Коронавірус vs медреформа: на Банковій пояснили, що змінила пандемія
Про це заявила заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.
«Україна має єдиний шлях – продовжувати медичну реформу, оскільки тільки так можна забезпечити справді якісне надання медичних послуг», – зазначила вона.
За її словами, сенс медреформи полягає в тому, щоб у центрі всієї медичної системи були інтереси пацієнта.
Водночас Соколовська висловила думку, що в Україні впродовж тривалого часу провокувалося штучне протиставлення інтересів пацієнта й лікаря.
«Це протистояння потрібно залишити в минулому. Неможливо задовольнити інтереси пацієнта, не поважаючи інтереси лікаря та медичного персоналу, і навпаки. Система має функціонувати збалансовано», – наголосила вона.
Заступник керівника ОП зауважила, що впровадження другого етапу медичної реформи в Україні збіглося з епідемією коронавірусної інфекції, що не дало змоги повністю реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом», а також певною мірою показало необхідність перегляду кількості медичного персоналу, особливо допоміжного.
Також вона підкреслила, що проявилася низка інших неврахованих проблем, зокрема неготовність органів місцевого самоврядування бути ефективними власниками закладів охорони здоров’я, не була вибудувана система контролю за якістю надання медичних послуг з боку держави, відсутні заходи впливу на лікарні за невиконання умов договору з НСЗУ та дієві оперативні механізми поновлення порушених прав пацієнтів, не сформовані клієнтоорієнтовані практики, спрямовані на забезпечення поваги до гідності та приватності пацієнта.
«Під час реформи недостатньо уваги було приділено питанням громадського здоров’я, протиепідемічним заходам та системі запобігання й боротьби з інфекційними захворюваннями. Всі ці чинники потрібно виправляти і вдосконалювати разом з необхідністю реагувати на пандемію», – сказала Соколовська.
Вона розповіла, що цьогоріч великі ресурси були спрямовані на перебудову медичної системи та значне збільшення її потужностей, оскільки станом на початок пандемії в Україні було близько 12 тис. ліжок для хворих на COVID-19, з них лише 3,5 тис. – з підведеним киснем, а на сьогодні облаштовано 66 тис. ліжок, понад 53 тис. з яких – з киснем.
«Тримати такий потенціал напоготові доведеться ще деякий час. Це дещо скоригувало погляд на те, якою має бути медична система України в результаті реформи, але зберегло сам курс на осучаснення управління охороною здоров'я, на інтеграцію до загальносвітових практик доказовості, визнаних протоколів лікування, стандарту фінансування», – зазначила заступник керівника ОП.
У цьому зв’язку вона поінформувала, що була сформульована як мета для держави необхідність вийти за три роки на показник бюджетних видатків на медицину не менш ніж 5% ВВП. Соколовська переконана, що зробити одразу стрибок з 3% до 5% дуже складно, серед іншого, через коронакризу, але вже у 2021 році в державному бюджеті передбачено понад 4% ВВП на медицину.
Також вона наголосила, що важливим аспектом реформи має бути створення стимулів для того, щоб українські лікарі та медичний персонал не залишали країну заради роботи за кордоном.
«Для цього потрібні комплексні рішення, які врахують і об'єктивні можливості системи, і об'єктивну потребу України в тих чи інших медичних об'єктах, у доступності медичної допомоги», – пояснила заступник очільника Офісу глави держави.
«Ми ще не знаємо, які нові загрози можуть виникнути та коли нарешті зможемо повернутись до звичного життя, але що точно зрозуміло – у нашої держави не може бути якогось свого, альтернативного цивілізації шляху розвитку медицини без реформи. Цей процес потребує часу, уважного аналізу кожного кроку, виправлення помилок, якщо вони допущені. Однак ми точно продовжуємо цей рух», – резюмувала Соколовська.
В Україні станом на 13 січня COVID-19 лабораторно підтверджено в 1 130 839 осіб, за добу – 6 409.
