Невиплата надбавок медпрацівникам: помилки? непорозуміння? саботаж?

Невиплата надбавок медпрацівникам: помилки? непорозуміння? саботаж?

Аналітика
Укрінформ
Розрахуватися з медиками за березень обіцяють найближчими днями. Впроваджений із квітня новий механізм виплат запрацює в середині травня

Вже більше місяця українських медиків, які протистоять коронавірусу, “годують обіцянками” про суттєві додаткові виплати за роботу у березні. І вже не перший тиждень – про “гідне” преміювання за квітень. Утім, станом на ранок вівторка повністю розрахувалися із героями боротьби з СОVID-19 лише в одній області. І це – попри численні сигнали і скарги, бурхливі обговорення в соцмережах та медіа, вмовляння й погрози “кадровими висновками” з вуст керівництва МОЗ, прем’єр-міністра і навіть глави держави. Незважаючи на запевнення, що центральна влада ще в середині квітня переказала необхідні для виплат кошти на місця. При цьому й досі ніхто не може остаточно пояснити причини такої ситуації. Де ж той “бермудський трикутник”, у якому зникає державний ресурс, хто ж насправді винен у затримках виплат і коли медики таки одержать зароблене?

Доплати за березень: “обіцяного три місяці чекають”?

300% надбавки до зарплатні медичним працівникам, котрі виявляють і лікують хворих на коронавірус, повністю виплатили лише у Полтавській області. Про це в понеділок розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов. У середньому, за його даними, кожному медикові виплатили по 21 тисячі гривень. Проте, як з’ясувалося, навіть у цьому випадку йдеться лише про доплату за березень. За квітень на Полтавщині людям видали лише по 1,5-2,5 тисячі гривень преміальних із обласного та місцевих бюджетів. Це – далеко не 300% окладу, на які медики справедливо розраховували і за підсумками роботи упродовж другого весняного місяця. Хоча профільний міністр і пообіцяв: “всі медпрацівники отримають належну їм заробітну плату разом з надбавками". Та вкотре повторив: винних у затримці виплат обов’язково покарають.

1. Позиція уряду.

Утім, незважаючи на те, що подібні погрози лунають не вперше, терміни виконання поставленого завдання знову і знову відкладають. Приміром, рівно тиждень тому Максим Степанов вимагав повністю виплатити березневі премії до 8 травня. Адже необхідні кошти – як державну субвенцію на місця – перерахували ще кілька тижнів тому. Як пояснив урядовець, на підставі даних від обласних департаментів охорони здоров’я щодо кількості медиків, які протистоять небезпечній недузі у кожному регіоні, МОЗ визначило розмір субвенцій. Після затвердження розрахунків на урядовому засіданні, регіони отримали усі необхідні кошти. Загалом 905 мільйонів гривень. При цьому підвищену зарплатню мали отримати приблизно 5,5 тисяч медпрацівників, причетних до боротьби із COVID-19. Тобто, йдеться не більш ніж про 182 мільйони гривень. Так що наданих із Держбюджету коштів мало б вистачити із надлишком...

Однак, як стверджують в уряді, місцева влада почала “мудрувати”, як заощадити на отриманих у рамках субвенції ресурсах. Зокрема, подекуди надбавки медикам почали нараховувати не на місячну зарплатню, а за дні чергування або й погодинну роботу із хворими на COVID-19. Зважаючи ж на те, що в багатьох регіонах перші випадки захворювання з’явилися лише наприкінці березня, люди отримали “копійки” – по кількасот гривень. У кращому випадку – по 2-3 тисячі. Така собі “насмішка” на тлі “багатотисячних” обіцянок.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр охорони здоров'я Максим Степанов
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр охорони здоров'я Максим Степанов

Також місцеві чиновники намагалися створити додаткові бюрократичні перепони для виплат. Як висловився Степанов – “кинулися шукати зайві коми чи крапки в документах”. При цьому, як пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, місцева влада керувалася не “антикоронавірусною” урядовою постановою, а документом Міністерства соцполітики від далекого 2003 року. Нібито жодного карантину і пандемії в країні немає.

2. Позиція місцевої і регіональної влади.

Водночас у влади на місцях – “своя правда”. Зокрема, чиновники нарікають: терміни виплат затягуються через повільне ухвалення (чи й навмисне блокування) рішень про задоволення бюджетних запитів органами Держказначейства. Зокрема, як пояснив голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та обласних програм Вінницької облради Геннадій Мазур, урядова постанова № 246, що визначає перелік категорій медпрацівників, яким належать “коронавірусні” доплати, станом на початок травня ще не набрала чинності. Тому Державна казначейська служба і не пропускала відповідні платежі – через можливе трактування таких виплат як “нецільове використання бюджетних коштів”. Тобто, навіть маючи необхідні гроші на “субвенційних” рахунках, місцева влада дотепер могла преміювати медпрацівників лише із бюджетів областей та громад. Що й робили у деяких регіонах – зокрема, на Вінниччині, Дніпропетровщині, у столиці. Але цей ресурс обмежений. Тож у медиків і склалося враження, що їх обдурили. Хоча реальні виплати наданих державою коштів у багатьох регіонах розпочалися лише у травні.

Приміром, на Дніпропетровщині запевняють: нарахування місцевим медикам уже здійснили. Йдеться про понад 1,1 мільйона гривень. Й одразу, щойно у казначействі задовольнять відповідний запит, гроші надійдуть на зарплатні картки працівників закладів охорони здоров’я, котрі у березні перебували на передовій боротьби з COVID-19 у області. Про це повідомив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко. Також, за його словами, за рахунок коштів обласного бюджету (2,4 мільйона гривень) додатково преміювали за березень майже півтисячі медпрацівників. “Коронавірусні” ж надбавки у розмірі 3-х посадових окладів отримають 84 працівники трьох медзакладів: Дніпровської міської лікарні №21, Криворізької інфекційної лікарні №1, Обласного центру екстреної допомоги та медицини катастроф. Виплати – за всі відпрацьовані у березні дні. Незалежно від того, скільки з них медики контактували із хворими на коронавірус.

3. Дії на місцях. Хто в ліс, хто – по дрова

А ось у Київській ОДА звітують про дещо інший підхід (на Київщині 2,1 млн грн розподілили для шести медзакладів, де в березні лікували хворих на COVID-19). Але, за словами тимчасового виконувача обов’язків голови облдержадміністрації Василя Володіна, медикам нададуть по 300% доплати за усі дні, відпрацьовані із початку оголошення карантину до кінця березня. Тобто, виплати на Київщині, вочевидь, будуть меншими, ніж у Дніпропетровській області.

Тим часом у деяких областях, куди коронавірусна біда прийшла найраніше в країні і де до боротьби з пандемією долучилася велика кількість медпрацівників, запевняють: для того, щоб повністю виконати “норму” щодо виплати додаткових трьох посадових окладів у березні, окрім державних субвенційних виплат, довелося залучати іще й місцевий ресурс. Приміром, як повідомив начальник управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Володимир Богайчук, “У березні в області 420 медиків надавали допомогу хворим на COVID-19. І в квітні на сесії обласної ради виділили 1,7 млн. грн. на виплату їм надбавок. Тепер виділили ще 3,4 млн. грн. Тож усі медпрацівники отримають обіцяні 300% надбавки. Крім того 2,3 млн. грн. на доплату медикам надали з місцевих бюджетів”.

Володимир Богайчук
Володимир Богайчук

Завдяки муніципальним надбавкам вдалося суттєво підвищити зарплатню медперсоналу, який протистоїть коронавірусу у столиці. “Лікарі, котрі працюють із пацієнтами з підозрою та хворими на COVID-19, отримали доплати до зарплатні за роботу з 13 березня. Місто встановило їм доплату у дев'ять посадових окладів. Таким чином, лікарі за березень отримали загалом від 30 до 50 тисяч гривень, медсестри – 25-30 тисяч, молодший медичний персонал – від 20 до 25 тисяч гривень. Таку ж зарплату вони отримають і за квітень”, – запевнив столичний міський голова Віталій Кличко.

Квітневі виплати: поки що затримуються, але ненадовго

В уряді запевняють, що, на відміну від березневої “катавасії”, плутанини та перекидання відповідальності із хворої голови на здорову з виплатами медикам за квітень не буде. Адже усі доплати здійснюватимуть вже не за посередництва місцевих бюджетів, а надаватимуть безпосередньо кожному медзакладу через Національну службу здоров’я. Загалом на відповідні потреби планують витратити майже 16 млрд. грн.

Щоправда, розрахуватися із медиками до кінця минулого місяця чи у перші дні травня (багато лікарень виплачують зарплатню 5-6 числа) не встигли. Причина – та ж, “бюрократична”. Постанова щодо нового порядку розрахунків і затвердження трьох основних пакетів послуг із боротьби із COVID-19 набрала чинності лише 4 травня. Та й то ще не все. “Через певні процедури ця постанова лише щойно набрала чинності. І фактично із цього моменту ми можемо запускати процес контрактування з боку НСЗУ. Але спершу треба отримати від міністерства погодження так званих “специфікацій” до цих пакетів. Якщо не буде затримок, то в середині травня зможемо заплатити закладам”, – запевнила заступниця голови НСЗУ Наталія Рябцева. За її словами, надалі розмір зарплат медиків встановлюватимуть головні лікарі медзакладів. Але у роз’ясненнях щодо схвалених пакетів послуг міститься “наполеглива рекомендація” витрачати надане через НСЗУ фінансування насамперед на виплату зарплатні.

Тобто, суб’єктивний чинник у питанні виплат знов зберігається. А отже – залишаються й ризики несправедливого розподілу коштів. Але, на відміну від нинішньої детективної історії з пошуком відповідальних за затримку виплат медикам, тоді ситуація буде більш зрозумілою: усі претензії – до керівників медзакладів. І влада обіцяє жорстко реагувати на будь-які утиски та порушення. У Міністерстві охорони здоров’я радять медикам, котрі не отримали обіцяних надбавок, вже зараз звертатися на спеціальну “гарячу” лінію за номером 0-800-505-201.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-