Користь і шкода карантину: дихаємо легше, а відходів маємо більше

Користь і шкода карантину: дихаємо легше, а відходів маємо більше

Аналітика
Укрінформ
Завдяки пандемії якість повітря покращилася, але не надовго; а от додаткові побутові відходи – можуть забруднити довкілля на роки

Попри карантин, останніми днями ситуація із забрудненням довкілля в Україні була несприятливою – через лісові пожежі (чи підпали?) 16 і 18 квітня Київ навіть опинився на першому місці серед міст із найбруднішим повітрям, перевищивши норму у майже вісім разів (індекс якості повітря QIAir склав 380 пунктів при нормі 50). Зараз, за словами мера Києва Віталія Кличка, дихати киянам стало краще. «Ситуація трохи стабілізувалася – завдяки зусиллям наших пожежників, зміні напрямку вітру та короткочасним дощам. Якість атмосферного повітря в Київській, Житомирській областях, а також у столиці дещо покращилася», – зазначив Кличко під час брифінгу.

Це підтвердилося і у світовому рейтингу за індексом якості повітря QIAir, де СТАНОМ НА 15:00 21 КВІТНЯ КИЇВ БУВ УЖЕ НА 91 ПОЗИЦІЇ ІЗ ПОКАЗНИКОМ У 17 ПУНКТІВ, ЩО ЦІЛКОМ В МЕЖАХ НОРМИ. Залишається сподіватися, що ситуація не повториться, і ми зможемо спостерігати той позитивний вплив карантину, під час якого планета хоча б частково зможе очиститися від наслідків діяльності людини. Хрестоматійній приклад: фотографії, зроблені під час пандемії в Індії, де жителі північного штату Пенджаб вперше за 30 років… знову побачили гірський хребет Гімалаїв. А це стало можливим лише завдяки покращенню якості повітря.

Мешканці індійських міст вперше за 30 років побачили Гімалаї
Мешканці індійських міст вперше за 30 років побачили Гімалаї

Наскільки така тенденція притаманна для України, чи збережеться після карантину – дізнавався Укрінформ.

Повітря стало чистішим, але на зміни клімату це все одно не дуже вплине

Ще до початку лісових пожеж в Міненерго звітували, що упродовж березня та у перші дні квітня спостерігалися тенденції покращення якості повітря в багатьох містах України. Зокрема, знижувалися концентрації діоксиду азоту та формальдегіду в Дніпрі та Харкові, в Одесі – концентрації оксиду вуглецю, фенолу, сажі та формальдегіду. Хоча водночас в Кременчузі та Кривому Розі навпаки фіксувалося збільшення деяких шкідливих речовин у повітрі.

Ольга Бойко, експертка, пояснює, що викиди від спалювання викопного палива (вугілля, нафти та газу) є першочерговою причиною швидкої зміни клімату. Зараз же світовий рівень діоксиду азоту, забруднювача, пов'язаного з автомобілями, досяг рекордно низького рівня, про що повідомив Центр досліджень енергії та чистого повітря. “Менше спалювання вугілля лише в Китаї в лютому дозволило уникнути еквіваленту річних викидів цілої європейської країни. А повітря у великих містах від Нью-Делі до Пекіна та Лос-Анджелеса чистіше, ніж будь-коли за останній час”, – каже експертка.

Вона говорить, що безпрецедентні зміни в світовій економіці – закриття виробництв, зупинка торгового бізнесу, кардинальне зниження обсягів міжнародних і регіональних перевезень, падіння попиту на енергію вплинуло на якість повітря в усьому світі. “Дослідження показують, що викиди СО2 В ЄВРОПІ ВСЬОГО ЗА КІЛЬКА ТИЖНІВ ВПАЛИ НА 58%, А ВІД АВТОМОБІЛІВ І МОТОЦИКЛІВ - НА НЕЙМОВІРНІ 88%. Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує скорочення енергетичних викидів вуглецю в США протягом 2020 року на 7,5%. За розрахунками Carbon Brief, в поточному році ПАНДЕМІЯ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ГЛОБАЛЬНОГО СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ CO2 ПРИБЛИЗНО НА 2000 МЛН ТОНН АБО НА 5,5% ВІД РІВНЯ 2019 РОКУ (до кризи прогнозувалося, що викиди зростуть на 1%)”, – зазначає Ольга Бойко.

Але вона додає, що навіть нинішнє колосальне падіння викидів не надто наблизить людство до досягнення цілей, встановлених в Паризькій угоді:“За розрахунками Міжурядової Групи Експертів з питань Зміни Клімату (МГЕЗК або англ. IPCC), глобальні викиди повинні знижуватися на 7,6% щороку в поточному десятилітті – тобто більш ніж на 2800 мільйонів тонн CO2 на рік – щоб з'явився шанс на утримання глобального потепління в межах 1,5° C від доіндустріального рівня”.

На запитання про те, скільки зберігатиметься позитивний вплив від карантину, пані Бойко відповідає, що ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ У 2008 РОЦІ ГЛОБАЛЬНІ ВИКИДИ СКОРОТИЛИСЬ НА 1,4%, А НАСТУПНОГО РОКУ ЗРОСЛИ НА 5,9%, ЩО КОМПЕНСУВАЛО І ПЕРЕВИЩИЛО СКОРОЧЕННЯ. “Саме тому нам потрібні довгострокові та структурні зміни. План виходу з економічної кризи має включати в себе екологічний аспект. Зокрема в Європейському Союзі домовились, що стратегія відновлення економіки має враховувати вплив на навколишнє середовище. Питання соціальної справедливості лише загострюється. Багато міст та країн вже були вразливими до зміни клімату через забруднене повітря, підвищення рівня моря, екстремальні погодні умови та низький рівень доходів. З новою кризою, яка прийшла до цих країн, їхня вразливість виражена ще більше. Нам потрібно думати довгостроково і розуміти, що жодна криза не може мати ізольованого впливу”, – підсумовує експертка.

Що більше на карантині – то більше відходів

Максим Ляшкевич
Максим Ляшкевич

Але у карантину є й інша сторона медалі, яка не на користь довкіллю. Через те, що багато людей тепер весь час перебувають вдома, продукується більше сміття. Наприклад, У КИЄВІ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ВІДХОДІВ, У ДЕНЬ ВИВОЗЯТЬ ДО 3,5 ТИСЯЧ ТОНН НА МІСЯЦЬ, про що під час брифінгу заявив директор комунального підприємства “Київкомунсервіс” Максим Ляшкевич. “Сьогодні ми забезпечуємо вивезення твердих побутових відходів, великогабаритних відходів. Сьогодні в день ми вивозимо орієнтовно від 3 до 3,5 тисячі тонн відходів, у місяць це більше 100 тисяч тонн. На сьогодні ми свою послугу не зменшуємо, а тільки нарощуємо. Мешканці міста зараз багато часу проводять у домівках, споживання продуктів набагато більше, сміття більше”, – зазначив він, щоправда не уточнивши, на який відсоток побільшало сміття.

У зв’язку з цим у Міністерстві розвитку громад і територій наголосили, що можливості комунальних служб, які займаються збором, сортуванням та утилізацією відходів, зараз значно зменшилися у зв’язку зі звичайним часом, закликавши домогосподарства максимально зменшити кількість сміття, що вони зазвичай продукують. Як саме? НЕ КОРИСТУВАТИСЯ ОДНОРАЗОВИМ ПОСУДОМ, ЗАМІНИТИ ОДНОРАЗОВІ ПАКЕТИ БАГАТОРАЗОВИМИ СУМКАМИ, СТИСКАТИ ТА СПРЕСОВУВАТИ ВІДХОДИ, ЩОБ ЗМЕНШИТИ ЇХНІЙ ОБСЯГ У ПАКЕТІ. Ну і звісно, розділяти відходи. Але, будемо відвертими, таких закликів дотримається лише мізерна частина людей.

Анастасія Мартиненко
Анастасія Мартиненко

Анастасія Мартиненко, zero waste активістка, співзасновниця zero waste (безвідходної. – Ред.) компанії OZERO і голова ГО «О.ЗЕРО» каже, що зараз передусім збільшилася кількість одноразового пластику: надлишкового пакування та засобів гігієни: “Зараз магазини дуже часто пакують все підряд у великій кількості, хоча не завжди це має логічне підґрунтя. Головне правило – товари слід добре мити або обробляти термічно, тому сенсу у надлишковому пакуванні немає. Тим паче, що навіть упакованих товарів торкаються інші люди. Можливо, надлишкове пакування діє як заспокійливий засіб, так само як і засоби захисту – одноразові маски, рукавички та інші”.

І тут постає іще одна проблема для екології – власне маски і рукавички не переробляються. Чому? Для переробки відходів існують певні обмеження – матеріал має бути чітко зазначений, і не можна переробляти разом різні види пластику. “Маски виготовлені з комбінованого матеріалу – резинки, вставки для носа і самої тканини. Ніде в світі немає переробки таких масок. Те саме стосується і рукавичок – має бути чітко зрозумілий мономатеріал, який має бути придатний для переробки на цій території”, – пояснює Анастасія Мартиненко.

Вона додає, що ЗА ОСТАННІМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ВІРУС НА ПОВЕРХНІ ПЛАСТИКУ МОЖЕ ЖИТИ ДО 9 ДНІВ, тому одноразові маски можна залишити на цей час на балконі, залишивши в коробці, і потім використати їх повторно або викинути у смітник. “Але для того, щоб вони приносили меншу шкоду слід думати, не як їх правильно утилізувати, а як знайти їм безпечну заміну. І вона таки є – БАГАТОРАЗОВІ МАСКИ, ЯКІ МОЖНА ПРАТИ АБО ДЕЗІНФІКУВАТИ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ НАВІТЬ ЛІКАРІ В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ, – говорить Анастасія Мартиненко. – Використання рукавичок взагалі сумнівне, якщо ви не лікар. Наше головне завдання: не занести вірус на свою слизову (тобто не торкатись руками або рукавичками обличчя), та не поширювати вірус через чхання та кашляння на інших (якщо ви хворі). Тому, будь ласка, керуйтесь здоровим глуздом, НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ЩО ПІСЛЯ ЕПІДЕМІЇ НАМ ЩЕ ЖИТИ В ЦІЙ КРАЇНІ, ПИТИ ВОДУ, ДИХАТИ ПОВІТРЯМ. І якщо ми забруднимо цю воду мікропластиком з одноразових масок або діоксинами від їхнього спалювання – то ризик для нашого здоров'я залишиться”.

Євгенія Аратовська
Євгенія Аратовська

Якщо ж можливості відмовитися від одноразових масок і рукавичок немає, засновниця організації “Україна без сміття” Євгенія Аратовська написала у Facebook, що може запропонувати альтернативу – збирати такі відходи у щільні пакети: “Якщо у вас такого немає – ідеально підійде порожній пакет для корму для тварин. Зберігайте на балконі, на сонці, де вірус (якщо він там був) за декілька днів чи тижнів все одне зникне. Коли карантин закінчиться, несіть цей пакет до нас на відповідальну утилізацію, яку ми робимо з прямим утилізатором "Тарком" (а не з безліччю посередників, які не мають власного термічного обладнання і просто паразитують на карантині)”.

Що ж, можливо, всім нам потрібно замислитися і про такі речі. Нехай поступово, але хоча б пробувати привчати себе до більш обдуманого поводження з відходами. Адже пандемія врешті-решт закінчиться, а нам жити на планеті, за яку ми самі відповідаємо.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-