eHealth зависати не буде, але тепер справа за державою

Днями у ЗМІ з’явилася інформація про те, що донори призупинили фінансування розвитку електронної системи охорони здоров’я eHealth, про що повідомив заступник міністра охорони здоров’я Ярослав Кучер. За його словами, це пов’язано із відсутністю затвердженої Концепції розвитку системи. Таке повідомлення викликало чимало питань, адже тільки нещодавно МОЗ і НСЗУ вирішили проблему із зависанням системи, яка була викликана браком коштів для її обслуговування.

Тепер лікарям і пацієнтам уже не треба чекати ледве не годину, поки система обробить запит. На нещодавньому брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов офіційно відзвітував: 7,1 млн гривень перерозподілено для розширення потужностей системи eHealth, і тепер система працює без зависань.

Укрінформ з’ясовував, що означає припинення фінансування eHealth донорами для НСЗУ та чи не спровокує це проблеми для системи знову?

Саме держава тепер забезпечує функціонування eHealth

Розробка та розвиток eHealth здійснювалися за підтримки міжнародних організацій (донорів) – USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), Deloitte (спеціалізується на аудиторських та консалтингових послугах), EDGE / SURGe (супровід урядових реформ в Україні), SDC (швейцарська агенція розвитку і співробітництва) та інших. (За оцінками експертів, в цілому з 2016 року на ЕСОЗ державою, міжнародними донорами, лікарнями та бізнесом було витрачено понад 150 млн грн). Але коли систему передали у власність МОЗ, то підтримання її функціонування стало завданням держави.

Детальніше в коментарі Укрінформу це пояснив Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ. Він каже, що фінансування електронної системи охорони здоров’я за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги відбувалася протягом всього періоду її становлення. «Ця допомога спрямовувалася на різні потреби ЕСОЗ – розробка нового функціоналу, підтримка існуючого функціоналу, оплата послуг дата-центрів, мобільних операторів, закупівлі послуг ІТ спеціалістів. З часом, коли система масштабувалася та була передана на баланс держави в особі НСЗУ, допомога щодо ЕСОЗ була змінена – держава має самостійно забезпечувати підтримку роботи ЕСОЗ, закупівлю послуг щодо її функціонування. Ця система належить державі і саме держава має забезпечувати відповідні витрати. Це нормальна практика», – зазначає Черниш. (В інтерв’ю Укрінформу він говорив, що орієнтовний обсяг таких витрат на наступний рік – 124 мільйони гривень; сюди входить нормальні потужності дата центрів, ті, які будуть потрібні для системи вже в 2021 році).

Він також уточнює, що донорська допомога не була припинена повністю. «Наразі окремі донори надають допомогу і щодо залучення необхідних фахівців, і здійснення окремих видів розробки, і надання різноманітної консультаційної підтримки», – додає директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ.

Тимофій Бадіков, голова правління ГО “Платформа здоров'я”, в коментарі Укрінформу відзначає й інші причини призупинення фінансової підтримки ЕСОЗ деякими донорами: «На це, зокрема, вплинуло й закінчення реалізації програм з підтримки України міжнародними донорами, які приймалися ще у 2015-му терміном на 5 років. З іншого боку, зараз у багатьох міжнародних організаціях відбувається перезавантаження команд, оскільки у деяких керівників закінчилися контракти на роботу в Україні. Зараз вони придивляються до того, за яким вектором надалі відбуватиметься розвиток української системи охорони здоров’я, аби мати розуміння, куди буде доцільно спрямовувати підтримку».

Концепція вже готується і скоро буде затверджена

Є й такий факт: попередні недосконалості роботи системи eHealth частково пов’язувалися з відсутністю Концепції її розвитку. Та й донори, вкладаючи кошти в певний проєкт, вимагали конкретного документу, який засвідчуватиме його цілі та чіткий розподіл відповідальності між тими, хто його реалізує.

Відтак у серпні цього року розпочалася активна робота над підготовкою Концепції, а 7 вересня МОЗ презентувало її проєкт для громадського обговорення. У документі йдеться, що реалізація Концепції дозволить удосконалити нормативно-правове забезпечення розвитку е-здоров’я, підвищити якість, безпечність та доступність медичних послуг, сформувати єдиний медичний інформаційний простір й інтегруватися зі світовим тощо.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Ярослава Кучера, під час розробки концепції було використано найкращі пропозиції попередніх команд міністерства та досвід інших країн. «Ми зібрали всіх основних учасників ринку – МОЗ, НСЗУ, Міністерство цифрової трансформації, експертів, представників Асоціації медичних інформаційних систем, адміністратора центральної бази даних ДП EZdorovya та донорів для того, щоб виробити спільний план дій, врахувати всі пропозиції та зробити розвиток системи незалежним від будь-яких політичних змін. Наступним кроком буде затвердження Дорожньої карти розробки та впровадження нових компонентів системи», – зазначив заступник міністра.

У НСЗУ, своєю чергою, зазначають, що з прийняттям Концепції розвитку eHealth і сподіваються на активну допомогу донорів – щодо розробки нового функціоналу та надання всієї необхідної консультаційної підтримки. Але запевняють, що і нині мають достатньо ресурсу, щоб система функціонувала без проблем. Опрацювання Концепції робочою групою орієнтовно має завершитися до 4 жовтня. Між тим, експерти відзначають, що з її прийняттям слід очікувати змін і у самій електронній системі охорони здоров’я. Якими ці зміни будуть – поки не розголошується, але Укрінформ обов’язково за цим стежитиме.

Юлія Горбань, Київ