1 липня. Пам’ятні дати
День архітектури України відзначається згідно з Указом Президента «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року, щороку цього дня. Свято було встановлено «на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури». «Архітектура – єдність користі, міцності та краси», - так писав видатний римський архітектор Марк Поліон Вітрувій у 2-й половині І ст. до н.е. Українська архітектура пройшла чималий еволюційний шлях, аби поєднати в собі ці три складові – від перших людських жител часів раннього палеоліту на стоянках біля сіл Мізин та Пушкарі на Чернігівщині до величних соборів Богородиці Десятинної й Софії Київської, про яку церковний діяч часів Ярослава Мудрого Іларіон писав: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, і немає такої у всій північній землі від сходу до заходу». Про майстрів часів Ярослава є деякі згадки в письмових джерелах. Так, у 1026 році вишгородський «градник» (будівничий міських укріплень) Мироніг будував у Вишгороді, під Києвом, на замовлення Ярослава дерев’яну церкву Бориса і Гліба, «о п’яти верхах». Пізніше, в 1072 році, дерев’яну церкву у Вишгороді будує «старійшина огородників» (тобто будівничий міської огорожі) Ждан Микола. Це перші відомі нам імена давньоруських архітекторів. На жаль, останнім часом українцям, на відміну від талановитих пращурів, особливо нічим хизуватися перед світом – вітчизняна архітектура відома хіба що двома «яскравими» аспектами. Перший – це втілення новітнього українського мінімалізму і функціоналізму горезвісний маф, або, як його називають у народі просто «ларьок», або ж генделик, а інший – велетенські маєтки олігархів – здебільшого ідеальні зразки кітчу. Щоправда, останні свідчать радше про смаки грошовитих замовників, аніж про архітекторів. Серед лауреатів престижної Прітцкерівської премії – архітектурного аналогу Нобелівки – українців не помічено. Навіть серед номінантів. Нині українських архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов’язана з архітектурою, об’єднує Національна спілка архітекторів України – громадська творча організація. Першого понеділка жовтня відзначається також Всесвітній день архітектури – міжнародне професійне свято архітекторів і поціновувачів світових архітектурних шедеврів.
Сьогодні Національне свято Канади – День Канади (1867). 1 липня 1867 року королева Великобританії Вікторія підписала «Акт про Британську Північну Америку» (прийнятий англійським парламентом у березні 1867), що проголошував Канаду самоврядним двомовним домініоном Британської імперії. В результаті підписання цього Акту у складі Канади було сформовано чотири провінції: Нова Шотландія, Нью-Брансвік, Онтаріо і Квебек. Хоч 1 липня 1867 Канада й отримала статус домініону, проте Британський парламент зберіг для себе можливість обмеженого контролю політики Канади аж до 1982 року. Наразі Канада є федеральною парламентською демократією і конституційною монархією, а королева Єлизавета II є главою держави. Країна офіційно двомовна на федеральному рівні. Це одна з найбільш етнічно різноманітних і багатокультурних країн світу. Економіка країни є десятою у світі. Разом з тим, в Канаді одні з найвищих показники прозорості уряду, цивільних свобод, економічної свободи, якості життя і освіти.
Ювілеї дня:
216 років від дня народження Жорж Санд (1804–1876), французької письменниці доби романтизму. Автор феміністичних, соціальних романів - «Індіана», «Консуело», «Графиня Рудольштадт». Приятелька Альфреда де Мюссе та Фридерика Шопена. Говорячи сучасною мовою, Жорж Санд була культовою постаттю свого часу. Чимало її палких шанувальників було і серед українських письменників.
104 роки від дня народження Олівії де Хевілленд (1916), англо-американської актриси кіно, виконавиці ролі Мелані в картині «Звіяні вітром». Крім того знімалась у фільмах «Капітан Блад» (у вітчизняному прокаті – «Одіссея капітана Блада»), «Пригоди Робіна Гуда», «Кожному своє» (премія «Оскар», 1947), «Спадкоємиця» (премія «Оскар», 1950), «Рой». Олівія де Хевілленд залишається на сьогодні однією з останніх живих кінодів 30-х років.
86 років від дня народження Сідні Поллака (1934–2008), відомого американського кінорежисера, продюсера, актора. Кінокар’єра Сідні Поллака була поєднана з великими голлівудськими кінокомпаніями й гучними іменами: у нього знімались Сідні Пуатьє, Енн Бенкрофт, Берт Ланкастер, Джейн Фонда, Аль Пачіно, Том Круз, Гаррісон Форд, Ніколь Кідман, Роберт Редфорд та багато інших американських кінозірок. Фільмографія Сідні Поллака нараховує близько 20 кінострічок, найвідомішими з яки є: «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?», «Такими ми були», «Три дні Кондора», «Електричний вершник», «Якудза», «Тутсі», «Гавана», «Зустріч двох сердець», «Сабрина», «З Африки», «Перекладачка». Він також продюсував декілька десятків фільмів (можна згадати хоча б «Холодну гору»). Народився Сідні Поллак у містечку Лафайєт (штат Індіана) в родині єврейських іммігрантів – вихідців з Одеси. Невдовзі після народження сина подружжя розлучилося. Хлопчик залишився з матір’ю. У 16 років осиротів – мати померла від алкоголізму. Мріяв стати дантистом, але грошей на навчання не було. На початку 50-х років перебрався в Нью-Йорк, закінчив театральну школу і, після демобілізації з армії, почав грати на Бродвеї та в телевізійних постановках. Акторська кар’єра Сідні Поллака розпочалась з фільму «Воєнне полювання» (1962), разом з іншим дебютантом – Робертом Редфордом (згодом він зіграє у багатьох фільмах Поллака). Втім він надав перевагу режисурі, пробуючи сили в серіалах, а згодом і в повному метрі. Першою такою роботою стала психологічна кінодрама «Тонка нитка» (1965) – стрічка привернула увагу критиків і глядачів, його помітили. Але справжнім режисерським тріумфом Поллака можна вважати «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969) – безжально натуралістичну кінооповідь про танцювальний марафон часів Великої депресії з Джейн Фондою і Гігом Янгом у головних ролях, зняту в традиціях суворого реалізму та просякнуту екзистенціалізмом гемінґвеївського штибу, з його наскрізним мотивом марноти будь-якої перемоги. Так Поллаку вдалося перетворити камерну драму на епічний шедевр. Звісно, після такого тріумфу від нього очікували, що він працюватиме в цьому жанрі, але помилились: Поллак знімав і політичний триллер, і мелодраму, і комедію.
Сьогодні виповнилося б 59 років принцесі Уельській Діані (1961-1997), принцесі Уельській, або, як її лаконічно називали шанувальники – леді Ді. Діана Френсіс Спенсер народилася в аристократичній британській родині. Коли їй виповнилося 8 років – батьки розлучилися. Це було величезним ударом, травмою на все життя. Натомість з’явилася мачуха, яка не вирізнялася щиросердістю до малих нащадків графа Спенсера. Дівчинка росла надзвичайно чутливою, потерпаючи від нестачі батьківської любові. Вчилася в привілейованій школі, але не надто успішно – єдиною віддушиною були музика і танці. В 16 познайомилася з Чарльзом – майбутнім чоловіком. Той приїхав до Елторпа (родовий маєток Спенсерів) на полювання. Він видався їй надзвичайно самотньою людиною. Якщо поєднаються дві самотності, то з цього може вийти щось гарне і світле, наївно гадала Ді. У 20 вона стала його дружиною. 29 липня 1981 року, у день їхнього весілля, на вулицях Лондона зібралося понад 600 тисяч люду, ще 750 мільйонів спостерігали за церемонією по телебаченню. На Діані було 40 метрів шовку кольору слонової кістки, усіяного перлами, на голові – діадема з діамантами, в серці – любов і надія. Наступного року у подружжя народився первісток Вільям, у 1984 – Гаррі. А вже в 1995 році сталося непередбачуване і нечуване. Діана дала сенсаційне інтерв’ю «Панорамі», де без зайвих слів назвала шлюб з Чарльзом «казочкою», яку всі хотіли бачити і в яку всі хотіли вірити, а ще додала, що воліла б бути «королевою людських сердець, аніж королевою цієї країни». Потім було розлучення, скандальний зв’язок леді Ді з сином єгипетського мільярдера… Папарацці старалися: чатували де тільки могли. А далі була та страшна автокатастрофа в Парижі у тунелі під мостом Альма. Британія була приголомшена. Єлизавета ІІ була проти того, аби влаштовувати національний траур, адже принцеса Діана вже не була в королівській родині. Однак, британців це тільки розгнівало: під Букінгемським палацом кілька днів продовжувались мітинги, поки королева не здалася. Похорони Діани побили всі рекорди за масовістю – близько двох мільярдів людей дивилось церемонію по телебаченню. Тіло принцеси поховано в сімейному склепі на невеличкому острові посеред озера в маєтку Спенсерів Елторп в графстві Нортгемптоншир.
Сьогодні святкує свій день народження Лів Тайлер (1977), американська акторка. Лів – донька лідера гурту Aerosmith Стіва Тайлера. Свою кар’єру Лів почала у чотирнадцять років з роботи моделлю. Вперше на телеекрані вона з’явилась у 1994, знявшись у кліпі Aerosmith на пісню Crazy. Згодом Лів знялася в декількох успішних картинах, у тому числі у фільмі Бернардо Бертолуччі «Краса, що вислизає». Проте, найбільшу популярність акторці принесли ролі у фантастичному блокбастері «Армагеддон», де вона знялася разом з Брюсом Віллісом і Беном Аффлеком і кінотрилогії «Володар перснів».
