Медична реформа: схоже, вертаємось до ліжко-місць…

Медична реформа: схоже, вертаємось до ліжко-місць…

Аналітика
Укрінформ
Україні потрібне не згортання медичної реформи, а її поліпшення, визнання та виправлення помилок. Про що йдеться?

Керівництво МОЗ та профільного комітету озвучили свої плани в роботі над помилками в просуванні медреформи. Та сказане медична спільнота і громадськість сприйняли по-різному – від повного схвалення до протестів. Суспільство й досі не може зрозуміти, як має бути реформована сфера охорони здоров'я і куди вона рухається. Перший етап галузь небезуспішно пройшла, а на порозі другого застрягла. Ніхто не розраховував, що втілення другого етапу медреформи збіжиться в часі з пандемією та безпрецедентними заходами безпеки і економічною кризою. Зрозуміло, що в такі часи ресурсів на продовження структурних перебудов не вистачає. Але проблема ще й в тому, що змінюються відповідальні чиновники, і у кожного своє бачення напрямків реформування. І чомусь при цьому нема узгодженості вибраного шляху. Невже не можна нарешті сісти і разом домовитися, яку модель медицини потрібно побудувати, щоб усім – і пацієнтам, і медикам, і державі – було вигідно? Щоб одразу продумано і без помилок. Якщо для цього вкотре потрібно знову вислухати аргументи «за» і «проти», то будь ласка, до вашої уваги.

Законодавці: виправити помилки – дати більше грошей усім

Правда у тому, що реформа має як великі плюси, так і очевидні мінуси. І перед керівництвом держави сьогодні стоїть завдання зберегти плюси и терміново виправити помилки, вважає Михайло Радуцький, голова Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування:

– Отже, перша помилка, яку ми негайно починаємо виправляти – це недостатнє фінансування. В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху! Тому Комітет здоров’я нації наполягає на необхідності збільшення фінансування системи охорони здоров’я наступного року вдвічі – до 6% ВВП. Процес формування бюджету 2021 року вже розпочався, і ми закликаємо уряд і парламент переглянути розмір фінансування медицини.

Михайло Радуцький
Михайло Радуцький

Що ж стосується цього року, то в умовах кризи в економіці та пандемії найбільш пріоритетним є питання збереження медичних кадрів та медичних установ. Тому ми вносимо зміни до закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що дозволить усім медичним закладам отримати фінансування на рівні не меншому, ніж у 2019 році. Додатково за рахунок пакетів медичних гарантій будуть фінансуватись екстрена медична допомога, лікування коронавірусної інфекції, інфарктів та інсультів.

Друге наше завдання – вже сьогодні терміново підтримати всіх наших медичних працівників. Адже всі вони знаходяться на передовій боротьби з коронавірусною інфекцією! Уряд додатково знайде понад 11 млрд. грн. на зарплати медиків. Для багатьох категорій медичних працівників підвищення сягне 50%. Ми як законодавці зробимо все можливе, щоб зміни до бюджету були максимально швидко затверджені. І підвищення зарплат відбулось у заплановані терміни!

Третє завдання – ми негайно починаємо процес внесення змін до законодавства, які дозволять МОЗу розробити та затвердити національні протоколи лікування та стандарти якості. Саме на основі національних протоколів та стандартів будуть розраховуватись тарифи пакетів медичних послуг. І вже з наступного року наші медичні заклади почнуть отримувати від держави за надані пацієнтам послуги рівно стільки, скільки ці послуги реально коштують на ринку, а не як вони коштують зараз.

І четвертий напрямок – збільшуючи фінансування, ми повинні одночасно і підвищувати рівень відповідальності медичних закладів перед пацієнтами. Розв’язати цю проблему допоможе система страхування відповідальності лікарів. У багатьох країнах світу страхування професійної відповідальності медичних працівників є обов’язковим. І, на думку Комітету, запровадження такої системи в Україні має стати частиною медичної реформи.

Головні лікарі : «Ми не заради такої медицини готувалися»

Під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Чому не можна згортати реформу охорони здоров’я» представники медичної спільноти висловили свою позицію.

Ігор Змисля, директор Сумської обласної дитячої лікарні:

“До квітня багато хто (з керівників закладів. – Ред.) не робив нічого в очікуванні того, що реформа не відбудеться. На превеликий жаль, втрачений час для керівників цих закладів зараз стає критичним. Відтермінування реформи на даному етапі, на мою думку, взагалі неможливе в цих умовах, коли ми переключилися на нове фінансування від Нацслужби здоров’я. Ми почали працювати як підприємства і з новими повноваженнями як підприємства, що дає для нас нові можливості – витрачати кошти на розвиток. Велика проблема в тому, що з переходом на нову систему охорони здоров’я багато питань ще не вирішені. Але в процесі реформування такі питання не вирішуються одномоментно. Відміна не можлива, відтермінування не має ніякого сенсу, тому ми за реформу і ми працюємо”.

Олена Колоденко, директорка центру первинної медико-санітарної допомоги №3, м. Одеса:

“Якщо до початку реформи наш заклад отримував 2 млн грн щомісячно, то сьогодні – близько 3 млн. Це дало змогу нам вкладати гроші і в матеріально-технічну базу, і підвищити заробітну плату лікарям і медичному персоналу. Але головне, що нам дали змогу отримувати не лише кошти від НСЗУ, а й мати інші джерела фінансування для закладу. Дуже важливо співпрацювати Департаменту охорони здоров’я з фінансовим департаментом міської ради, щоб формувати місцеві програми, щоб надання медичної допомоги було дійсно якісним. Коли ми говоримо про систему надання медичної допомоги, то не можна реформувати одну ланку, а про іншу забувати».

Володимир Красьоха, головний лікар Вознесенської багатопрофільної лікарні (Миколаївська обл):

«Сьогодні пробують зробити відкат назад, щоб фінансувати заклади за старою радянською системою. Неуспішні заклади з неефективними управлінцями знали, що вони можуть закритися або їх потрібно оптимізувати. Ми казали їм про це – перетворюйтесь у лікарні планового лікування, діагностичні центри, а не тримайте порожні будівлі без пацієнтів, які роками не приїздять туди. Ми шукали гранти, проєкти та всі можливі заходи для збільшення фінансування, щоб купити обладнання та збільшити зарплати лікарям. Тепер після цього, як ми в перший місяць отримали на мільйон більше фінансування, ніж було раніше, то виплатили премії працівникам інфекційних відділень, мобільних бригад по боротьбі з COVID-19, не чекаючи коштів від держави. Ми затвердили платні послуги і бачимо потребу в цих офіційних платних послугах, які економічно доцільні і доступні пацієнтам. Ми хочемо робити чесно і в правовому полі, а не повертатися в радянську систему, де пишуться списки і беруться благодійні внески. Це не медицина. Ми не заради такої медицини готувалися».

Інформація від НСЗУ: хто як працював – той так і отримав

Другий етап трансформації системи охорони здоров’я розпочався 1 квітня. За даними НСЗУ, вже укладено договори з 1645 спеціалізованими закладами. 64 – це приватні і ФОПи. За договорами НСЗУ уже виплатила закладам понад 5 мільярдів гривень. 954 заклади за договором з НСЗУ отримали більше, ніж за субвенцією.

Наприклад, Уманська міська лікарня за субвенцією отримувала 26,5 мільйонів гривень, за контрактом з НСЗУ – майже 110 мільйонів; Чернігівський центр сучасної онкології за договором отримав на 52 мільйони більше, аніж за субвенцією. Київська міська лікарня №8 – на 20 мільйонів більше. Більше коштів отримали ті лікарні, які краще оснащені і мають кращих спеціалістів. Які зможуть надати кращу допомогу пацієнтам. І у цьому – сенс тих змін, які з 01.04 відбуваються. Щоб людина, яка потребуватиме медичної допомоги, могла її отримати, при цьому не зазнаючи фінансової скрути. Зараз тарифи відображають виділене фінансування.

НСЗУ також за збільшення обсягу коштів на систему охорони здоров’я. Проте, і за раціональне використання наявних ресурсів. Для того, щоб пацієнти могли отримати якіснішу допомогу. А ефективні лікарні – більше коштів. На сьогодні в електронній системі охорони здоров’я вже виписано 100 тисяч електронних направлень, електронні медичні записи ведуться для понад 2 мільйонів пацієнтів. Це електронні дані, на підставі яких прийматимуться системні рішення у формуванні наступних кроків трансформації.

Опозиція: усі владні заяви – блеф

Ольга Стефанишина
Ольга Стефанишина

Останні заяви міністра та дії чиновників свідчать про те, що реформу охорони здоров’я хочуть скасувати і відкатати все назад у минуле, зауважила в коментарі Укрінформу Ольга Стефанишина, народний депутат від партії Голос, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

– Систему фінансування хочуть повернути на таку, яка в Україні була 30 років. Це руйнівна система і вона просто доб’є вітчизняну медицину. Дофінансовувати галузь, звичайно, потрібно, але зупиняти для цього реформу – не можна. Слова Степанова "реформа не згортається, але потребує суттєвих змін" – блеф. Бо це не просто зміни, МОЗ пропонує повернутися до старої системи фінансування. А це – вбивство реформи. Я вдячна колегам з комітету, які стали на захист медреформи, серед них також і лікарі за професією. Розраховую знову на те, що депутати не дозволять зруйнувати реформу.

Критики реформи: нові пропозиції влади – те, чого ми чекали

Костянтин Надутий
Костянтин Надутий

Костянтин Надутий, голова правління Всеукраїнського лікарського товариства радіє тому, що спільнота нарешті почула значну частину з того, на чому критики наголошували й про що попереджали декілька років поспіль.

– Не обійшлося без "родзинки" – "страхування профвідповідальності лікарів". Треба розуміти, що це не подарунок, а невід'ємна частина вартості послуг. Та й без запровадження лікарського самоврядування "родзинка" виглядає просто, як нова схема з високою маржинальністю, адже випадків притягнення лікарів до такої відповідальності на сьогодні – по пальцям на одній руці.

Але в цілому явний прогрес. Щоправда, за те, що у нас називають поблажливо помилками в правових державах карають по закону, бо вартість цих помилок – мільярди недоотритманого галуззю фінансування й незліченна кількість людських втрат, як через неотримання необхідної допомоги, так і через втечу звідси від таких перспектив.

Міністру можна подякувати. Більшість з тих, хто стояв на сцені поряд з ним, ще місяць тому були в захваті від реформи й тягли нас у прірву. Йому вистачило мужності й переконливості відкрити очі Президенту й назвати публічно речі своїми іменами. Що буде далі – поживемо побачимо.

Ідеологи реформи: про можливі механізми її скасування

Павло Ковтонюк
Павло Ковтонюк

Заява міністра охорони здоров'я Максима Степанова про перегляд реформи фінансування охорони здоров'я означає фактичну відмову від реформи, стверджує екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

– Вони залишають Національну службу здоров'я України (НСЗУ), але фактично перетворюють її в передавача субвенції, повертаються до фінансування за принципом просто роздати всім гроші". Це не поліпшить ситуацію в медицині і лише призведе до скорочення фінансування клінік, які завдяки кращій підготовці та докладеним зусиллям змогли збільшити своє фінансування. Ті клініки, які намагалися щось робити, готувалися, старалися добре працювати і отримали більше фінансування, тепер отримають менше. У нас завжди ті, хто працює краще, платить за популізм, за те, щоб заплатити тим, хто не готувався і не старався.

При цьому є механізми скасування реформи, які можуть бути застосовані за наявності консолідованої політичної волі. Зокрема, можуть внести зміни до закону про державні фінансові гарантії (про медреформу. – Ред.) закону про держбюджет. При попередніх двох міністрах не було такої консолідації, міністри не займали якихось явних позицій, тому реформа тривала. Наразі я бачу, що міністр має за собою підтримку.

На сьогодні бюджет не має коштів для заявлених міністром Степановим змін, зокрема, засобів на виділення додаткових 11 млрд грн для збільшення зарплати медикам немає. Влада прикриватиметься тим, що наразі COVID-19, що ми витрачаємо додаткові ресурси, але поки що не відомо, де взяти додаткові ресурси. Навіть не потрібно бути міністром фінансів, щоб розуміти, що у нас в квітні економіка впала на 4%, що вона в травні впаде, і все літо падатиме. Там не лише не буде додаткових 11 млрд грн, але, можливо, будуть ще і знімати щось із медицини наприкінці року, щоб виплачувати пенсії. Це все приводи, щоб скасувати реформи.

Юлія Горбань, Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-