Треба втримати ситуацію із захворюваністю, щоб не вводити жорсткіший карантин – епідеміолог
Наразі необхідно втримати ситуацію із захворюваністю, щоб не запроваджувати ще більш жорсткі карантинні заходи. Про це в коментарі Укрінформу сказала епідеміолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри епідеміології Львівського медуніверситету ім. Данила Галицького, головний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю "Епідеміологія" Наталія Виноград.
"Це був запланований захід (посилення карантинних обмежень, які Кабмін ухвалив 9 грудня 2020 року – ред.). Кабінет Міністрів перед тим зробив детальний аналіз, виходячи з доречності і можливостей мінімізації небажаних наслідків – соціальних, економічних. І пропрацювали з урахуванням попередніх заходів, які проводилися, мінімальний обсяг заходів, який би дозволив стабілізувати епідемічну ситуацію не лише з урахуванням потреб медичної мережі. ...Було розраховано можливість витримати обсяг заходів, а потім їх доповнення, перейти в так званий посилений протиепідемічний режим, з тим, щоб ми і далі витримали рівень захворюваності на стабільному рівні. Ми взяли за основу приблизно початок грудня (за рівнем захворюваності — ред.). Зрозуміло, що на підході вакцина, треба думати про те, щоб ми могли провести вакцинацію, і ми розрахували, які обмеження мусимо ввести, а які можемо в певний спосіб тримати на попередньому рівні. І це дуже важливо, тому що зайти в повний карантин (а це дуже жорсткі обмеження, які є сьогодні в багатьох європейських країнах, зокрема у Великій Британії) – це було занадто жорстко. І в той же час нам потрібно зараз тримати ситуацію, бо інакше будемо заходити у великий карантин, в дуже важкі обмеження", – сказала Виноград.
Вона додала, що існувало розуміння того, що ситуація в світі з поширенням COVID-19 буде погіршуватися, ще з появою інформації про поширення нових штамів, зокрема так званого британського штаму COVID-19.
Водночас, за її словами, вже в грудні стало зрозуміло, що карантин вихідного дня, який діяв в Україні з 14 по 30 листопада, приніс свої позитивні результати, особливо в тих регіонах, де його дотримувалися.
"Це нам допомогло визначитися в обсягах необхідних обмежень (карантинних — ред.) з тим, щоб ми не інтенсифікували епідемічний процес, тобто позитивний ефект карантину вихідного дня протримався якнайдовше. І в тому числі, щоб дати можливість людям зняти високий стрес, який виник за рахунок майже року пандемії, і відсвяткувати ті свята, до яких у нас є потреба душі і генетична схильність, щоб хоча б в цих обмежених термінах люди мали можливість поспілкуватися в родинному колі і адекватно при цьому, щоб ми не загострили епідемічну ситуацію", - наголосила Виноград.
За словами епідеміолога, є ризик поширення хвороби через переміщення, скупчення людей, існує ризик занесення з-за кордону британського штаму COVID-19, про який відомо, що він вирізняється високою контагіозністю (заразливістю). Також очікується сезонне зростання на грип та ГРВІ.
Тому важливо не тільки впровадження обмежень, а й розуміння населенням, що такі обмеження дозволять знизити поширення, а відтак і захворюваність на коронавірусну хворобу.
"Цей варіант введення на два тижні заходів з розрахунку на те, що буде відслідковане їх виконання, буде розуміння населення (назвемо так, як є), і це дуже важлива компонента, щоб ми якнайдовше протрималися поки що на тому рівні, який ми сьогодні маємо. Звичайно, було б краще зразу дуже різко дати великий карантин, але є межа наших можливостей (соціальних, економічних тощо – ред.). Цей варіант (обмеження з 8 по 24 січня – ред.), якщо нам вдасться його витримати, дасть нам багато позитиву в плані стримання поширення коронавірусної хвороби", - сказала Виноград.
Як повідомляв Укрінформ, з 8 по 25 січня в Україні діють нові карантинні обмеження, встановлені постановою КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 року зі змінами, які були внесені 5 січня 2021 року. Зокрема, заборонено відвідування закладів освіти будь-якої форми власності, окрім дитячих садочків; робота кафе, барів, ресторанів (крім доставки та роботи на виніс); проведення всіх масових заходів; робота ТРЦ; приймання відвідувачів закладами культури, спортивними залами, фітнес-центрами, басейнами; робота непродовольчих ринків.
