У Нацраді розповіли про нову модель співпраці зі ЗМІ у законопроєкті

У Нацраді розповіли про нову модель співпраці зі ЗМІ у законопроєкті "Про медіа"

Укрінформ
Законопроєкт «Про медіа», рекомендований Комітетом Верховної Ради з питань інформаційної та гуманітарної політики до першого читання, пропонує нову модель співпраці регуляторного органа та учасників медіаринку, які покликані значно спростити механізм співпраці Національної ради з ліцензіатами і реєстрантами.

Про це заявила голова Національної ради Ольга Герасим’юк, повідомляє пресслужба регулятора.

«Запропоновані законодавчі норми значно спрощують процедуру отримання дозвільних документів для провадження діяльності у сфері медіа. Окрім звичного ліцензування, передбачено новий спосіб закріплення відносин із регулятором – реєстрацію. Нині ліцензуються всі типи аудіовізуальних медіа – і ті, що мовлять в ефірі, і ті, що поширюються в кабелі чи на супутнику, а також і провайдери програмної послуги. За новим законом, ліцензуванню підлягатиме лише радіочастотний ресурс, бо він належить державі і є обмеженим. Усі інші медіа переходять на спрощену процедуру реєстрації. Це – медіа без використання ефірного наземного мовлення, VoD і провайдери, що постачають пакети телеканалів», - пояснює Герасим’юк.

Читайте також: Нацрада: заяви Медведчука в ефірі "112 Україна" загрожують нацбезпеці

За її словами, наочним є приклад, що стосується супутникового мовлення. «Якщо чинний Закон «Про телебачення і радіомовлення» для запуску супутникового телеканалу вимагає отримання ліцензії, вартість якої становить 360 тис. грн, а термін дії – 10 років, то за законопроєктом «Про медіа» в цьому разі застосовуватиметься процедура реєстрації. Оплата за реєстрацію суб’єкта у сфері медіа наразі становить 4723 грн, і дія дозволу (реєстрації) є необмеженою в часі», – констатує голова Національної ради.

Вона зазначає, що преса, онлайн-преса та платформи спільного доступу реєструватимуться добровільно. Водночас на них також поширюються вимоги, визначені законом щодо контенту.

Сама процедура реєстрації є достатньо простою і швидкою, більш прозорою стає і процедура ліцензування. Підстави для відмови у реєстрації або видачі ліцензії чітко виписані і досить звужені.

Значно спростить процедуру взаємодії з регулятором передбачена законопроєктом новела про запровадження електронного документообігу та електронного кабінету суб’єкта. Це дасть змогу гравцям ринку комунікувати і надсилати документи онлайн, економити свій час і ресурси.

Голова Національної ради акцентує, що в умовах, коли розширюється сфера регулювання медіа, вкрай важливо забезпечити правову визначеність для всіх суб’єктів медіапроцесу. Задля того, щоб уникнути зайвих непорозумінь, розробники законопроєкту пішли на дуже ретельне прописання процедури призначення і проведення перевірок.

Читайте також: Комітет Ради підтримав оновлений законопроєкт про медіа: що він передбачає

«Європейські експерти, оцінюючи ці положення законопроєкту, висловлювали побоювання, що ця процедура дуже зарегульована. Однак слід пам’ятати, що в більшості європейських країн це питання врегульовано підзаконними нормативно-правовими актами. В Україні ж гравцям ринку зручніше, коли ці норми виписані в самому законі», – зауважує вона.

Водночас Герасим’юк додає, що спрощенню підлягає і механізм звітності. Так, у законопроєкті вже не передбачена необхідності подавання суб’єктами щорічної звітної інформації про структуру власності.

Також запропоновано змінити механізм застосування санкцій Національною радою. Основні санкції, що передбачені і чинним законодавством, – штраф і звернення до суду щодо анулювання ліцензії – залишаються. Крім того, передбачено новий захід реагування Національної ради на виявлені порушення – припис. Він застосовується Національною радою до суб’єкта у сфері медіа в разі вчинення незначного порушення та може містити строк для його усунення й попередження про відповідальність у разі повторення зазначеного порушення надалі.

Герасим’юк зазначає, що, зважаючи на те, що нові види медіа стають дедалі вагомішим засобом поширення інформації і до них великою мірою перетікає споживацька аудиторія, необхідність їх регулювання постала в усьому світі, і таке регулювання вже запроваджено в багатьох європейських країнах. Тому, щоб забезпечити однаковий підхід до всієї медіаіндустрії, онлайн-медіа також потраплять під державне регулювання.

Однак, наголошує голова Нацради, абсолютно не відповідають дійсності поширювані твердження про те, що регулятор матиме змогу блокувати онлайн-ресурси. Таких положень у законопроєкті про медіа немає. У Національної ради не буде повноважень судової системи. Вона не стає ані каральним, ані правоохоронним органом. У разі виявлення порушень і при потребі обмеження певного ресурсу відповідне рішення ухвалюватиме лише суд.

Також голова Національної ради звертає увагу на те, що законопроєкт передбачає лише добровільну реєстрацію для суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Водночас зареєстровані онлайн-медіа можуть делегувати своїх представників до органа співрегулювання і брати участь у формуванні критеріїв до контенту. Також працівники зареєстрованого онлайн-медіа набувають статусу журналістів і на них поширюються відповідні права, що визначені законодавством і гарантовані державою.

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 "Про медіа".

Раніше, 30 квітня, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-