Що відомо про імунітет при COVID -19?

У Всесвітній організації охорони здоров’я попередили, що країни, які послаблюють карантинні обмеження, можуть зіткнутися із новим спалахом коронавірусу, оскільки не підготувалися до цього належно. Це повідомлення надійшло у той час, як у Франції та Бельгії вирішили послабити карантинні обмеження, у школах Нідерландів – відновити заняття, а у Великій Британії представили плани з відновлення роботи економіки. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань. А тим часом медичні і наукові кола все ще не дійшли остаточних висновків щодо одного з найважливіших питань – чи виробляється імунітет у тих, хто вже перехворів на COVID -19? Хоча нині все більше фахівців схиляються до думки, що імунітет таки формується. Питання у тому – наскільки він може бути сильним у кожної людини. Що ж відомо на цей момент про вироблення імунітету та про повторні випадки зараження – з’ясовував Укрінформ.

Тільки 7-8% інфікованих можуть не набути імунітету взагалі

Наприкінці квітня у Всесвітній організації охорони здоров’я зробили не надто обнадійливу заяву: одужання пацієнта від COVID -19 не убезпечує його від повторного зараження і немає доказів про обов’язкове вироблення імунітету у тих, хто хворів. “ВООЗ стверджує, що наразі немає доказів того, що люди, які одужали від хвороби COVID -19 та мають антитіла, захищені від повторного зараження", – йшлося у повідомленні. Тож експерти міжнародної організації застерегли країни від запровадження так званого “імунного паспорту” (будь-яких довідок про те, що людина перехворіла та має антитіла до вірусу. – Авт.), оскільки його власники вважатимуть себе захищеними і не будуть дотримуватися соціальної дистанції.

На сайті CDC (Центр з контролю та профілактики захворювань в США) так само йдеться, що “імунна відповідь, включаючи тривалість імунітету на інфекцію SARS-CoV-2, ще не вивчена. “Пацієнти з MERS-CoV (близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром, який спалахнув у 2012-13 роках і джерелом якого стали верблюди) навряд чи будуть повторно заражені незабаром після одужання, але поки невідомо, чи буде спостерігатися подібний імунний захист у пацієнтів із COVID-19”.

Але днями докторка біологічних наук, професорка Школи системної біології університету Джорджа Мейсона (США) Анча Баранова виступила з більш конкретною заявою, що базується на даних дослідження китайських вчених, які обстежили 171 пацієнта (проводилися в Шанхайському медичному центрі, а також ряді інших наукових установ).

Вона зазначила, що сильний і тривалий імунітет до коронавірусу набувають лише 7-8% людей, що хворіли на нього. «Є супер-люди, у яких така потужна імунна відповідь, що їхні антитіла можна використовувати для лікування інших людей плазмою, що і робиться», – заявила Баранова. Вона додала, що такий імунітет частіше формуються у людей з важким перебігом захворювання.

Водночас, за її словами, є ті, хто мав всі симптоми хвороби, однак у них взагалі немає антитіл до вірусу. Таких теж близько 7-8%. За словами Баранової, це означає, що інтерферони (складні білки, що володіють противірусною, антибластомною, протипухлинною, імуностимулюючою та іншими видами активності. – Ред.) в організмі самі впоралися з інфекцією. У всіх інших людей, які перехворіли Covid-19, виникає імунітет різної сили і при цьому у 40% з них він досить слабкий.

Якої ж думки дотримуються українці фахівці?

Відомий імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій, вважає, що на сьогодні немає підстав стверджувати, що імунітет не формується. Про це він говорив в інтерв’ю Укрінформу, відповідаючи на запитання про формування колективного імунітету. “Ці спостереження, які велися і за першим SARS-ом, і за SARS-CоV-2, дають підстави стверджувати, що імунна відповідь існує. Але зараз мало часу, щоб робити висновки щодо SARS-CоV-2 та його подальших мутацій. Утім існуючі дані щодо мутацій вірусу не дають підстав говорити про нетривалий імунітет. Імунітет формується”, – наголосив Федір Лапій.

Імунолог Андрій Волянський на своїй сторінці у Фейсбук також зазначив, що до минулих версій коронавірусу імунітет у людей зберігався 2-3 роки.

І все ж повторне інфікування COVID-19 практично неможливе

Із початку пандемії періодично з’являється інформація про повторні випадки інфікування коронавірусом. Одне із перших таких повідомлень надійшло ще наприкінці лютого, коли стало відомо про 195 повторних випадків зараження в Ухані. Пізніше в Китаї уточнили, що після спостереження за цими пацієнтами медики не виявили у них ознаки поширення коронавірусу – тобто вони вже не інфікували інших. Але саме це викликало чимало пересторог щодо того, а чи дійсно можна набути імунітет, перехворівши на COVID-19.

Досвідчені імунологи сумніваються швидше у правильності проведених досліджень, ніж у незвичній природі інфекції. “Були повідомлення про реінфікування, але вони піддаються критиці, бо виявляють певні методологічні помилки в організації досліджень. Тож є певні сумніви у достовірності цих даних”, – вважає Федір Лапій.

Про випадки нібито повторного інфікування повідомлялося і в Україні – 20 квітня йшлося про чотирьох пацієнтів з Рівненщини. Але, як на підтвердження слів пана Лапія, вже наступного дня заступник голови Рівненської облдержадміністрації Ігор Тимошенко спростував цю інформацію. «Це не повторне інфікування. Мова про пацієнтів, які практично одужали. Усі без винятку проходять ПЛР-тестування. Тест показав, що у них все ще наявний коронавірус, що може свідчити про те, що вірус може триматися в організмі людини більше як 14 днів», – сказав Ігор Тимошенко.

І от днями фахівці Центру з контролю і профілактики захворювань Південної Кореї, схоже, розставили крапки над “і” у цьому питанні. Вони заявили, що аналізи осіб, у яких після одужання від COVID-19 знову виявляється коронавірус, є хибнопозитивними, передає “Кореспондент” з посиланням на Reuters. Тобто, результати тестів викликані частинками SARS-CoV-2, що залишилися в організмі. При цьому представники Центру вважають, що ці пацієнти не заразні. На думку експерта з розробки вакцини в Університету Сеула – Сеул Дай-Ву (Sol Dai-wu) в деяких випадках тести можуть виявити старі частки коронавірусу. Південнокорейські медики використовують тести зі зворотною транскрипційною полімеразною ланцюговою реакцією (RT-PCR), які дозволяють визначати генетичний матеріал коронавірусу – цей метод діагностики вважається найточнішим.

Чому ж досі немає остаточних і конкретних відповідей на ці найважливіші питання – пояснюється новизною вірусу і відсутністю проведення ґрунтовних досліджень. ВВС, приміром, пише, що нікого з людей спеціально не заражали повторно, щоб перевірити, чи виник у них імунітет. Але таку перевірку пройшла пара піддослідних макак-резусів. “Їх інфікували двічі: спочатку, щоб викликати імунну відповідь, а через три тижні – повторно. І хоча експеримент був дуже обмеженим, жодна з двох мавп після повторного зараження з таким коротким інтервалом не мала симптомів хвороби”, – йдеться в матеріалі.

Що ж, варто розуміти, що для конкретніших досліджень цих питань потрібен час. От, приміром, лише нещодавно вчені з’ясували, що у лускатих ящерів панголінів, через яких імовірно, відбулася міжвидова передача вірусу, не утворюється імунна відповідь на вірус (через відсутність вірус-чутливих генів), і вони імовірно можуть справлятися з вірусами завдяки якомусь іншому механізму, повідомило “Новое время”. «Наша робота показує, що ящери пережили мільйони років еволюції без антивірусного захисту, який використовується всіма іншими ссавцями (люди, кішки, собаки та інші). Подальші дослідження ящерів покажуть, як їм вдається виживати при вірусних інфекціях, і це може допомогти розробити нові стратегії лікування людей з вірусними інфекціями», – говорить співавтор роботи доктор Леопольд Екхарт з Віденського медичного університету в Австрії.

А тим часом в умовах дефіциту досліджень дехто намагається викрасти напрацювання колег. The New York Times повідомляє, що ФБР спільно з Агентством національної безпеки США збираються оголосити попередження Китаю у зв'язку зі спробами хакерів викрасти дані, які стосуються розроблення вакцини проти COVID-19 – як з університетських, так і з приватних лабораторій. Окрім Китаю, спроби кібератак на наукові центри США здійснюють Іран, В'єтнам і Південна Корея, зазначає видання.

Юлія Горбань, Київ