До Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшли 195 скарг

До Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшли 195 скарг

Укрінформ
До Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови починаючи з 16 січня надійшло 195 скарг.

Про це повідомляє пресслужба мовного омбудсмена на сторінці уповноваженого Тараса Кременя у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«Рівно тиждень тому, 16 січня, набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За ці дні до Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшло 195 скарг і звернень громадян, найбільша кількість яких - з Києва та Київської області (74), найменша – з півдня та сходу України. Львів’яни надіслали 17 звернень, одесити та харків’яни - по 12», - йдеться у повідомленні.

За інформацією пресслужби мовного омбудсмена, більшість скарг стосувалася відсутності української версії сайтів інтернет-видань та інтернет-магазинів (117). Про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, порушення мовного законодавства в галузі освіти - 4, використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови під час виконання своїх обов’язків - 3.

Читайте також: «Остап Бендер теж давав такі поради»: Кремінь - про заклики обходити мовний закон

На телефонну лінію Секретаріату по додаткову інформацію та консультації звернулося близько 50 осіб.

«Громадяни, серед іншого, просять роз'яснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари та послуги недержавною мовою на прохання споживача. Тож звертаємо увагу, що, відповідно до закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін. Таким чином, ніхто не може зобов’язати фармацевта чи продавчиню обслуговувати клієнтів недержавною», - зазначили у Секретаріаті.

У мовного омбудсмена вважають, що така невелика кількість звернень і скарг на порушення у сфері обслуговування - найбільшій за своїм охопленням громадян - це і результат ефективної кількамісячної інформаційної кампанії, а також масштабної роз’яснювальної роботи, під час якої Кремінь особисто звернувся до тисяч органів державної влади та місцевого самоврядування, малого та середнього бізнесу, мережевих закладів торгівлі, медичних установ, освітніх закладів, соціальної сфери.

«Найбільше - це свідчення законослухняності більшості представників сфери обслуговування, які, незважаючи на карантинні обмеження, продовжують створювати кращі умови для громадян України», - зазначив Тарас Кремінь.

Читайте також: Мовний омбудсмен сказав, що робити, коли відмовляють обслуговувати українською

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Читайте також: Україна цьогоріч планує інтегруватися до Європейської федерації мовних інституцій - Кремінь

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-