У меморіалі "Бабин Яр" оцифрують дві рідкісні книги, написані в'язнями концтаборів
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі меморіалу.
“Книжкова колекція меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у липні поповнилася двома рідкісними книгами, написаними в’язнями нацистських таборів. А саме – роботами В. Коваля "Ми Українці" та Паладія Осинки "Альбум політв’язня" (Аушвіц). Ці книги будуть оцифровані та викладені на онлайн-платформі Меморіального центру, яка запуститься восени.
Усі охочі зможуть ознайомитися з цифровими копіями. Подавши до меморіалу відповідний запит, а оригінали видань будуть доступні лише для дослідників.
Книга "Ми Українці" – це мемуари українського націоналіста-в’язня нацистських таборів.
"Вони настільки маловідомі, що достеменно невідоме навіть ім’я автора, лише його прізвище: Коваль. У цих мемуарах є унікальні свідчення, свідоцтва та фотографії про концентраційні табори та табори смерті, в тому числі, Дахау, Бухенвальд та інші", – розповів куратор проєкту "Колекція" та директор видавничих проєктів фонду меморіалу Олег Шовенко.
За його словами, найбільше ця книга цікава тим, що у ній відсутні будь-які згадки про євреїв, що створює поле для дослідження цієї проблеми.
Друге видання – "Альбум політв’язня" (Аушвіц) Паладія Осинки – це альбом ув’язненого українського націоналіста з малюнками, які розповідають про повсякденний побут Аушвіца: способах катувань, сценах допитів, різних типів ув’язнених тощо. Малюнки зроблені у вигляді шаржів, є також велика кількість характерного для таборів сленгу. Альбом був виданий одразу після війни у Мюнхені в 1946 році за гроші самого автора.
Як пояснюють у меморіалі, Паладій Осинка – це псевдонім, а справжнє ім’я автора – Петро Балей. Він був громадським діячем, публіцистом, письменником, змолоду брав участь у національно-визвольній боротьбі в лавах ОУН. Під час Другої світової війни Балей був ув’язнений в Освенцимі, спогади про що і виклав у "Альбумі політв’язня".
Водночас Шовенко уточнив, що фактично ці видання збереглися у поодиноких примірниках і мають суспільно-історичну, наукову, меморіальну цінність.
"Їх із самого початку було надруковано дуже мало, вони не викликали особливої уваги. І потім, коли більша частина тиражів була втрачена, стали бібліографічною рідкістю", – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області відцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років, які будуть уперше оприлюднені в рамках проєкту "Імена".
Водночас у меморіалі планують у вересні запустити нову онлайн-платформу, на якій буде оприлюднено оцифрований архів із понад 600 книг РАГСів.
Благодійний фонд Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" – це неурядова благодійна організація, яка покликана вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.
