Конституційна криза чи штучний скандал?

Конституційна криза чи штучний скандал?

Укрінформ
Рецептів виходу із ситуації запропоновано чимало. У парламентських комітетах тим часом триває обговорення компромісного законопроєкту

Наприкінці жовтня судді Конституційного Суду України ухвалили рішення щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

Це спричинило навколоконституційну дискусію, розмови про загрозу скасування безвізу, протести, обмін скандальними обвинуваченнями між суддівським корпусом та громадянським суспільством - все те, що вже понад місяць в медіа та соцмережах фігурує, як конституційна криза. НАЗК на кілька днів закрив реєстр декларацій. Звучали апокаліптичні прогнози про повне згортання антикорупційної боротьби.

Реакція влади була досить швидкою. Спочатку з’явився  проєкт президента «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонувалося припинити повноваження чинного складу КС, а саме рішення КС від 27 жовтня визнати нікчемним (таким, що не створює правових наслідків), як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Нагадаємо, що НАЗК заявило, що виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду – Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Правда, який міг бути конфлікт інтересів у Сергія Головатого - незрозуміло, бо саме він виступив із окремою думкою, фактично проти скандального рішення КС. 

Сергій Головатий
Сергій Головатий

Варто зазначити, що позиція суддів Конституційного суду подекуди звучала аргументовано: «Електронне декларування в тому вигляді, в якому було тиждень тому, існує і по сьогодні. Ніхто його не скасовував. Єдине, чого не може робити НАЗК – виписувати приписи».

Влада продовжувала шукати вихід, з’явився проєкт Разумкова. Точніше, група народних депутатів  на чолі з Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України". Документ передбачав внесення змін до закону "Про запобігання корупції", якими пропонується відновити права НАЗК, зокрема, надати право одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Дехто з експертів назвав рішення (якщо воно буде ухвалене) про те, щоб відновити все, що було до рішення Конституційного Суду, “юридично сумнівним”. Якщо такий закон потрапить до Конституційного Суду, то, цілком імовірно, судді  визнають його таким, що суперечить попередньому рішенню КС. А посадовці зможуть відмовлятися від виконання "відновлених" статей закону та в звичайному суді доводити свою правоту і не нестимуть жодної відповідальності.

Пропозиція ж президента перезавантажити Конституційний суд (тобто відправити у відставку чинних суддів і набрати нових) поділила суспільство навпіл. Опоненти Зеленського з націонал-патріотичного табору побоюються, що замість діючих суддів до КС прийдуть судді, лояльні до влади. А з іншого боку, як можна розрахувати на КС, якщо його рішення штовхають країну в хаос, не перестає повторювати голова держави.

Центр протидії корупції та інші експертні, фінансовані Європою структури наполягають на добровільній відставці суддів КС та формуванні нового складу суду за участі міжнародних експертів.

Відомий політик Роман Безсмертний був більш зваженим. Він запропонував скоригувати законодавство, правильно сформулювати речення, яке стосуєтся помилок, які виникають при заповненні декларації, внести зміни до законодавства, щодо якого ухвалено рішення КС, уконституціювати НАЗК, НАБУ, ДБР, Антикорупційний закон. А щодо перезавантаження зауважив, що КС - це основа стабільності, якщо не подобаються люди — є механізми звільнення. Не подобаються механізми - давайте міняти механізми.

Роман Безсмертний
Роман Безсмертний

На момент написання матеріалу в парламентських комітетах триває обговорення компромісного законопроєкту, який дасть поштовх виходу з кризи. У середині грудня очікується рішення Венеційської комісії. Ми ж попросили дати оцінку ситуації двом відомим правникам-конституціоналістам.

 «ХОТІЛИ ЗРОБИТИ МОНСТРА З КС? - ЗРОБИЛИ!»

Володимир Буткевич, вчений-конституціоналіст, заступник голови Конституційної комісії:

- До мене нещодавно зверталась Академія наук з проханням про експертизу ситуації, я зробив її і, наскільки мені відомо, її передали в Офіс президента.

У чому причина кризи? Я вважаю, що бомба була закладена, коли вносилися зміни, пов’язані із реформою судочиниства і приймалися засади формування Конституційного суду. Я тоді попереджав Адміністрацію президента, що ви робите це “під себе”. А зроблене “під себе” і далі буде функціонувати “під себе”. 

КС формується за якимось дикими принципами. (Йдеться про Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2016 року). По факту існують три різні підходи до формування КС: від Президента підбирають кваліфікованих фахівців, від Верховної Ради (а підходи тут чисто політичні) беруть тих, хто сподобається фракціям, але яке відношення мають фракції до розуміння права? А потім втягнули судову гілку влади, яка тепер що хоче, те і витворяє.

Тут працював не юридичний інтелект, а принцип: ти - мені, а я - тобі. Тепер судова гілка влади по-своєму обирає, парламент по-своєму, Президент по-своєму. Хотіли зробити монстра з КС? Вони зробили.  І я тоді попереджав попередників, що так не можна формувати КС!

Я не можу коментувати рішення КС, яке викликало проблему. Я приватна особа, не уповноважена це робити, бо інакше мене будуть обвинувачувати, що підриваю честь та гідність судової гілки влади. Але я дечим проілюструю свій досвід взаємодії з ними.

Один з попередніх складів просив мене допомогти у мотивувальній частині. Це ж головне завдання – зробити рішення юридично переконливим, щоб воно було зрозумілим голові районного суду. Бо зараз все більше приймають гасла та загальні положення. Я тоді приїжджав та пояснював, що криється під тим чи іншим терміном. Одному з членів КС минулого скликання я казав: ви елементарно не можете розрізнити "тягар доведення" та "презумпцію невинуватості". Це два різних інститути.

Ця проблема буде тривалою, поки ми не сформуємо нормальний Конституційний суд, де перебуватимуть люди, незалежні від судової гілки влади, парламенту. А будуть залежні від верховенства права. Я добре розумію, що добитися цього важко.

Втім, не треба сприймати ситуацію катастрофічно, бо одна людина здатна зробити катастрофу хіба для себе, а з десяток - потріпати нерви багатьом.

В правовому варіанті все можна виправити та вирішити. Я пропонував призупинити роботу Конституційного суду і направити повторний запит щодо цього рішення вже новому складу. Бо ми повинні якось вийти з цієї ситуації.

Але новий суд повинен формуватися в інший спосіб. А не в результаті домовленостей. У одному з планів я пропонував створити групу вчених, фахівців, які, міркуючи лише про компетентність, обирають кандидатів. Учасники комісії, які дали згоду, не мають права балотуватися, але вони добирають порівняно велику кількість кандидатів.

Я розумів, що ніхто не захоче відмовитися від своїх можливостей впливати на формування суду. Але намагався зменшити вплив. Тобто комісія підбирає довгий лист претендентів, Президент має право вилучити тих, хто йому не подобається, але так, щоб в парламент надійшов склад не менше трьох кандидатів на одне місце. І там вже парламент затверджує.

Як? В 1990 році я проходив конкурс в ООН  на посаду фахівців-експертів і було ще 26 людей від кожної правової системи: Східна Європа, Західна Європа, Африка. Я був кандидатом від Східної Європи і я мав набрати 50 плюс один процент голосів. Я набрав 50 плюс 1 процент на дев’ятому етапі голосування (нас залишилося чотирнадцять кандидатів). Як вони робили: голосують за кожну людину списку, той, хто набрав найменше, випадає. І так після кожного туру.  За такою ж схемою обирають суддів Європейського суду. З трьох кандидатів хто набрав найбільше голосів, той проходить. Я про це говорив із кожним Президентом на кожній зустрічі, і все було марно. 

 «КРИЗА Є АБСОЛЮТНО ШТУЧНОЮ»

Олександр Барабаш, експерт з питань права: 

- Не існує рішення КС, яким були б задоволені всі. Для того і придумано, що рішення приймається більшістю. І приймається ім’ям України, тож має виконуватися. Або змінюйте основи Конституційного ладу, або виконуйте. В Україні безліч юристів із дуже непоганою думкою про себе, які вважають за високий шарм покритикувати рішення КС чи Верховного суду. 

Тепер щодо останнього рішення. Я вважаю, що парламент проявив певну політичну легковажність, від самого початку знехтувавши при прийнятті закону про незаконне збагачення експертними та юридичними висновками. До речі, Віктор Шишкін дуже переконливо про це розповів, пояснивши, чому положення неконституційне. Не дуже вивірена законотворчість мала наслідком рішення  КС.

Я причин для Конституційної кризи не бачу і скандалу не розумію. Є незадоволення рішенням КС? - То виправляйте помилки. Те, що КС возвели в богів – це результат реформи Порошенка та Філатова. Тільки коли це конструювали, то думали, що можуть керувати машиною, яка взяла та поїхала. Всіх це влаштовувало, доки не було прийнято, мовляв, “незаконного рішення”. Але, зрештою, це ж справа кількох днів - внести поправку у закон. Ну внесіть відповідальність за адміністративним кодексом, якщо хочете замінити кримінальну відповідальність, або знайдіть золоту середину.

Рішення ж КС посилається на масу документів. Термін “завідомо недостовірні дані” вимагає уточнення для того, щоб надати відповідну міру покарання.

Під час суспільної дискусії склалося враження, що декларація – це єдиний спосіб боротьби з корупцією. У нас величезна антикорупційна інфраструктура. А таке враження, що ми “обожествляємо” покарання за недостовірне надання даних. При цьому караємо за приховування даних, а не за саме збагачення.

Конституційний суд не скасував декларування, він сказав, що кримінальна відповідальність  непропорційна провині. Тим більше, що кримінальна відповідальність запроваджується за правопорушення, яке сумнівно доводиться.  Покарання слідує не за збагачення, а за надання недостовірних даних.

Але пропорційність покарання порушенню – це ж один зі стовпів верховенства права. Змініть закон, міру покарання, формулювання – і працюйте далі.

Абсолютно штучна конституційна “криза” мені здається приводом, щоб перезавантажити Конституційний суд. І я розумію, чому Європа не підтримує, і в її очах ми виглядаємо не вельми симпатично. Європа каже: боріться з корупцією, але в той же час зауважує, що з Конституційним судом так не чинять. Це одна з ніжок столу, на якому тримається правовий порядок в державі. Якщо таким чином дезавуювати рішення суду, то тоді не поважатиметься закон.

У правовій державі закон слід поважати. Бо інакше побачимо торжество більшовицького мислення. Необільшовизм зневажає закони. В найбільш важкі часи треба жити по закону. Ідеальних суддів не існує, в більшовицький спосіб змінювати КС можна безкінечно. 

Причому за місяць скандалу притомної відповіді Ради ще не було. Адже технологічно нескладно внести пропозиції та напрацювати потрібні зміни. Це якщо підійти з холодною головою і зрозуміти, що якісь зауваження суду доречні. І вся криза буде позаду.

Олена Мігачова, Київ  

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-