Часткове безробіття на час карантину: хто може ним скористатися
Укрінформ продовжує серію матеріалів, які допоможуть зорієнтуватися в ситуації на ринку праці. Минулого разу ми розповідали людям, що втратили роботу, про те, як скористатися державною допомогою по безробіттю під час карантину. Сьогодні інформація для малого та середнього бізнесу (МСБ), який під час карантину втратив дохід і не має чим платити людям зарплату. Відтак, держава обіцяє за допомогою інструменту часткового безробіття узяти на себе частину фінансування з виплат зарплат персоналу таких підприємств. Причому якщо для крупного бізнесу усе залишилось як було (їхні працівники можуть розраховувати на виплати лише у розмірі прожиткового мінімум для працездатних), то для МСБ такі виплати збільшили до рівня мінімальної зарплати. І якраз днями спливають терміни, коли роботодавці мають право звернутися з проханням про таку допомогу.
Вимушений простій: різні держави по-різному, але допомагають
Уряди багатьох країн у своїх антикризових заходах передбачили величезні кошти на компенсацію вимушеного простою персоналу. Наприклад, уряд Франції виділив на боротьбу з наслідками пандемії EUR45 млрд. Для господарів тамтешніх ресторанів і барів створений «фонд солідарності», з якого кошти зможуть отримати ті з них, кому довелося закрити бізнес, а також відправити свій персонал по домівках.
В Україні, прямих виплат і компенсацій для бізнесу наразі не передбачено. На час епідемії коронавірусу влада України ухвалила низку законів, що передбачають лише податкові, митні та кредитні пільги, мораторії на перевірки, заморожування пені та штрафів.
При цьому на час карантину для сфери малого та середнього бізнесу пропонується механізм часткового безробіття. Підтримка для виплат працівникам з боку держави надаватиметься при збереженні за ними робочих місць. Розмір допомоги – до однієї мінімальної зарплати. Відповідні зміни до законодавства Верховна Рада підтримала на позачерговому засіданні 20 березня (законопроєкт №3275). Вартість ініціативи складає орієнтовно 5 млрд грн.
Цей вид грошової підтримки надається підприємствам за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
З цих коштів роботодавець платить працівникові певну суму, щоб той міг пережити важкі часи, при цьому не припиняючи з ним трудові відносини.
“Зараз найбільше обговорюється можливість бізнесу скористатися програмою по виплаті допомоги по частковому безробіттю. Нещодавно прийняті зміни до Закону України «Про зайнятість населення» дозволять більшій кількості роботодавців, які здійснюють виробництво товарів, особливо з числа малих та середніх підприємств, скористатися цією програмою. Зокрема, крупні роботодавці можуть отримати допомогу у розмірі одного прожиткового мінімуму (2102 грн на одну працездатну особу. – Авт.) для виплати працівникам. Крім того, закон доповнено новою статтею 47-1. Вона регулює виплату допомоги по частковому безробіттю для малого і середнього бізнесу на період карантину і передбачає для цієї сфери допомогу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (на сьогодні 4723 грн. – Авт.). Так чи інакше, карантин завершиться, а роботодавці рано чи пізно будуть знову потребувати працівників. Тож орієнтованість на їх потреби стане ще гострішою”, – зазначила директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон в інтерв’ю фінансовому порталу “Мінфін”.
Хоча, як виявилося, на допомогу держави за частковим безробіттям можуть розраховувати далеко не всі. За законом це мають бути лише сумлінні платники соціальних внесків, відповідальні працедавці та обов’язково виробники. Сфера послуг, на жаль, чомусь залишилася поза увагою законодавців. Можливо, з огляду на дефіцит коштів було вирішено віддати перевагу саме виробникам, а можливо, розрахунок на те, що сфера послуг, здебільшого існує у формі ФОПів, для якого застосовуються інші механізми підтримки.
Що потрібно знати про державну допомогу
Одже, перелічимо ключові параметри «карантинного» механізму часткового безробіття, передбаченого законодавцями.
- Допомога для виплати працівникам надається за зверненням роботодавців із числа підприємств малого та середнього підприємництва ЛИШЕ ВИРОБНИЧОГО ПРОФІЛЮ.
- Допомога НЕ НАДАЄТЬСЯ за наявності у роботодавця ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ ТА СПЛАТИ ЄСВ, яка виникла протягом попередніх п’яти років.
- Для отримання допомоги на період карантину роботодавець має право звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості, за місцем своєї реєстрації як платника ЄСВ.
- Право на допомогу по частковому безробіттю мають право застраховані особи, З ЯКИМИ РОБОТОДАВЦЕМ ОФОРМЛЕНО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. При цьому така допомога не надається працюючим пенсіонерам.
- Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється лише НА ЧАС КАРАНТИНУ, строки якого встановлено Кабміном.
- Якщо протягом 6-ти місяців після виплат допомоги по частковому безробіттю людина звільниться з роботи за власним бажанням або за згодою сторін чи через банкрутство підприємства, роботодавець МАЄ ПОВЕРНУТИ КОШТИ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ до Фонду безробіття.
- Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю ПРОТЯГОМ 30 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ З ДНЯ ЗУПИНКИ (СКОРОЧЕННЯ) ВИРОБНИЦТВА.
Як діятиме цей механізм на практиці, уточнила Тетяна Машаріна, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості. “Хочу звернути увагу на певні вимоги закону: роботодавець повинен займатися виробництвом. Це не торгівля, не сфера послуг. Наприклад, швейні, кондитерські цехи, можливо, виробництво меблів тощо – тобто усе, що виробляють. У кожного роботодавця є КВЕД (код виду економічної діяльності, що вказується в статуті – Авт.), і для того, щоб оформити допомогу по частковому безробіттю, у КВЕДі має бути слово «виробництво». Крім того, дія цієї статті поширюється лише на найманих працівників, якщо підприємець не має найманих працівників, він не може претендувати на часткову допомогу по безробіттю, – пояснила Тетяна Машаріна.
Пані Машаріна звертає увагу ще на один важливий пункт: «Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом». А це може означати, що розмір допомоги може бути й зменшений, якщо надійде багато звернень роботодавців.
Також Тетяна Машаріна зазначила, що наказ про скорочення виробництва має бути датований не раніше 16 березня (офіційної дати початку карантину, встановленої КМУ). Для ФОПів допомога по частковому безробіттю не передбачена.
В Офісі ефективного регулювання (BRDO) вважають, що загалом норма сформульована неякісно через брак законодавчої техніки. «Відповідно, з буквального її прочитання дійсно складається враження про обмеження кола тих, хто має право на допомогу, лише суб'єктами, які зупинили "виробництво". Що таке "виробництво" за КВЕД чи іншими критеріями – норма не говорить», – прокоментували Укрінформу в BRDO.
Спеціалісти Офісу стверджують, що на практиці питання виплати допомоги фактично заморожене через відсутність "порядку", який нібито має ухвалити Державна служба зайнятості (хоча Закон наявності такого порядку не передбачає). Законодавство на сьогодні не звільняє роботодавця від обов'язку виплачувати заробітну плату за жодних підстав. Навіть у разі запровадження простою він все одно повинен сплачувати 2/3 посадового окладу та єдиний соціальний внесок.
Чи можна звільняти співробітників під час карантину
Для тих роботодавців, які з різних причин не можуть скористатися механізмом часткового безробіття, і змушені звільняти людей, аби ті мали можливість зареєструватися у службі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю (докладніше про це – дивись ТУТ), теж є кілька порад.
Нагадаємо, що за загальним правилом, у разі звільнення за згодою сторін допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в Державній службі зайнятості, а у разі звільнення за власним бажанням – з 91-го календарного дня. Водночас, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. Відповідні гарантії запроваджені вже згаданим Законом №3275.
Однак багато роботодавців, стурбовані чутками про те, що під час карантину їм заборонено звільняти працівників під загрозою штрафу до 51 тисяч грн. (насправді, подібної прямої заборони в жодному антикризовому нормативному акті ми не знайшли – Авт.).
“Варто зауважити, що жодних змін у підставах звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, не вносилося. Тобто, з одного боку, держава не рекомендує роботодавцю звільнювати працівника у зв’язку з карантином. Але з іншого, якщо якась із передбачених законом підстав звільнення (наприклад, за власним бажанням або за згодою сторін) усе ж виникла у період карантину, і це, наголошую, відповідатиме волі працівника, – то звільнення буде законним, а роботодавець не буде нести жодної відповідальності за таке звільнення”, – пояснив Укрінформу юрист компанії ADER HABER Дмитро Гуменюк.
Він особливо наголосив на тому, що у період карантинних заходів роботодавцям слід уникати будь-якого спонукання працівників до написання заяв на звільнення за власним бажанням або за взаємною згодою сторін.
Оскільки, відсутність волевиявлення у працівника може в подальшому стати підставою для визнання його звільнення незаконним. “Враховуючи поточну ситуацію з карантином, навряд чи хтось з працівників захоче сам звільнитися за власним бажанням. Роботодавець в такому випадку дійсно може бути притягнутий до відповідальності (штраф до 51 тис.грн. або позбавлення права обіймати посади до 3 років, або виправні роботи до 2 років), а працівник матиме всі шанси для поновлення на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який швидше за все охопить 7–9 місяців, враховуючи тривалість судових спорів”, – каже юрист. Тому виходом із ситуації може стати: дистанційна (надомна) робота, гнучкий режим робочого часу, зменшення робочого часу і таке інше.
У крайньому випадку, доведеться дочекатися анонсованої урядом програми підтримки бізнесу "Нові гроші", яка передбачатиме виділення позик для виплату зарплат співробітникам підприємств. “Уряд надасть державну гарантію під такі кредити. І підприємство буде оплачувати лише 5% за такими позиками", – пообіцяв міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. За тиждень-другий це питання мають владнати законодавчо. “Фінансування буде йти від банківського сектору і від Національного банку”, – пообіцяв міністр.
Оксана Поліщук, Київ
