1 серпня в Україні розпочалась реєстрація електронних кабінетів вступників. Тобто всі, хто пройшов горнило зовнішнього незалежного оцінювання (як мама цьогорічної абітурієнтки, не побоюсь вжити саме це слово), отримали свої бали, видихнули з різним ступенем полегшення, зареєстрували кабінети для подання електронних заяв на вступ до вищих навчальних закладів та чекають 13 серпня, коли виші оприлюднять рейтинги і стане зрозумілим, до якого з них ти потрапляєш просто в обійми, а про вступ до якого ще треба понервуватися.

Бажаю всім вступити до омріяного закладу, а поки пропоную цікаву і змістовну розмову з керівником Українського центру оцінювання якості освіти Валерієм Бойком, який детально розповів:

Чи були тести цього року легшими, ніж у попередні роки?

Що із заборонених предметів намагалися пронести до пунктів тестування?

Як дистанційна освіта вплинула на знання цьогорічних випускників?

Чому знизили поріг «склав\не склав»?

Чи варто боятися обов’язкового тесту з математики, який впровадять з наступного року?

Хто найчастіше подає апеляції на свої результати?

Чому участь репетиторів у ЗНО є неетичним і навіть ганебним явищем?

НА ЗНО ЦЬОГО РОКУ ЗАРЕЄСТРУВАЛОСЯ ПОНАД 370 ТИСЯЧ АБІТУРІЄНТІВ

- Пане Валерію, скільки всього осіб взяло участь у цьогорічному ЗНО?

- На тестування цього року зареєструвалося понад 370 тисяч абітурієнтів на 11 традиційних предметів. Загалом цьогорічні учасники обрали понад 1 млн. 200 тис. тестувань.

Але, якщо говорити про загальну статистику, варто означити ключові моменти: коли ми запускали організаційно-технологічні процеси, і в першу чергу реєстрацію на ЗНО-2020, ми лише тільки чули, що відбуваються якісь негаразди, пов’язані з новим типом вірусу десь в далекому Китаї.

Реєстрація традиційно тривала впродовж двох місяців (лютий і березень), та фактично на її завершальному етапі стало зрозуміло, що країна йде в глибокий локдаун. Все закривалося на карантин, що створило нові труднощі для абітурієнтів – не всі на завершальному етапі реєстрації змогли належним чином сформувати пакет документів (сфотографуватися, зробити запит на отримання свідоцтва про загальну середню освіту, зробити копії документів). Тобто, частка абітурієнтів, за обставин, не залежних від них, не змогли взяти участь у фіналізації своєї реєстрації.

 Тому на рівні міністерства було ухвалено рішення про надання можливості додаткової реєстрації (чого не було раніше ніколи). Ті, хто не встигли, мали можливість фіналізувати свою реєстрацію наприкінці травня – на початку червня.

- Карантин поставив перед вами ще й виклик, пов’язаний з організацією самої процедури – вимірювання температури, масочний режим…

- Так. Наші традиційні вимоги для абітурієнтів мало стосувалися, скажімо так, заходів особистої гігієни – ми раніше не контролювали, чи з чистими руками вони приходили до пункту тестування, не контролювали стан здоров’я, не перевіряли температуру. А в умовах пандемії це стало для нас викликом номер один, бо треба розуміти щорічну концентрацію величезної кількості абітурієнтів в аудиторіях! Це понад 370 тисяч абітурієнтів та 217 тисяч працівників пунктів тестування, які забезпечують організаційні процеси. Величезна маса людей мала перебувати одночасно у визначеному місці, що викликало занепокоєння, тому на рівні міністерства освіти було прийнято рішення про два сценарії проходження зовнішнього незалежного оцінювання цього року.

Перший сценарій (який ми реалізували) – це відтермінування всіх наших процесів на місяць. Традиційно ми мали провести сесію ЗНО з кінця травня і в червні вже все завершити та видати результати. У цьому році – перший іспит з математики відбувся 25 червня і сесія тривала аж до 29 липня (коли були оголошені порогові бали з усіх предметів і на персональних сторінках учасників ЗНО були розміщені їхні завдання).

Другий сценарій – це відтермінування проведення ЗНО аж на серпень, тобто подовження періоду нервового напруження серед абітурієнтів, випускників, а також величезної кількості людей, які переживають за долю дитини.

Ми мали провести зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), результати якого використовуються для вступу до закладу вищої освіти за шкалою 100-200 рейтингових балів і державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі ЗНО, де отриманий результат (за шкалою 1-12 балів) мав бути вписаний в додаток до свідоцтва про повну загальну середню освіту.

В останній момент на вищому державному законодавчому рівні ухвалили закон, який надав право випускникам самостійно вирішувати наскільки їм потрібна оцінка державної підсумкової атестації, тобто статус ДПА як обов’язкового іспиту втрачено.  

ТРАДИЦІЙНА ЯВКА НА ЗНО В ЗВИЧАЙНИЙ РІК СТАНОВИТЬ 93 ВІДСОТКИ, В ЦЬОМУ РОЦІ ФАКТИЧНО КОЖЕН ТРЕТІЙ НЕ З’ЯВИВСЯ

- І саме через скасування обов’язкової ДПА явка була значно нижчою, ніж у попередні роки. У деяких областях на тестування не з’явилося до 50 відсотків тих, хто реєструвався. Тобто ЗНО проходили діти, майже виключно мотивовані на вступ до вишів. Як це вплинуло на середній рівень продемонстрованих знань?

- Для того, щоб коректно відповісти на це запитання, треба розуміти природу вибірки наших учасників. Дійсно, левова частка учасників ЗНО – це випускники поточного року закладів загальної середньої освіти, менша, але теж масова частка – це учасники, які є здобувачами повної загальної середньої освіти поза межами школи (заклади вищої освіти І та ІІ-го рівня акредитації: професійно-технічні училища, технікуми, коледжі). Третя, найменша група учасників – це випускники минулих років, ті, хто за різних обставин свого часу не складали ЗНО, або складали раніше та не подолали поріг.

Коли приймалося рішення про переведення ДПА зі статусу обов’язкового у статус за вибором добровільно, ми були свідомі, що втратимо, в першу чергу, здобувачів повної загальної середньої освіти в закладах професійної освіти та вищої освіти І та ІІ рівня акредитації, які не збираються вступати до закладів вищої освіти ІІІ та ІV рівня (інститут, консерваторія, академія, університет). Тому середня неявка по Україні – приблизно третина.

У різних областях цей рівень різний, але, якщо традиційна явка в звичайний, не екстремальний рік становить 93 відсотки, то в цьому році фактично або кожен четвертий, або кожен п’ятий, або кожен третій учасник з різних предметів не з’явився. Залишилися випускники поточного року, які цілеспрямовано готувалися заради вступу до закладу вищої освіти.

Тести, які ми запропонували цього року, в порівнянні з минулим за своїм рівнем складності приблизно однакові. Традиційно оптимальними за рівнями складності є тест з української мови та літератури і з математики. Також можемо говорити, що тест з англійської мови (іноземних мов) виявився значно легшим, ніж минулого року.

ФАКТОР, ЯКИЙ ЗІГРАВ НЕ НА КОРИСТЬ ДИТИНИ, ЦЕ ТЕ, ЩО МИ НЕ ЗМОГЛИ ЦЬОГО РОКУ ПРОВЕСТИ ПРОБНЕ ЗНО

- Ви вважаєте, що тест з англійської був легшим? Бо мені довелось почути багато нарікань, що нібито цього року англійська мова та історія були складніші, ніж у попередні роки. Чи це кожного року так говорять?

- Кожного року таке кажуть. Але, певний фактор, який зіграв не на користь дитини, це те, що ми не змогли цього року провести пробне ЗНО. Пробне ЗНО проводиться з єдиною, але дуже важливою метою – ознайомлення з процедурою, щоб чітко розуміти свій кожен крок від моменту входження до пункту проходження тестування, ознайомлення з зошитом, самої процедури і аж до виходу з пункту.

Це абсолютно різні психологічні ситуації: коли дитина вдома погортала зошит у комфортних умовах, зазирнула у підручник, проконсультувалася з вчителем, і коли вона сидить в аудиторії сам на сам, перед нею лише зошит, ручка і бланк.

А щодо нарікань, ніби були складніші тести, то в такій ситуації я завжди кажу, що без статистики ви є лише ще однією людиною зі своєю окремою думкою.

Зараз ми маємо статистичні матеріали попереднього та поточного року і можемо сказати, (навіть з огляду на зміну якості вибірки, яка до нас прийшла), що суттєвої відмінності у складності тестів поточного і минулого року немає.

Традиційно складними залишаються тести з фізики і хімії. Це ті предмети, які потребують можливо більш ґрунтовних знань не лише з предмету, а ще й з математики, тому що фізика і хімія - предмети, які без неї не опануєш.

Що стосується історії України, то до нас щороку звертаються і намагаються апелювати до змісту завдань. Але ми абсолютно чесні та відкриті перед всіма: ми оприлюднюємо зошити, а потім оприлюднюємо звіти. Всі мають можливість порівняти змістовно і статистично все, що було у попередні роки та самостійно зробити висновок, якої складності був той чи інший тест.

До речі, цього року зазнали певних суттєвих точкових змін ще й програми, це також вплинуло на опанування дітьми навчального матеріалу.

І не треба забувати, що з березня всі перейшли на дистанційну форму навчання. Одна справа – щоденна копітка праця в аудиторії, постійна комунікація, спілкування з вчителем, виконання домашніх завдань, а інша справа, коли лише Zoom-уроки, Zoom-конференції, і, можливо, не такий щільний контроль з боку батьків і вчителя.

Та все ж, в цих умовах проявилася, можливо, найбільша компетенція, яка знадобиться дитині у житті, це уміння самостійно організовувати власне життя і давати раду самому собі – коли з 9-ї години до 14-ї ти маєш сумлінно працювати, незважаючи на те, що сидиш у рідних стінах власної кімнати. 

ВИПУСКНИКИ ПОТОЧНОГО РОКУ МАЛО ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД ВИПУСКНИКІВ ПОПЕРЕДНЬОГО – ПРОВАЛУ В ЗНАННЯХ МИ НЕ СПОСТЕРІГАЄМО

- То, можемо говорити про високий рівень продемонстрованих знань, навіть попри дистанційне навчання? 

- Я б сказав, що випускники поточного року мало чим відрізняються від випускників попереднього року – вони приблизно однакові за своїм рівнем знань. І, зважаючи, що фактично з березня не відбувалося живого навчання, провалу ми також не спостерігаємо.

Ми не можемо зараз, за підсумками ЗНО, одразу сказати, що дистанційне навчання - це супер. Але ми не можемо й сказати, що це погано. Можемо сказати єдине: ті, хто сумлінно організував власну життєдіяльність і навчання у цей період, здобули кращий результат, це правда.   

- Цього року також було знижено прохідний поріг «склав/не склав». Це ж було спричинено, власне, переходом на дистанційну форму освіти? 

- Так, в тому числі і цим. Маю сказати, що перед тим, як 16, 23 і 28 липня засідала експертна комісія з визначення результатів, на місцях, у регіональних центрах пройшла копітка робота фахівців-експертів, яких ми залучаємо до роботи з формування пропозицій порогового балу того чи іншого навчального предмету.

Як правило, це 9 регіональних груп, в яких працює понад 50 фахівців. Вони розв’язують тест самостійно і відповідають фактично на два запитання: «Яка вірогідність, на вашу думку, виконання цього завдання мінімально підготовленим абітурієнтом?» Фахівець читає завдання і ставить відсоток. Потім цей відсоток акумулюється, і вибудовується, скажімо так, статистична пропозиція у вигляді порогового балу - це відповідь на перше запитання.

Друге запитання, на яке фахівець, що проаналізував тест, має дати відповідь, це: «Який відсоток абітурієнтів, на вашу думку, не подолає встановлений поріг, не розв’яже цей тест». Формується друга пропозиція - хтось говорить 2%, хтось говорить: «Та ви що, у моїй сільській школі діти з цим не впораються, скоріш за все 30% не подолають». І ця інформація також акумулюється.

Далі все сходиться в робочу групу Українського регіонального центру, і ми виносимо пропозиції на розгляд нашої комісії.

Тобто, це не зі стелі взята цифра, це акумульований, узагальнений показник роботи десятків людей по всій Україні, фахівців, які представляють абсолютно все наше освітянське середовище. Тут і вчителі звичайної школи, і гімназій, і закладів вищої освіти, і методисти Інституту підвищення кваліфікації вчителів, є вчителі з села, міста.

Є різні регіони, з різним соціально-економічним, людським, природним, технічним потенціалом, і коли експерт працює, він має постійно брати до уваги особливості життєдіяльності кожного регіону, і крім того, зважати на обставини, які є в цілому в державі.

Цього року експерти зважили, в першу чергу, на карантин, на дистанційне навчання впродовж березня, квітня, травня, і запропонували той поріг, який є адекватним нинішній реаліям. Наприклад, з української мови і літератури (це наймасовіший предмет, тому що він потрібен і фізикам, і лірикам) у минулому році пороговий бал був 23 і його подолали 84%, у цьому році – він 22, його подолало вже 92%.

ГВАЛТ У СОЦМЕРЕЖАХ, ЩО МИ ОДНИХ НЕДОУЧОК БЕРЕМО ДО ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЦЕ МАНІПУЛЯЦІЯ

- Порогові бали, ухвалені комісією, були знижені на 1-2 бали, що ніби й добре для тих, хто складав тести, але, тим не менш, у декого це викликало занепокоєння. Чим це пояснити?

- Різниця невелика, та за нею – сотні доль дітей, сотні абітурієнтів, які отримали хай мінімальну оцінку – 101, 102, 103 бали, але можуть претендувати на вступ до закладів вищої освіти.

І коли починається гвалт у соціальних мережах, що ми самих недоумків чи недоучок беремо до закладів вищої освіти, - це неправда, це маніпуляція. Ми надали дитині лише шанс брати участь у конкурсному випробуванні. Є важелі, як державного рівня, так і місцевого, (рівня самого закладу вищої освіти) ухвалювати рішення – хочеш, щоб у тебе вчилися найкращі, будь ласка, встановлюй свій конкурсний бал на рівні 150, як наприклад це зроблено на медицину.

Ставте собі хоч 175 прохідний бал, але тут ректор має добре подумати: з одного боку, він хоче взяти найкращих, а з іншого – хоче заповнити весь ліцензійний обсяг, аби мали роботу всі доценти, професори та викладачі.

Важелі регуляції свого бажаного вступника є і у держави, й у університету: держава чітко визначила в умовах прийому до закладів вищої освіти 2020 року, що на бюджет може вступати лише той абітурієнт, у якого результати не нижче 125 балів.

Тобто, всі ті 8 відсотків абітурієнтів (кому ми, понизивши поріг, дали можливість отримати оцінку 101, 102, 103, 104, 105 балів), на бюджет навіть претендувати не можуть! Але за контрактні місця, можливо, позмагаються.

Тому зниження порогового балу лише змікшувало соціальну напругу і вичікування, в якому жило наше суспільство з березня, і не на багато, але все ж розширило можливості для певної категорії абітурієнтів.

- Традиційно є регіони, де щороку низький бал ЗНО: Закарпаття, Буковина, наприклад. Ви даєте якісь рекомендації обласним управлінням освіти, щоб цей дисбаланс подолати?

- Ми фактично поставили діагноз, ми констатуємо з року в рік, що у нас є депресивні (з точки зору лише тільки освіти) регіони, як правило це наша Закарпатська і Чернівецька області. Ці регіони в першу чергу пов’язані з національними меншинами: у Закарпатті концентрація угорськомовного населення, в Чернівецькій області – румунськомовного. Не всі вони на належному рівні володіють українською мовою, а це єдиний предмет, який вимагається обов’язково на будь-які напрями освіти.

Ми не є науково-методичною установою, для цього є Інститут педагогіки, Національна академія педагогічних наук, Український інститут розвитку освіти, Інститут модернізації змісту освіти, це їхня задача - працювати з вчителями, з дітьми і надавати їм методичний, методологічний інструментарій, аби вони піднімали рівень підготовки наших дітей.

Єдине, що забезпечує Український центр, враховуючи особливість цих регіонів (і частково ще Одеської області) - вже третій рік поспіль для цих дітей ми пропонуємо так званий адаптивний поріг, він менший, ніж традиційний загальнонаціональний.

З української мови і літератури цього року він був 15 у порівнянні з 22 балами. Це означає, що всі абітурієнти, мова навчання яких не належить до слов’янської групи мов (угорці, румуни і молдавани), отримують оцінку в інтервалі від 15 до 22 балів 100 балів. Але ці 100 балів відкривають перед ними двері конкурсного вступу, вони мають можливість подавати свої сертифікати. Це рішення було ухвалено на рівні Кабінету Міністрів, була відповідна постанова і вона з’явилася лише тільки завдяки прийняттю Закону України «Про освіту», в якому було вперше запропоновано таке поняття як особливі освітні потреби і можливість адаптації освітніх процесів відповідно до тих чи інших особливих потреб дитини.

У цьому напрямі ми задовольняємо потреби наших регіонів з недостатньо високим або незадовільним рівнем загальноосвітньої підготовки, але крім того, з інших предметів ми до них ставимося так само вимогливо, як і до українців, росіян чи поляків. Для цих дітей ми пропонуємо всі тестові зошити перекладом мовами національних меншин (угорською, румунською, молдовською, польською, російською). Ми щороку плануємо здійснювати переклад кримськотатарською, але, на превеликий жаль, через відсутність реальної школи з кримськотатарською мовою навчання, таких перекладів ми не здійснюємо.

В ОБОХ ФОРМАТАХ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РІВНЯ «СТАНДАРТ» ЗАВДАННЯ БУДУТЬ ОДНАКОВІ І ДЛЯ ФІЗИКІВ, І ДЛЯ ЛІРИКІВ

- Вже відомо, що формат тесту з української мови і тесту з математики наступного року буде змінено. Можете детальніше про це розказати?

- Тут треба нагадати передісторію. З моменту ухвалення Закону «Про освіту» найбільший, не лише суспільний, а й міжнародно-дипломатичний резонанс викликала так звана стаття 7 Закону про освіту «Мова навчання». Найбільше це обурило (і по сьогоднішній день не дає спокою) угорцям, вони вкрай незадоволені, що лише тільки початкова освіта має здобуватися рідною мовою.

Міністерство освіти ухвалило рішення і була розроблена так звана «дорожня карта» з імплементації статті 7 Закону України «Про освіту». Відповідно до якої, на Український центр покладено розроблення для представників національних меншин тестів з української мови виключно рівня стандарту.

Далі в процесі дискусії та обговорення вималювалася остаточна картина, яким має бути інструмент оцінювання, починаючи з 2021 року.

Тож, Український центр буде розробляти два інструменти – тест з української мови рівня «стандарт» - мінімального рівня вимог до знань наших випускників з української мови і літератури. (Цей тест буде застосовуватися до всіх здобувачів повної загальної середньої освіти 2021 року, незалежно від того, якою мовою освіту вони здобували і в якому профільному або непрофільному класі навчалися).

Другий інструмент, який ми будемо розробляти – це повноцінний тест з української мови і літератури – туди буде включено блок атестаційних завдань з української мови рівня «стандарт», додана певна кількість завдань підвищеного рівня складності з мови, плюс повноцінний тест з літератури.

- Можна говорити, що тест рівня «стандарт» стане небагато легшим, а повноцінний – ускладниться, порівняно з цьогорічнім?

- Думаю, що ні. Дитина, яка складатиме або мінімальний, або повноцінний тест, все одно писатиме власне висловлення, тобто, демонструватиме свої навички писемного мовлення, вміння будувати власну думку, висловлювати тезу, аргументувати її, наводити приклади, робити висновок.

Але в обох форматах тесту у субтесті з української мови рівня «стандарт» атестаційні завдання будуть однакові і для всіх, що для фізиків, що для ліриків, і оцінка за нього становитиме 1-12 бали для державної підсумкової атестації.

Друга новація, яка запроваджується з наступного року – це чітка диференціація на напрями підготовки вже в закладах вищої освіти. Зараз незалежно від того чи ви фізик, чи ви лірик, ви складаєте повноцінний тест з української мови і літератури, все крапка. Ви маєте знати всі наголоси, правильно написати власне висловлення і попрацювати з літературознавчим матеріалом.

З наступного року ситуація змінюється, тепер якщо ви бажаєте вступати на природничо-математичний напрям, бути фармацевтом чи архітектором -  ви складаєте лише тест з української мови рівня «стандарт» і вступаєте на омріяний напрям підготовки.

Якщо ж ви хочете вступати на суспільно-гуманітарні напрями підготовки, то, будь-ласка, треба буде виконувати повноцінний тест з української мови і літератури.

95 ВІДСОТКІВ АБІТУРІЄНТІВ ЩЕ ДО КІНЦЯ НЕ ЗНАЮТЬ, КУДИ ХОЧУТЬ ВСТУПАТИ, БО ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА ВЕДЕТЬСЯ НЕ НА НАЛЕЖНОМУ РІВНІ…

- Абітурієнт одразу під час реєстрації обиратиме, який тест складати?

- Так, на момент реєстрації у нього буде вибір, стоятиме два віконечка, що обирати.

Але, треба розуміти природу наших випускників, я думаю, що 95 відсотків з них ще до кінця не знають, куди вони хочуть вступати, бо, на превеликий жаль, профорієнтаційна робота в нашій школі ведеться не на належному рівні…

Тому, ми прогнозуємо, що левова частка дітей будуть обирати ось цей повноцінний тест, тому що виконуючи його, ви отримуєте дві оцінки – за українську мову і за українську мову та літературу. І тоді, маючи два результати, вирішуєте щось для себе.

- Про тестування з математики розкажете? Цей іспит з наступного року стає обов’язковим для ЗНО.

- Що стосується математики. Певного розголосу набула подія, пов’язана з участю України у міжнародному порівняльному дослідженні PISA (Programme for International Student Assessment – міжнародне дослідження якості освіти, відбувається раз на три роки).

У 2018-у році ми оприлюднили результати, і вони виявилися невтішними. Хоча, абсолютного провалу Україна не продемонструвала не лише на рівні всіх країн-учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку, а навіть серед референтних країн, з якими найбільш коректно порівнювати наші результати, це наприклад, Грузія, Молдова, Польща, Словаччина.

Ми не пасемо задніх, але результат певною мірою шокував наш освітній істеблішмент, тому було ухвалено рішення, аби приділити значно більшу увагу вивченню математики у школі.

Навчальний рік – 20/21 – на найвищому державному рівні оголошено Роком математики і розроблено комплекс заходів, затверджених Кабміном, реалізація яких має засвідчити, що рівень математичної освіти у нас зріс.

Тому з 2021 року тестування з математики стає обов’язковим на ЗНО, але для ДПА – субтест один для всіх, а для вступу – два різні: математика рівня «стандарт» і математика рівня «профіль».

У нас є чітка профілізація вивчення математики у старшій і середній школі, є потужні фізико-математичні школи та ліцеї, де діти реально живуть математикою. Але навіть у школах математичного профілю цей предмет викладається 8-9 годин на тиждень, а у звичайній школі - це 2-3 години в кращому випадку.

Тому прийнято рішення (оскільки є різниця у годинах вивчення, глибині та широті опанування предмету, а математика стає обов’язковою), що оцінка державної підсумкової атестації має також бути різною: для випускників математичних шкіл своя оцінка ДПА (1-12 балів), а для непрофільних - своя (1-12 балів).

Якщо в ситуації з українською мовою ми маємо одну оцінку ДПА з мови і два різних тести: з мови, та з мови і літератури, то тут ми пропонуємо абітурієнтам повноцінний однаковий тест для вступу. Але в ньому буде частина рівня «стандарт», (яка буде зараховуватися як оцінка ДПА), і більш складні завдання, які вивчаються на профільному рівні, і за це все буде йому зараховуватися оцінка ДПА.

Але якщо він бажає вступати до закладу вищої освіти, то має виконати весь тест, незалежно від того, у якому закладі навчався.

- Ось це й лякає багатьох.

- Ні, тут лякатися не потрібно, тому що реалізація цієї ідеї почалася не сьогодні та закінчиться не завтра, про це говорять з моменту оприлюднення звіту PISA-2018, весь 19-й і 20-й рік.

Вже є нова програма ЗНО-2021 з математики, ми оприлюднили на сайті демонстраційні варіанти зошитів рівня профілю і рівня стандарту. Ми абсолютно чесні перед дітьми, які тільки зайшли в старшу школу - прийшов в 10-й клас, зайшовши на сайт Українського центру, побачивши і опрацювавши ці два демоваріанти, чітко розумієш, що тебе чекає через 2 роки.

У старшокласника є повноцінні 2 навчальні роки, аби підготуватися до державної підсумкової атестації в обов’язковому її варіанті - розв’язати тест, побачити свої пробіли у знаннях, докласти зусиль, попрацювати самостійно з вчителем, підтягнутися.

Подібне оприлюднення демоверсій буде і з української мови та літератури на початку цього навчального року.

- Я правильно зрозуміла, що через такі інновації, ті, хто склав цього року тест з української мови та математики, на наступний рік вже ними для вступу не скористаються?

- Я говорив про це на засіданні експертної комісії і від своїх слів не відмовляюся, але на сьогодні ще іде жвава дискусія, і остаточне рішення за міністерством.

Як людина, яка професійно займається освітніми вимірюваннями, я йшов би тим шляхом, яким ми свого часу пішли, коли запровадили частину розумінням мови на слух з іноземних мов (аудіювання).

Некоректно порівнювати результати двох абітурієнтів, де в одного ви щось не перевірили. Тому, коли ми запроваджували в 2016-му році новий формат тесту з іноземних мов з частиною аудіювання, тоді в умовах прийому було чітко зазначено, що сертифікати попередніх років не діють. З точки зору освітнього вимірювання, це правильно. Але треба розуміти, що крім нашої позиції, ще є політична і суспільна позиція, яка також буде впливати. 

Тому, зараз продовжується дискусія. Можливий компромісний варіант, що в умовах прийому на 2021 рік буде зафіксовано, наприклад, що на природничо-математичні напрями підготовки буде чинним сертифікат з української мови і літератури 18, 19 і 20 рік, та сертифікат з української мови 21-го року. Таким чином всі, хто до нас вперше прийдуть у 2021 році скористаються сертифікатом з української мови, а ті, хто має результати попередніх двох-трьох років скористаються своїми сертифікатами.

ІЗ РОКУ В РІК КІЛЬКІСТЬ ТЕСТУВАНЬ, ЯКІ МИ ПРОВОДИМО З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ, ЗРОСТАЄ

- Зараз в Україні багато уваги приділяється вивченню англійської мови. Це, навіть, модно. Чи помітили ви якісні зміни, наприклад, між знанням випускників, які у вас складали тести ЗНО з іноземної мови в 2010-му і в 2020-му?

- Ми собі за мету не ставили порівняння, але маю сказати, на всі 100 відсотків, що популярність вивчення англійської мови в країні збільшується. З року в рік кількість тестувань, які ми проводимо з іноземної мови, зростає.

На англійську мову в цьому році було зареєстровано 117 тисяч 780 випускників, певна частка не прийшла, то будемо говорити про 100 тисяч 300 з гаком випускників. У попередні роки показники поступово зростали: 40, 50, 60, 80 і вже перевалило за 100 тисяч.

І, оскільки зростає кількість охочих складати цей іспит, зростає кількість саме тих, які впевнено почуваються в своєму рівні володіння іноземною мовою.

Ви самі розумієте, що наш тест не є інструментом, який визначає рівень володіння мовою, як, наприклад, тести TOEFL чи Кембриджський тест.

Знання мови лише перевіряється на достатній рівень для отримання права на участь у конкурсі для вступу до закладу вищої освіти. А далі, якщо ти дійсно в категорії добре підготовлених абітурієнтів, і твоя мета - бути перекладачем або іноземним філологом, будь ласка, вступай до лінгвістичного університету, там тебе вже довчать.

- Вже відомі регіони-лідери за результатами ЗНО?

- Ні, ми ще не опрацювали всі результати, у нас лише розпочався апеляційний процес. А лише тільки після розгляду усіх апеляцій, ми зможемо про це говорити.

- Багато апеляцій подано цього року?

- Думаю, що цього року ми не вийдемо за наші традиційні  3-4%. Але треба розуміти, що, як правило, учасниками апеляції левова частка є ті, хто не добрав 1-2 бали до прохідного і шукають будь-яку можливість аби подолати цей бар’єр і не втратити рік. Або доволі сильно підготовлені діти, для яких будь-яка зміна результату, навіть в один бал, додасть їм 1, а то і 1,5 – 2  бали на шкалі 100-200 і покращить їх рейтинговий бал на вступ.

Основна маса абітурієнтів з результатами 145, 160, 170, як правило, не апелюють, таких набагато менше.

ЯКЩО НА ВЕРХНЬОМУ ЩАБЛІ СЕРЕД 200-БАЛЬНИКІВ ОПИНЯЮТЬСЯ ЛИШЕ РЕПЕТИТОРИ, ВІД ЦЬОГО СТРАЖДАЮТЬ ДІТИ

- Яка кількість учасників ЗНО цього року склала тестування на 200 балів?

- Минулого року у нас було 274 двохсотбальників, тобто тих, які набрали максимально можливий бал з максимально можливого. А цього року їх – 447.

Але це з поправкою на учасників, які не є випускниками поточного року. Серед випускників закладів загальної середньої освіти поточного року 200-бальників менше.

Ми щороку спостерігаємо неприємну, а в певній мірі ганебну ситуацію, коли на ЗНО приходять репетитори і вчителі. Зрозуміло, що їхній рівень підготовки у порівнянні з їхніми вихованцями в рази вищий! А вони потім хизуються: «Я набрав 200 балів на такому-то предметі».

З точки зору етики, це не зовсім красиво, тому що людина абсолютно безпідставно використовує зовнішнє незалежне оцінювання аби капіталізувати свою оцінку в 200 балів в більш вигідну для себе ціну, як репетитора.

Процедура ЗНО є абсолютно безкоштовною для абітурієнтів, то виникає питання, чому держава має витрачати наші з вами гроші, заплачені з податку, і безкоштовно надавати ці послуги абсолютно дорослій сформованій людині?

Та взагалі це не чесно конкурувати з дітьми і хизуватися, що ти краще. Наша шкала рейтингова, і якщо на верхньому щаблі серед 200-бальників опиняються лише репетитори, від цього страждають діти!

Наприклад, максимальний можливий бал, який можна набрати за тест з української мови і літератури – 104, а серед учасників щорічно є близько 10 осіб, які набрали б, наприклад, 95 балів і опинилися б на найвищому щаблі. А тут один репетитор набирає максимально можливий бал з максимально можливого і отримує 200 балів! Якщо б він не прийшов, то 10 дітей отримали б 200 балів своїм результатом і мали  б значно кращі шанси на вступ до закладу вищої освіти.  

Цього року ситуація краща, тому що кількість абітурієнтів, які отримали 200 балів, наприклад, з фізики – 64, а в минулому році таких лише четверо було. Але, повірте, серед цих 64 є репетитори.

- Хтось приходить тестуватися, коли його й не кличуть, а хтось намагається потрапити, але через прикрі обставини не може. Я просто була свідком, коли хлопчину не допустили до складання ЗНО, бо він прийшов без паспорта. Мені по материнськи так шкода його було, він аж плакав…

- Так, цього року 93 учасники не були допущені до пункту тестування через брак одного з обов’язкових документів.

Бувають ще гірші ситуації – коли в переддень тестування у дитини вкрали, або вона загубила паспорт. Це теж, ще той челендж, тому що треба за добу звернутися до органів національної поліції та взяти відповідну довідку, аби мати на руках якогось офіційного документа, щоб ідентифікувати особу.

Бо в позаминулі роки у нас були випадки, коли одні особи намагалися складати ЗНО за інших. Це не стосується загальної маси, але завжди буде частка людей, які намагаються діяти не за правилами.

Ще 127 осіб не було допущено до пункту тестування через виявлені ознаки гострого респіраторного захворювання. Але такі діти мали право, і  скористалися додатковою сесією ЗНО.

Ті ж, хто через хронічні захворювання  мають субфібрильну температуру та надали нам відповідну довідку, допускалися до пункту тестування. 

- А ті, хто прийшов без документу, з гонки цього року вибули?

- Так, для них в цьому році все закінчилося. Фактично, це позбавлення права участі в конкурсі на вступ, як і для порушників процедури проходження тестування, яких в цьому році було виявлено 268.

Особливо, якщо у тебе виявили порушення на українській мові або на профільному предметі, то треба у спішному порядку перебудовувати свій життєвій сценарій… 

Звичайно, всіх порушників ми виловити не можемо. У нас працює 82 тисячі 890 аудиторій в 5 тисячах 185 пунктах тестування, і перевірити кожного на наявність забороненого до використання в пункті тестування ми, звичайно, не можемо.

- Що саме за порушення це були?

- Мобільний телефон, шпаргалка, заважав іншому, намагався списати, холодна зброя, засоби зчитування інформації, намагання фотографувати зошити в аудиторії, щоб викласти їх потім в Інтернет. Це все фіксується в аудиторному протоколі і такий абітурієнт просто дочасно припиняє роботу над тестом і його вилучають з аудиторії.

І, на превеликий жаль, щороку є певна кількість випускників, які просто не приходять. З їхнього боку це толерування марнотратства, тому що держава на тебе витратила гроші: оплатила працю інструкторів, охорону пункту, працю розробників тесту, друк матеріалу – тестового зашита конкретно на тебе, а ти взяв і не прийшов. Тестовий зошит потім здають в утиль.

ДІТИ, ЯК ПРАВИЛО, СУМЛІННО ПРАЦЮЮТЬ І НАМАГАЮТЬСЯ АНАЛІЗУВАТИ, «УГАДАЙОК» ДУЖЕ-ДУЖЕ МАЛО, АЛЕ ВОНИ Є

- Чи були такі порушення, (хоча, це ж ніби й не порушення), коли учасник в тесті обирав, наприклад, відповіді «А» на всі питання?

- Будь-яка діяльність може базуватися на певній стратегії. Суто математично, якщо тест складається з чотирьох варіантів відповідей, то теоретично, по 25%, так чи інакше вірна відповідь буде припадати на якусь літеру або «А», або «В», або «Б». Тобто, якщо проставити все «А», то все-одно якийсь бал набереш.

Це те, що називається Monkey Business (мавпяча праця) - закрив очі і поставив галочки. Але наша статистика і аналіз показують, що дитина, як правило, не гадає, а сумлінно працює і намагається аналізувати, навіть в тих випадках, де вона плаває, або не знає. Таких «угадайок» дуже-дуже мало, але вони є. Але, завжди я кажу, що наявність таких «олімпійців» завжди йде на користь хорошої дитини: чим більше прийшло таких, тим більше розумна дитина виглядає генієм.

- Пане Валерію, я вам дякую за такі детальні і корисні пояснення процедури тестування і бажаю вдалого завершення всіх організаційно-технологічних процесів ЗНО-2020. Нехай з року в рік розумничків і розумниць стає дедалі більше, а нинішні випускники вдало реєструють електронний кабінет та вступають до омріяних навчальних закладів.

- Ми всі свої організаційно-технологічні процеси повністю завершимо до 10 серпня, коли відбудеться останнє тестування з хімії (додаткова сесія) і до 14 серпня всі абітурієнти, які з об’єктивних причин не змогли взяти участь в основній сесії, отримають результати.

Вступна кампанія стартувала з 1 серпня, і, оскільки у нас електронний вступ, (не треба їхати світ за очі чи стояти в чергах до приймальної комісії), всі зможуть вчасно сформувати свій електронний кабінет, подати свої результати і чекати на оприлюднення рейтингових списків закладів вищої освіти. 

Я розумію, що всі хочуть вчитися на бюджеті, це абсолютно природне бажання. Але конкурс на те і конкурс, рейтинг, на те і рейтинг, що хтось буде навчатися на бюджеті, а хтось – на контракті.

Гарантую, що зі свого боку Український центр оцінювання якості освіти доклав всіх зусиль, аби вступна кампанія розпочалася вчасно і всі отримали свої результати. Хтось задоволений, хтось не задоволений, але це життя. Всі ми маємо бути готові, що доля ще не раз нас випробовуватиме і надаватиме тест на міцність.

Я хотів би побажати нашим випускникам, щоб це випробування, яке вони пройшли, було найменш виснажливим для них, попереду у них ще довге і щасливе життя.

Любов Базів. Київ

Фото: Павло Багмут