Ткаченко: У Європі не скорочували бібліотеки, бо вони - найкращий засіб прищепити культуру

Таку позицію висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю порталу «Децентралізація», повідомляє Укрінформ.

«Громада повинна утримувати ті заклади культури, у яких бачить сенс. А якщо ці заклади недосконалі, незатребувані, їх треба вдосконалити й трансформувати. Але не знищувати. Людям потрібні не запліснявілі заклади радянського типу, а сучасні клуби, куди приємно прийти. Зверніть увагу, подібна трансформація зараз відбувається у сферах освіти й охорони здоров’я. І школи, і лікарні загалом не скорочуються, а переформатовуються під потреби місцевих жителів», - наголосив Ткаченко.

Водночас, за його словами, є ситуації, коли у селах громади є незатребувана бібліотека, а крім цього ще кілька шкільних книгозбірень. «Звісно, у таких випадках краще об’єднати кілька бібліотек, однак не скорочувати при цьому бібліотечних працівників. Варто розуміти, що публічна бібліотека та шкільна мають різні функції, їх об’єднувати не варто. Шкільні бібліотеки – це бібліотеки сфери освіти, а не сфери культури. Ліквідація бібліотек є можливою, але вона не має бути самоціллю», - пояснив глава МКІП.

За словами урядовця, все має відбуватися так само, як з будинками культури. Міністерство стоїть за те, що бібліотеки треба зберегти, переформатувавши їх. У сучасній бібліотеці має бути інтернет, комп’ютери. З місць, де можна просто взяти книжку, бібліотеки мають перетворитися на місця для спілкування, приємного проведення часу.

«Там кожен відвідувач повинен мати можливість випити каву, набути нових знань, взяти участь у конференції, подивитися фільм – активності можна перелічувати дуже довго. Прикладів створення саме таких бібліотек вже чимало, особливо у великих містах. Я бачив 13 оновлених бібліотек, які прийшли на заміну 24-ом публічним та 16-ти шкільним бібліотекам у Теребовлянській громаді. І я задоволений тим, що побачив», - розповів міністр.

Водночас він зазначив, що таке переформатування має відбуватися не тільки коштом громади.

«Певні державні субвенції на це існують. Крім того, до подібних проєктів можна залучати кошти Державного фонду регіонального розвитку, кошти обласних бюджетів, а також донорські кошти. Зрештою, у кожній громаді можна знайти волонтерів, які не відмовляться допомогти в оновленні місцевих бібліотек. Європа вже пройшла цей шлях, ми не є тут піонерами. Власне, у Європі не скорочували бібліотеки, бо розуміли, що вони є чи не найкращим засобом для прищеплення людям культури. Тільки ці бібліотеки, звісно ж, повинні мати сучасний формат і сучасний книжковий фонд», - сказав міністр.

Він нагадав, що однією зі стратегічних цілей Міністерства культури та інформаційної політики є запуск пілотних центрів культурних послуг та креативних хабів. МКІП вже розробило Концепцію центрів культурних послуг, що має парасольковий формат, розрахований на те, щоб в одному приміщенні були кілька закладів культурного напряму. Наприклад, концертна зала, танцювальна зала, бібліотека, гурткові приміщення. За таких умов, переконаний урядовець, Центр культурних послуг стане місцем спілкування, зустрічей, цікавих розмов, навчання тощо.

«Культурні хаби мають ширший формат, розрахований переважно на міста. Однак і хаби, так само як ЦКП, мають об’єднувати у собі багато активностей. Хаби можна порівняти з колишніми районними будинками культури, однак знак рівності між ними ставити не варто. Адже йдеться не просто про зміну вивіски. Наповнення хабу має бути набагато кращим, що дозволить жителям громад отримувати замовлені ними культурні послуги високої якості. Причому ініціювати створення ЦКП чи культурного хабу мають самі громади, адже вони управлятимуть цими хабами. А Міністерство культури та інформаційної політики надаватиме їм фінансову, консультаційну та методологічну підтримку», - додав Ткаченко.

Він також зверну увагу на те, що утримання Центрів культурних послуг і потенційних хабів повністю лягає на плечі громад. Але МКІП може надавати певні субвенції і вже готує порядок використання коштів. Фінансування здійснюватиметься на конкурсній основі. Всі області подаватимуть пакети документів, відомство буде аналізувати їх, вибудовувати певний рейтинг та розраховувати квоти на кожен регіон.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики дедалі частіше стикається з проявами неналежного дотримання законів через надмірну зацікавленість у майнових комплексах, що в разі ліквідації закладів культури становлять додатковий комерційний інтерес.

У МКІП зауважували, що непоодинокими є випадки звернень районних державних адміністрацій для погодження ліквідації районних клубних закладів чи бібліотек. Однак відповідно до законодавства (закони України №1009-ІХ та № 1081-IX) районні державні адміністрації не мають права ліквідовувати районні заклади культури і зобов’язані передати їх на баланс територіальної громади, де вони знаходяться, а відповідні місцеві ради не можуть відмовитися прийняти у комунальну власність територіальних громад такі заклади. Тільки після передачі закладів, в разі прийняття рішення про необхідність ліквідації чи реорганізації зазначених закладів, до МКІП має звернутися територіальна громада, якій будуть передані ці заклади культури.

Також повідомлялося, що у 2020 році в процесі реформи децентралізації відбулись зміни адмінтерустрою і, відповідно, змінилися система міжбюджетних відносин та фінансування соціальних об’єктів, що знаходяться у комунальній власності.

Нині в областях триває процес передачі майна з районного рівня у комунальну власність територіальних громад. Йдеться про заклади освіти, культури, охорони здоров’я та інші. Прийнявши на свій баланс ці об’єкти, територіальні громади отримують змогу ними управляти та утримувати їх з власного бюджету.

Торік Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію 490 існуючих районів і створення замість них 136 нових районів.

Фото з сайту decentralization.gov.ua