Більшість українців не вірять, що жителі ОРДЛО отримали паспорти РФ через відсутність вибору
Такого висновку дійшли Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Школа політичної аналітики НУ «Києво-Могилянська Академія» за результатами дослідження «Війна і мир на Донбасі: як змінилися настрої українців за рік після Паризького саміту Нормандської четвірки». Було проаналізовано результати опитувань громадської думки, проведених протягом вересня 2019 – листопада 2020 року, повідомили організатори презентовані на пресконференції в Укрінформі.
«Ми і у вересні 2019 року, і у вересні 2020 року запитували про те, як респонденти оцінюють отримання російських паспортів. Питання у нас звучало: «Ті, хто на непідконтрольних територіях Донбасу отримав російські паспорти, не мали вибору і були вимушені це робити». Тобто ми запитували не тільки про те, як взагалі оцінюється цей факт, а наскільки люди згодні саме з таким твердженням про відсутність вибору. Фактично можна говорити, що мало того, що люди були не згодні з цим у вересні 2019 року, так само більша частина, і навіть зросла частина пропорційно, тих, хто не згоден, у вересні 2020 року», - озвучила дані дослідження наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА Анна Осипчук.
Експерт додала, що більшість опитаних громадян підтримує обмеження у правах тих, хто співпрацював з органами окупаційної «влади».
Водночас, більшість українців виступає за підтримку тих громадян України, які працювали на окупаційну владу, але свідомо перейшли на бік України.
Спільне дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська Академія» «Війна і мир на Донбасі: як змінилися настрої українців за рік після Паризького саміту Нормандської четвірки» підсумовує результати опитувань громадської думки з вересня 2019 по листопад 2020 р. Опитування організатори замовляли у Київського міжнародного інституту соціології та Infosapiens. Опитування здійснено за фінансової підтримки Ініціативи з розбудови аналітичних центрів Міжнародного фонду «Відродження» і посольства Швеції.
