Незважаючи на карантин: як підзаробити (чесно), коли все “лягає”

Незважаючи на карантин: як підзаробити (чесно), коли все “лягає”

Аналітика
Укрінформ
Пам’ятаючи, що “під лежачий камінь вода не тече”, українці нині не лише вчаться заощаджувати, а й думають про додаткові заробітки

Укрінформ писав про фінансові проблеми, з якими можуть стикнутися наші співвітчизники, якщо карантин в Україні затягнеться. Ми також узагальнили поради щодо того, як можна економити в умовах кризи – зокрема, на харчуванні та веденні домашнього господарства.

Проте, “універсальні” поради економістів, практичних психологів, дієтологів і “вумних” інстаграмерів більш-менш дієві, коли йдеться про родини, які мають житлово-комунальні субсидії і не потребують особливих витрат на ліки. Йдеться не лише про коронавірус (тяжкі випадки лікують за рахунок держави, а легкі й середнього ступеня тяжкості – за власний кошт громадян, котрі перебувають удома на карантині), а й про хронічні захворювання, чи, не дай Боже, ургентні випадки. І на цьому не заощадиш... Як і на потребах дітей. Тому багато родин потребують додаткових коштів.

На жаль, над цим поки що замислюються не всі. Багато хто справді сприймає карантин як “канікули”. Та що буде далі? Добре, перші тижні розраховуємо на запаси. Далі когось виручатимуть платіжні карти з відкритим кредитним лімітом. Але захоплюватися “життям у борг” навіть у такі скрутні часи не варто. Адже рано чи пізно із кредиторами доведеться розплачуватися. Тому багато хто із завбачливих співвітчизників вже з перших днів карантину опікується пошуком тимчасових чи додаткових (або додаткових тимчасових) заробітків. І можливості для цього є, незважаючи на складну ситуацію, коли багато бізнесів закриваються. Варто лише прислухатися до порад фахівців та скористатися досвідом своїх друзів і знайомих.

Уроки “безгрошового” виживання: у пошуках “вудки”

Деякі мої знайомі, які працювали у сфері послуг, отримавши “крайні” зарплати, вирішили не чекати, доки гроші закінчаться, і кинулися шукати тимчасову роботу. Один навіть уже влаштувався. І тепер їздить на велосипеді із жовтим рюкзаком за плечима. Дехто таксує. Хтось шукає роботу онлайн. Які шанси? У жителів великих міст, однозначно, – більші. Робота є. Але підходить вона не кожному. Та й кількість тих, хто “у пошуках”, суттєво зросла. За даними дослідження, проведеного експертами hh.ua|grc., за 12 днів карантину (12-23 березня) кількість тих, хто шукає заробіток, збільшилася на 60%. Однією з найпопулярніших профсфер в цей період був топ-менеджмент (частка пошукачів зросла з 5% до 10%). За віковою ознакою більш активними у пошуках стали 30-40, 40-50 і 50-60-річні спеціалісти.

У “стратегічних” галузях...

Щодо вакансій, то за багатьма позиціями їх кількість скоротилася. Але є й сфери, де попит на робочі руки зріс у рази. Приміром, "Нова Пошта" додатково шукає 2 тисячі кур'єрів. Причому, на відміну від популярних сервісів доставки, не лише у великих містах, а по всій країні.

"Нова Пошта" додатково шукає 2 тисячі кур'єрів

Чимало вакансій і у великих продуктових мережах. Адже працівники із передмістя не можуть добиратися на роботу. Багато іногородніх співробітників звільнилися, вирішивши перечекати скрутні часи на батьківщині. Що, до речі, призвело до кризи на ринку житлової оренди (про що Укрінформ також обов’язково напише).

Онлайн...

Не варто забувати і про можливості дистанційної роботи. Навіть, не за спеціальністю. Домашній Інтернет нині мають понад 70% українців. До цього більшість послуговувалися ним, переважно, для розваг. То чому б не змусити цей винахід людства працювати на себе? На популярних сайтах пошуку роботи навіть з’явилися спеціальні розділи для “дистанційних” вакансій.

“Ви можете працювати перекладачем, швачкою, маркетологом, копірайтером, SMM-ником, програмістом, дизайнером, оператором call-центру, конструктором меблів, коректором, репетитором, менеджером проєктів, інженером-проєктувальником, менеджером із продажів. Ринок так чи інакше йде в онлайн, тому можливостей для пошуку дистанційної роботи стало значно більше”, – агітує українців один із таких ресурсів.

Приміром, зараз у цьому розділі вже більше тисячі вакансій. Найбільше – понад 200 – для “айтішників”, спеціалістів з онлайн-торгівлі та інших фахівців, які працюють з Інтернетом і соцмережами. Скажімо, Інтернет-маркетолог може розраховувати на зарплатню у 25-30 тисяч гривень. Робота – дистанційна. Досвід – мінімальний, від 1 року. А якщо ви справді кваліфікований ІТ-спеціаліст, то можете віддалено працювати на канадського чи американського “дядечка” і отримувати до 10 тисяч “зелених”... Багато дистанційної роботи для колег-журналістів. Також компанії (телекомунікаційні, торговельні, медичні) активно шукають фахівців колл-центрів. Теж тих, хто працюватиме із дому. Зарплати різні: від “скромних” 5 тисяч до 12-15 тисяч гривень на місяць.

Тим часом вітчизняна IT-компанія Shop-Express для підтримки приватних підприємців, чий заробіток через пандемію під загрозою, надає співвітчизникам можливість безплатно створити власний інтернет-магазин. Підприємці можуть відкрити точку онлайн-торгівлі на базі сервісу компанії, наповнити її товарами, додати необхідні тексти та запустити під своїм доменним ім'ям.   

І вдома...

Сергій Вожжов
Сергій Вожжов

А ті, у кого руки “звідки треба” ростуть, можуть самостійно освоїти те чи інше домашнє виробництво і самі пропонувати знайомим товари та послуги. Багато порад щодо цього в інтерв’ю Укрінформу дав бізнес-тренер, експерт у сфері керування особистими фінансами Сергій Вожжов. Головні правила, за його словами: оптимізувати витрати, переглянути активи та заощадження, розподілити їх на досить тривалий час і загалом спланувати своє життя у нових обставинах.

“Дуже вигідно зараз шити маски”, – нагадує Вожжов. Рентабельність такого виробництва справді висока. Ті, хто має удома хороші швейні машинки і опанував кравецьку справу, можуть шити і щось “серйозніше”. Приміром, захисні костюми. Щоправда, можуть виникнути проблеми із матеріалами для пошиття. Але їх можна замовити через спеціалізовані онлайн-магазини. Тим паче, що про промислові масштаби домашнього виробництва не йдеться...

“Ще приклад – спортивні тренери почали проводити тренування онлайн. Взагалі, цей карантин стане каталізатором для різних видів онлайн-діяльності”, – переконаний Сергій Вожжов. До речі, вже є приклади й онлайн-тренувань із вокалу, майстер-класів з декоративно-ужиткового мистецтва і так далі. Сподіватимемося, в державних мужів вистачить мудрості за таких скрутних обставин утриматися від фіскальних “наїздів” та покарань за “незаконну” (насправді ж – вимушену) господарську діяльність.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-