Нацрада занепокоєна дотриманням мовних квот за мінімальними показниками

Нацрада занепокоєна дотриманням мовних квот за мінімальними показниками

Укрінформ
Дані моніторингу, проведеного Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, засвідчили виконання телерадіоорганізаціями мовних квот за мінімальними показниками, тож існує потенційний ризик порушення чинних норм закону.

Про це заявила під час засідання 21 травня голова Національної ради Ольга Герасим’юк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зараз проаналізовано дані моніторингу на предмет дотримання мовних квот, які свідчать про виконання встановлених чинним Законом України «Про телебачення і радіомовлення» норм у мінімально встановленому законодавством відсотковому співвідношенні. Тобто квоти виконуються якраз по нижній планці», - сказала Герасим’юк.

За її словами, це не означає порушення, але враховуючи таку редакційну політику, існує потенційний ризик порушення чинних норм, а також ускладнень при виконанні їх у майбутньому, після набрання чинності окремих положень закону (деякі норми набувають чинності з 16 липня 2024 року).

Герасим’юк підкреслила, що Національна рада вкрай стурбована ситуацією, що склалася в телерадіоінформаційному просторі та, зважаючи на необхідність всебічного розвитку і функціонування державної мови, забезпечення мовно-культурних потреб глядачів та слухачів, просить надати пояснення.

«Ми звертаємося до телерадіоорганізацій з питанням, які причини саме такої редакційної політики, чи, на їхню думку, існують ризики невиконання вимог закону у цій частині і чи зможуть вони виконувати вимоги закону після набрання чинності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це дуже важливе і чутливе питання, і ми цю роботу не зупиняємо ні на мить», - наголосила голова Національної ради.

Принагідно вона додала, що, коли готувався мовний закон, Національна рада звертала увагу на деякі його особливості, які можуть бути використані мовниками.

«Ми звернемося до телерадіоорганізацій зі спеціальним листом, який буде доступний публічно, оскільки справді складається враження, що української мови стає менше, особливо в праймі, і це через те, що особливості закону дають можливість телерадіоорганізаціям так програмувати – грубо кажучи, можна 4-5 чи 6 днів виконувати норму, а в останній день суцільно ставити програми іншими мовами. Про це треба говорити і з парламентаріями», - зазначила Герасим’юк.

Читайте також: Телеканал 1+1 “підхопив” фейк Кремля про “секретні лабораторії США” - Нацрада обурена

Як повідомляв Укрінформ, раніше Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела моніторинг загальнонаціональних телеканалів і на радіо щодо дотримання мовних квот. Зокрема, було проведено моніторинг 6-ти загальнонаціональних каналів – це «1+1», СТБ, ICTV, «2+2», «Україна», «Інтер» - у період з 7 квітня по 3 травня.

В Україні 8 листопада 2016 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)».

Читайте також: Мовні квоти на радіо і ТБ: Герасим’юк анонсувала спецбрифінг Нацради

Згідно з документом, квота на пісні українською мовою в радіоефірі щодоби та в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 вводилась поступово: протягом першого року їх мало бути щонайменше 25%, другого – 30%, третього – 35%. Ведення передач державною мовою протягом першого року дії закону мало становити 50%, другого – 55%, третього – 60%.

Санкцією за порушення вимог закону є стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. Його мовники зобов’язані сплатити до державного бюджету упродовж 30-ти днів після ухвалення Нацрадою відповідного рішення.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-