Через рішення Конституційного Суду доведеться закрити 110 справ - НАБУ
Про це йдеться у заяві Національного антикорупційного бюро, передає Укрінформ.
"Рішення Конституційного суду, яким скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є політичним. У такий спосіб КСУ не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства статки, набуті в незаконний спосіб, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, щодо яких здійснюється розслідування за недостовірне декларування", - йдеться у заяві.
У НАБУ наголошують, що запровадження електронного декларування є одним із ключових надбань Революції гідності. Це наріжний камінь антикорупційної реформи, розпочатої у 2014 році, мета якої — зробити владу прозорою та підзвітною суспільству. Адже декларантами є особи, яких утримують коштом платників податків. В тому числі це стосується і суддів.
"Однак, судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів в разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками. Відтак, завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не контролюватиме і не матиме права задавати питання щодо статків суддів та джерел їхнього походження та притягати їх до відповідальності в разі виявлення розбіжностей", - заявляють у НАБУ.
У бюро підкреслюють, що "таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору".
"Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за існуючого законодавства про запобігання корупції є безпідставними", - наголошують у НАБУ.
Зазначається, що станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (шість вироків, стосовно семи осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами).
"Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності", - акцентують в Національному антикорупційному бюро.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
Після ухвалення даного рішення у НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у декількох суддів ознаки знаки декларування недостовірної інформації.
Водночас у Офісі Президента повідомили, що Володимир Зеленський використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.
