Майже дві третини українців — за страхову медицину
Про це на онлайн-презентації результатів соціологічного дослідження "Українська медреформа на тлі пандемії", проведеного Інститутом Горшеніна і Представництвом фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, повідомила керівник департаменту досліджень Інституту Горшеніна Світлана Балюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Коли ми запитали українців про різні реформи, які були розпочаті за часів попередньої влади, які їм відомі, то побачили, що медична реформа найбільш була на слуху. Тобто, про неї знали найбільше українців - 82,9%. Разом із тим лише 15,3% українців зазначили, що особисто на собі відчули позитивні результати реформи. Одночасно більше половини українців відзначили, що відчули на собі негативні результати, - зазначила Балюк.
При цьому вона додала, що до системи підписання декларації із сімейним лікарем у рамках медреформи позитивно поставилися 53,7% опитаних (18,2% - точно позитивно, 35,5% скоріше позитивно), швидше негативно - 17,7%, точно негативно - 12,9%. Не визначилися з відповіддю - 15,7%.
Водночас 82,1% опитаних зазначили, що вони підписали декларацію із сімейним лікарем, 16% зазначили, що не укладали з сімейним лікарем декларацію, 1,9% не змогли відповісти на це питання.
Водночас, за словами Балюк, дослідники стикнулися з тим, що більшість опитуваних не змогла чітко сформулювати, в чому полягає їхня негативна оцінка медреформи.
“Дехто говорив про своє негативне ставлення, про недовіру до керівництва МОЗ, дехто казав про те, що незрозуміла суть реформи, також мова йшла про те, що пацієнти, лікарі, чиновники на місцях не завжди, можливо, розуміють ті позитивні моменти, які дає реформа, і більш того, взагалі не сприймають цю реформу”, - сказала Балюк.
Вона зазначила, що потрібно зважати на те, що опитування проводилося в 2019 році, а це за її словами, “політично навантажений рік”, і дехто з політичних сил використовував тему реформи системи охорони здоров’я для критики на той час діючої влади і не виключено, що це вплинуло на сприйняття медреформи.
Також, за даними дослідження, 54,9% опитаних вважають, що нова влада має продовжити медичну реформу, розпочату попередниками. 30% вважають що потрібна нова медична реформа, 6,7% відповіли, що медреформа не на часі, 8,4% не визначилися з відповіддю.
Також у дослідженні ставили питання про підтримку ідеї державної страхової медицини. На її підтримку висловилися 63,3% опитаних, 15,7% - проти, 21% не визначився з відповіддю.
У свою чергу в. о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, коментуючи результати дослідження, зауважила, що медична реформа надскладна, в ній беруть участь дуже багато сторін, починаючи від центральних органів влади, місцевих адміністрацій, безпосередньо самі лікарні та лікарі.
“Результат медреформи - це не укладення декларацій. Це інструмент. Результат реформи це те, що пацієнти отримали можливість обирати лікаря, ми зараз не прив'язані до інституту прописки. Це один з основних здобутків реформи. І це перша спроба зробити керовану конкуренцію на ринку, щоб ми обирали за якістю, тому раніше питання якості не стояло”, - сказала Мовчан.
Водночас наголосила, що ці результати стосуються першого етапу медреформи - реформи первинної ланки, і вони дають змогу проаналізувати, що саме має бути удосконалено в інституті сімейного лікаря. Мовчан зауважила, що незадоволення опитуваних медичною реформою пов'язано з тим, що повномасштабні зміни на вторинній ланці ще не відбулися.
Дослідження "Українська медреформа на тлі пандемії" проведено Інститутом Горшеніна і Представництвом фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні в рамках дослідження "Реформи в Україні: зміни на краще або імітація прогресу". У вересні-грудні 2019 року було опитано 2 тис. респондентів методом face to face по всій Україні, окрім окупованих територій. Також були проведені 5 фокус-груп досліджень у 5 макрорегінах України.
