Зростання госпіталізацій при зменшенні захворюваності: що тут не так?

Останній тиждень доводиться спостерігати за дивною статистичною аномалією: згідно з даними МОЗу, кількість виявлених випадків COVID-19 зменшується, водночас як кількість госпіталізацій продовжує зростати. За минулу добу, 15 грудня, коронавірусну хворобу виявили у 10 622 людей, і міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив про стабілізацію рівня захворюваності на COVID-19 в Україні. Але при цьому він повідомив про новий рекорд із кількості госпіталізацій за минулу добу – 3242 (попереднє рекордне значення було зафіксовано 12 грудня, коли госпіталізували 3001 пацієнта). Питання: як таке може поєднуватися?

У МОЗ пояснюють: просто раніше менше тестували

Зниження захворюваності на коронавірусну інфекцію згідно зі статистикою ПЛР-тестувань спостерігалося і увесь попередній тиждень. Зі вже звичних нам 15-16 тисяч виявлених випадків за добу цифри опустилися спочатку до 13 тисяч, потім до 10, і навіть до менше 7 тисяч. Та скепсис громадськості до озвучений показників тільки зростав, і згодом міністр охорони здоров’я пояснив: «У нас суттєво зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням, маючи ознаки коронавірусної хвороби».

Чи стали люди менше хворіти і відповідно менше звертатися – велике питання. Більш імовірний інший сценарій – ті, хто мали респіраторні ознаки чи контактували з хворим, просто розуміли, що направлення на тест не отримають або не бачили сенсу його робити через тривале очікування результатів. І це підтверджується подальшими рішеннями МОЗу. По-перше, у міністерстві заявили, що змінюють алгоритм направлення на тестування. Якщо раніше безкоштовне ПЛР-тестування на коронавірус робили пацієнтам з ознаками коронавірусної хвороби та із пневмонією, то тепер обіцяють тестувати усіх, хто має ознаки респіраторного захворювання, як було на початку епідемії. Це розпорядження МОЗУ вже можна побачити в дії: за добу 15 грудня знову зросла кількість ПЛР-тестувань – до 40 740, у той час як ще в неділю 13 грудня ПЛР-тестів зробили аж вдвоє менше – 20 493. По-друге, було прийнято рішення про посилення карантину з 19 грудня, що знову ж таки підтверджує, що захворюваність меншою не стає попри здавалося б обнадійливі цифри виявленої добової захворюваності. І центральна влада це розуміє.

Епідситуація покращиться, якщо всі показники впадуть на 15%

Чи ж є зв'язок між зниженням позитивності і поліпшенням ситуації з госпіталізацій – аналітик Євген Істребін зазначає, що звичайно є, але в країнах, де нормально ведуть статистику. Він узяв для порівняння чотири країни: Францію, Італію, Польщу та Україну. У Франції був пік позитивних тестів 2 листопада, через 14 днів був пік по госпіталізаціях і реанімаціях, а далі відбулося значне зниження – за наступні два тижні на більш як 20%.

В Італії пік позитивності припав на 16 листопада, пік госпіталізацій на 23 листопада, пік реанімації на 26 листопада, а зниження настало через 7-10 днів.

У Польщі пік позитивності був 16 листопада, пік госпіталізацій 17 листопада, реанімацій – 23 листопада. Зниження відбулося через 1-7 днів.

В Україні пік позитивності припав на 23 листопада, пік госпіталізацій на 1 грудня, а пік реанімацій на 8 грудня.

«Але різниця в тому, що у нас не знижуються госпіталізації. Так, у Франції за два наступні тижні зниження склало більш 20%, в Італії 17%, в Польщі 10-15%. У нас від піку госпіталізацій пройшло 14 днів і зниження склало аж 4% за два тижні. Це не зниження, по суті, якщо число госпіталізацій змінюється в межах тижня на 5-6%. А ще з 1 грудня скасували карантин вихідного дня. У Києві вже "покращення" прилетіло у вигляді аншлагу на ШВЛ ....» – підсумовує аналітик. За його словами, говорити про поліпшення епідситуації варто лише тоді, коли всі госпітальні показники перейдуть до впевненого зниження на 15% – причому за всіма показниками, а не за одним.

До кінця року обіцяють робити 75 тисяч тестів

У коментарі Укрінформу головний санлікар України Віктор Ляшко стверджує: дані, які надають лікарні про кількість госпіталізацій, коректні, а незабаром Україна наростить і кількість тестувань. «Сьогодні у вільному доступі є всі дані щодо наявності вільних ліжок у лікарнях, вільних ліжок з киснем, кількості госпіталізованих та виписаних по кожній лікарні. Це дає змогу говорити про зовсім інший підхід до внесення даних самими лікарнями. Цифри, які сьогодні показують лікарні – достовірні, оскільки їхню невідповідність відразу можна перевірити на місці. Протягом останніх 4 тижнів бачимо стабільну тенденцію в кількості хворих, які лікуються стаціонарно. Ці цифри коливаються в межах 27-29 тисяч.

Щодо тестування, то нещодавно ми змінили підходи до нього, таким чином, щоб трактувати двояко не було можливості: якщо у людини є будь-які симптоми ГРВІ – потрібно тестувати. Крім того, вже додались швидкі тести на антиген, що також зменшує навантаження на вірусологічні лабораторії. За останній тиждень швидкими тестами зробили понад 25 тисяч досліджень. Але метод ПЛР залишається і на далі основним для лабораторної̈ діагностики COVID-19. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб вийти на позначку у 75 тисяч тестувань на кінець року», – говорить Віктор Ляшко.

А поки що об’єми тестувань, які проводять в Україні, є вкрай низькими, наголошують у Київській школі економіки, зазначаючи, що частка позитивних випадків в Україні вища у 6-7 разів за рекомендовану ВООЗ для контролю захворюваності – 32% проти 5%.

«Ми спостерігаємо зменшення кількості виявлених нових випадків, але не спостерігаємо зменшення захворюваності. Коефіцієнт виявлених випадків в Україні стабільно високий. ВООЗ рекомендує тримати цей показник на рівні 5%, на сьогодні ми маємо цифру в 33%. Тому говорити, що зменшення нових випадків на COVID-19 – це позитивний тренд – зарано. Адже ми майже не контролюємо розповсюдження вірусу своєю системою тестування», – говорить Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки.

Нині як приклад успішної боротьби з пандемією COVID-19 прийнято ставити країни Південно-Східної Азії. Їхній секрет – у швидкій і завчасній реакції на нові випадки захворюваності. Минулого тижня у Південній Кореї було зафіксовано 686 нових випадків на добу і там вже почали вводити жорсткі обмеження та працювати на випередження – закриті ресторани, торгівельні центри, караоке, спортзали, обмежені вечірки перед новорічними святами. Мабуть тому показники захворюваності в Україні та Південній Кореї так відрізняються (наразі у Південній Кореї усього 45,4 тисяч випадків захворювання водночас як в Україні – майже 920 тисяч)», – підкреслює Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки. Там стверджують: для висновків про стале зменшення поширення необхідно спостерігати стале зменшення нових випадків протягом двох тижнів за умови незмінної або зростаючої кількості проведених тестів.

Отже, зі збільшенням кількості тестів незабаром ми знову побачимо зростання статистики добової захворюваності і все стане на свої місця. Але важливо, що, окрім виявлення більшої кількості інфікованих, необхідно хоч якось контролювати, щоб вони максимально перебували вдома і не порушували карантин. Як? Це вже питання до відповідальних органів…

Юлія Горбань, Київ