що стосуються сфери охорони здоров'я та подолання пандемії COVID-19.

1 лютого в Офісі омбудсмана повідомили, що Конституційний Суд відкрив конституційне провадження у справі за поданням Денісової щодо окремих положень законів, що стосуються сфери охорони здоров'я та подолання пандемії COVID-19.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-