Коронавірус розв'язав три світові війни
Масштаб світової кризи, яку запустила пандемія, важко було спрогнозувати навіть у відчайдушних песимістичних прогнозах.
В оновленому прогнозі МВФ наслідками пандемії буде мінус 3% падіння світового ВВП, а якщо пандемія буде мати другу хвилю восени, то, можливо, і всі мінус 6%. Для порівняння: 2009-го під час найбільшої фінансової кризи цього століття падіння склало 1,7%.
Хаос, привнесений пандемією, і масштаб непрогнозованих наслідків змушують багатьох говорити, що світ вже ніколи не буде таким, як був. Втім, наразі будь-які фаталістичні прогнози передчасні. Пандемія все ще триває, і поки навіть в короткостроковому періоді неможливо зрозуміти, як будуть розгортатися події. Загалом майбутнє світу буде вирішуватись за результатами трьох битв: пандемія проти технобогів, свобода проти диктатури, нові практики проти старих.
ПАНДЕМІЯ ПРОТИ ТЕХНОБОГІВ
Навряд чи колись людство більше вірило в силу науково-технологічного прогресу, ніж останніми роками. 2015 року відомий оспівувач чудес технореволюцій Юваль Ной Харарі проголосив кінець голоду, війнам і пандеміям. А вже 2019 року той самий автор заявив, що ми стикнулись з найбільшою кризою нашого покоління.
Технологічні відкриття і прориви останніми роками насправді стали схожі на релігію. Щорічні презентації нових iphone за масштабами інтересу вже давно перевищили різдвяні та пасхальні меси Папи Римського. Ілон Маск зі своїми Tesla та SpaceX перетворився на ідола покоління, символ тріумфу технологій. Силіконова долина почала пропонувати світу новий культ — технобогів, які почали здобувати віруючих по всьому світу.
Відкриття в медицині дійсно стимулюють повірити в реальність фантастики. Метод CRISP, що дозволяє редагувати гени і вносити зміни в ДНК, здавалося б, назавжди покінчить з проблемою вірусів у майбутньому. 2019 року вперше вдалось перемогти вірус ВІЛ на клітинному рівні. На тлі таких відкриттів прогнози Рея Курцвейла про продовження життя вже з 2026 року видавались цілком реальними.
І ось в цей “дивний новий світ” вривається пандемія COVID-19. І виявляється, що великою мірою наші сподівання на технологічні рішення були перебільшені. Виявилось, що найдієвішій технології, яку наразі використовують проти вірусу, — 652 роки. І це карантин. А апарат ШВЛ, який зараз рятує життя, винайшли ще 1927 року.
Стало відомо також, що кілька місяців тестування і боротьби з вірусом недостатньо, щоб отримати цілісні очевидні дані про те, як діє вірус і як уникнути зараження, а кожна нова версія чи гіпотеза ще більше ускладнюють розуміння боротьби з пандемією. Питання вакцини залишається відкритим.
ВООЗ заявляє, що нині існує близько 70 експериментальних зразків вакцини, з яких три вже тестують на людях. Сара Гілберт, яка очолює розробку вакцини в Британії, висловлює сподівання, що вакцина буде готова у вересні 2020 року. Проте реалістичні оцінки появи вакцини складають від одного року до півтора.
Завершення цієї битви, безсумнівно, позначиться на майбутньому людства. Якщо вакцина не буде представлена найближчим часом і пандемія виграє ще рік, це серйозно підірве віру в технологічний процес. Що, своєю чергою, позначиться на майбутніх інвестиціях в цю сферу. Якщо ж вакцина невдовзі буде винайдена, і вже до 2021 року людство справиться з пандемією, віра в технології здобуде ще більше підтримки і прихильників.
СВОБОДА ПРОТИ ТОТАЛІТАРИЗМУ
Пандемія поставила перед країнами і суспільствами дилему методів боротьби. Жорсткий тоталітарний Китай поборов епідемію засобами, які абсолютно неприйнятні для Західного світу. Порушення базових прав і свобод людини з метою зупинити епідемію виявились ефективними в умовах Піднебесної.
Блокування міст, примусова ізоляція, стеження без відома громадян за пересуванням — все, що ми читали в антиутопіях, китайська влада використала і досягнула результату. Водночас Британський експеримент з “колективним імунітетом”, який передбачав боротьбу з вірусом без жодних жорстких обмежень, — зазнав невдачі в ряді країн.
Страх перед пандемією починає схиляти людей до підтримки китайських методів боротьби. Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього світу. Так, зокрема, на найближчих виборах можуть почати перемагати жорсткі тоталітарні партії, які будуть виступати за надмірне державне регулювання і зменшення людських свобод. Зросте стеження за людьми, втручання в приватне життя, незахищений доступ до персональних даних, все це може стати цим новим світом, з яким багато років боролися на Заході.
Однак наразі ця битва тільки триває. І не факт, що по її завершенню саме китайський підхід буде визнано правильним. 12 квітня начебто прийшли позитивні новини зі Швеції, яка рухалась шляхом британського експерименту. З 9 квітня там різко зменшилась кількість смертей за добу — зі 106 до 20, нових заражених — з 722 до 332. Але 14 квітня ситуація знову змінилась: 114 нових смертей, виросло й число інфікованих. Але ж і КНР зафіксувала нову хвилю епідемії. Так чи інакше, на мою думку, Захід має більше шансів першим представити вакцину, що теж слід вважати аргументом на користь свободи.
НОВІ ПРАКТИКИ ПРОТИ СТАРИХ
Карантин змушує все людство жити по-новому. З’являються дуже багато нових практик, які були доступні раніше, втім, ми користувались ними вкрай рідко. Так, багато з нас у сфері послуг воліли проводити наради вживу, хоча технології відеоконференцій доступні вже понад 10 років.
Ми також безпосередньо підписуємо документи, проводимо переговори, співбесіди вивчаємо результати роботи тощо, все те, що давно можна було робити дистанційно. Ба більше, ми могли б ходити на концерти онлайн, проте таки віддавали перевагу живому концерту. Тепер концерт Бочеллі в Міланському Дуомо подивились 2,7 млн людей зі всього світу.
Наші діти навчаються дистанційно. Ми не веземо зранку їх у школу, але вони проходять відеоуроки, розв’язують завдання і надсилають їх вчителям. Ми зменшили походи в магазин і частіше замовляємо доставку продуктів додому. Ми також більше перейшли на розваги онлайн, навчання онлайн, купівлі онлайн тощо. Тому збереження цих нових практик після завершення карантину може дуже серйозно вплинути на бізнес-моделі та трансформацію економіки загалом.
Втім, ефективність нових практик ще не підтверджено. Хоча ми проводимо час вдома — це не робить нас щасливішими. Цілодобове перебування з сім’єю створює дискомфортні умови для концентрації й вирішення завдань дистанційно.
Школа онлайн — чудовий спосіб викрутитись із ситуації, але наразі вона ще дуже далека від того, щоб показати кращі результати порівняно з реальною. Попри те, що ми можемо робити конференц-call, онлайн наради і переговори, ми маємо бажання провести переговори за гарним ланчем у ресторані. Багато з нас сумують за ранковою кавою в офісі, плітками біля кулера, корпоративними святами тощо.
Зрештою, не треба забувати, що людина є соціальною істотою, вона потребує живого спілкування, дружніх обіймів і поплескувань по плечу, міцного рукостискання, дружнього застілля, і навряд чи є такий онлайн-концерт, який складе конкуренцію почути Бочеллі вживу.
Яким буде світ, ми побачимо по завершенню цих трьох битв. А поки можемо просто слідкувати за світовою боротьбою з пандемією, залишатись вдома і не покращувати статистику вірусу.
Віктор Андрусів
FB
реклама