Культурний фонд приймає заявки на гранти для медіа до 14 січня
Про це нагадала під час онлайн-зустрічі голова Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Є три програми, в яких медіа змогли би знайти можливість реалізації своїх проєктів. Це «Аудіовізуальне мистецтво» з трьома лотами: «Телепродукт», «Радіопродукт» та «Відеоконтент для медіаплатформ». Це програма «Інноваційний культурний продукт» в лоті «Література та медіа», який підтримує спецпроєкти, націлені на підвищення медіаграмотності, боротьбу з інформаційними фейками в медіа, а також серії культурно-мистецьких публікацій в медіа. І програма «Навчання. Обмін. Резиденції. Дебюти», де можна створювати проєкти відповідно до кожного з цих лотів», - сказала Григоренко.
Водночас вона зазначила, що є ще три тижні на те, щоб вивчити настанови, інструкції і документи, які виклав Український культурний фонд на своєму сайті.
«Ми зі свого боку теж готові надавати інформаційну підтримку, експертні поради щодо певних проєктів. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб гарних проєктів, інформаційних в тому числі, було все більше. Ми сподіваємося, що у нас наступного року буде багато інформаційних, аудіовізуальних, радіо- та інших продуктів, які підтримують, висвітлюють культуру і роблять її більш видимою для нашого суспільства», - додала голова Держмистецтв.
Своєю чергою заступник виконавчого директора з проєктної роботи, член дирекції Українського культурного фонду Надія Ковальчук нагадала, що всі інші програми теж відкриті.
«Бюджет Українського культурного фонду цього року становить 695 мільйонів гривень. З них майже 600 мільйонів – на проєкти. Наразі ті суми лотів і програм, які ви бачите на нашому сайті, запрограмовані саме в межах цієї суми», - сказала Ковальчук.
Вона зазначила при цьому, що в цьому році УКФ підтримав 299 проєктів разом зі стипендіями (фізичними особами), бюджет на них склав майже 330 млн грн. Тобто у 2021 році УКФ зможе профінансувати вдвічі більше проєктів.
Відповідаючи на запитання, Ковальчук зауважила, що до проєктів не ставиться вимога щодо масовості охоплення.
«Історія має бути просто цілісною. У нас є дуже різні проєкти, є охоплення до мільйона і в цього проєкту відповідні результати. А хтось працює з меншою аудиторією. І не можна казати, що той чи інший менш впливовий. Треба, щоб завдання, які ви ставите, результати, які плануєте, ті чи інші лідери думок, чи блогери, чи телеканали, яких залучаєте, - щоб це було дуже логічним і пояснюваним. Є, наприклад, проєкти в інклюзивному мистецтві, які дуже часто з невеликим охопленням аудиторії, і вони не претендують на те, що охопити всю молодь віком від 15 до 23 років з мільйонним показником. І такі проєкти теж підтримуються, у експертів немає у критеріях визначення, що якщо аудиторія менше 5 тисяч, то не підтримуємо», - пояснила Ковальчук.
Григоренко, своєю чергою, додала, що треба підтримувати як нішеві проєкти, так і масові. Але вимоги щодо масовості немає.
«Ми розуміємо, що є вузькофахові, вузькопрофільні потреби медіа, які теж потрібно розвивати і підтримувати. В тому числі, й інститут фахової критики в галузі літератури, візуального мистецтва, кіно, яка у нас відсутня. І це буде вузька аудиторія, і охоплення цього проєкту буде дуже вузьке, але це невід’ємна складова здорової екосистеми, яка дуже потрібна», - наголосила голова Держмистецтв.
Ковальчук та Григоренко дали роз’яснення щодо грантових програм УКФ та відповіли на запитання учасників онлайн-зустрічі.
