Як борючись з коронавірусом не забути про хворих на все інше?

Що ж, динаміка хворих на Covid-19 в Україні почала наростати. На ранок 26 березня хворобу зафіксовано у 156 людей, і судячи з досвіду інших країн, пік захворюваності – попереду. Тим паче, зважаючи на те, що в Україну за останні дні повернулися 82 тисячі громадян з-за кордону. Нині чи не найбільше обговорюється готовність медичних закладів до зустрічі із прогнозованою епідемією в країні. Але водночас виникає інше питання: а чи не залишаться люди, які мають інші проблеми зі здоров’ям, без медичної допомоги, коли всі сили медиків буде спрямовано на протистояння Сovid-19?

Звісно, це непокоїть не лише Україну.Саме на це звертає увагу Томас Пуейо, магістр наук в області інженерії, віце-президент з розвитку компанії з онлайн-навчання Course Hero, попередня стаття якого «Коронавірус: Чому ви повинні діяти вже зараз» набрала 40 млн переглядів і була перекладена на понад 30 мов. У наступній статті «Коронавірус: Молот і Танець» (її в перекладі можна прочитати тут) він, зокрема, ставить запитання: «Що станеться, якщо вся система охорони здоров’я буде зруйнована боротьбою з коронавірусом? Люди вмирають і від інших хвороб. Що станеться, якщо у вас серцевий напад, а швидка допомога буде їхати 50 хвилин замість 8-ми (бо занадто багато захворювань Сovid-19). А коли ви приїдете – не буде місця у відділенні інтенсивної терапії та лікаря? Ви помрете». Усвідомлюючи уразливість системи охорони здоров’я в Україні, ми маємо на це особливо зважати.

Невідкладних пацієнтів приймають як і раніше…

Де-юре, невідкладні пацієнти в нашій країні нині захищені від негативного розвитку подій. У МОЗ 23 березня видали наказ №698 про «Тимчасові заходи у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їхньої готовності для надання медичної допомоги хворим на Covid-19». У наказі йдеться, що у медзакладах не припинятимуться термінові та невідкладні госпіталізації та планові операції, пов’язані з медичною допомогою при пологах, лікуванням раку, паліативною допомогою та іншими невідкладними та терміновими заходами з госпіталізації та плановими операціями, коли їхнє відтермінування несе серйозний ризик для життя. Йдеться і про забезпечення надання екстреної медичної допомоги в повному обсязі. Але питання у тому, наскільки в нас вистачить потужностей, щоб виконувати цей наказ де-факто? Чи можна говорити, що у розпал епідемії коронавірусу пацієнти з іншими, не менш небезпечними захворюваннями, не будуть покинуті напризволяще?

Медичні фахівці поки що не поспішають давати негативні прогнози – вони просто продовжують виконувати свою надважливу роботу і обіцяють залишатися на робочих місцях у разі кризи. Завідувач відділення Київського обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Олег Куц, в коментарі Укрінформу, наводить таку, дещо несподівану, статистику: за кілька останніх днів викликів швидкої поменшало на 16%. За його словами, раніше швидку викликали чимало людей з високою температурою через ГРВІ. А тепер таких пацієнтів практично немає. Карантин «подіяв» і на інші віруси та болячки?. Крім того, значну частину таких пацієнтів взяли на себе сімейні лікарі.

“Сказати, що “екстренка” не впорається і з коронавірусом, і з іншими захворюваннями зараз не можна, – продовжує Олег Куц. – Поки що автомобілів та лікарських бригад вистачає на всіх пацієнтів. Пацієнтів з підозрою на Covid-19 наразі небагато, і ми маємо напрацьовані механізми про порядок дій і те, куди везти хворого. Засоби захисту маємо, і їх на перший час достатньо. Хоча працівникам екстреної допомоги трохи тривожно щодо того, чи вистачатиме засобів захисту й надалі, тож сподіваємося, що додаткові кошти для цього будуть виділені”.

…Тільки кардіологів треба на роботу підвезти

Старший науковий співробітник "Інституту кардіології імені М.Д. Стражеска" Максим Соколов розповідає, що медзаклад чергує цілодобово, як і раніше. “Із наданням лікування пацієнтам проблем немає – ми всі на місці. За вихідні у нас було 5 екстрених пацієнтів. Але зараз нам досить складно довозити на роботу медсестер. У нашому колективі більше 30 людей, які мають забезпечувати позмінну цілодобову роботу. Частина з них їде з передмістя, і наразі це основна проблема – медперсонал запізнюється на півтори години. Тож нам потрібна допомога – щоб хоча би хтось за можливості підвозив медсестер. Якою далі буде – поки сказати складно. Думаю, що справжні лікарі залишатимуться на робочих місцях, аби надавати допомогу всім, хто її потребує”.

Є пацієнти, про яких не можна забувати ні на день

І ще проблема. Поки держава спрямовує всі сили на стримування поширення коронавірусу, треба не забути про надання допомоги хворим, які не можуть без неї обійтися. Для них це питання життя і смерті.

Дмитро Шерембей, голова правління благодійної організації “100% життя”, зазначає, що основна група людей, які зараз потребують медичних послуг – це люди, яким потрібна паліативна допомога, люди (передусім діти) з рідкісними захворюваннями, пацієнти, які потребують немедичного догляду на дому. “ Карантин – вимушений захід, покликаний не допустити поширення вірусу. Але в той же час, ми не повинні забувати про людей, які щодня або щотижня потребують нашої допомоги, як повітря. Життя цих груп населення безпосередньо залежать від прямого контакту з тим/тою, хто надає їм послуги – медсестрою або соцпрацівником. Це багато людей, і держава ні в якому разі не повинна обмежувати їм доступ до цих послуг. Ми, як організація, яка допомагає в першу чергу людям, що живуть з ВІЛ, намагаємося всі наші сервіси максимально перевести в мобільний режим – доставляти посилками продукти, ліки і тести, яких потребують наші клієнти; підтримувати їх по телефону і консультувати по скайпу. Тобто намагаємося зберегти людський контакт, щоб нитка допомоги не рвалася за жодних умов. Упевнений, держава зараз має перейти на цю ж саму стратегію – для пацієнтів втрата цього контакту може бути рівнозначна смерті. Усі послуги, які спрямовані на порятунок життів – повинні бути доступні за будь-яких обставин. Позбавлення людини таких послуг – не просто порушення його прав. Це по суті, непряме вбивство, яке не можна допустити. Державна система, благодійні організації, соціальні служби, які обслуговують таких людей, повинні зробити все, щоб змінити алгоритм підтримки хворих ”, – підсумовує голова благодійної організації.

Інша категорія пацієнтів, про яку потрібно особливо дбати зараз – онкологічні хворі. У таких пацієнтів вищий ризик захворіти на Covid-19. Водночас, відкладати лікування онкохворим неможливо, оскільки це несе серйозні ризики для їхнього життя, відтак онкодиспансери та інші профільні лікарні продовжують працювати та приймають пацієнтів. Так буде й надалі.

Між тим: реформа «вторинки», як і заплановано, 1 квітня починається!

Принагідно Укрінформ поцікавився, а що буде з вторинною медичною ланкою? Адже з 1 квітня мав розпочатися другий етап медреформи. Як повідомили в прес-службі Нацслужби здоров'я, ситуація, що склалася наразі в країні не впливає на продовження медреформи – все йде за планом, зокрема на фінішній прямій фінальне підписання договорів.

“25.03 медзаклади отримали для підпису договори з НСЗУ з сумами фінансування. Лікарням потрібно буде оперативно підписати договори і з 1 квітня почати виконувати його умови – надавати послуги за програмою медичних гарантій. Ми отримали майже 10 тисяч пропозицій від 1771 закладу спеціалізованої допомоги. Не відповідали вимогам 1529 пропозиції. Приватні заклади, які подали свої пропозиції (таких 109), також отримають договори з НСЗУ і зможуть отримувати гроші з державного бюджету за пацієнтів. Вони  укладатимуть договори за пакетами амбулаторна допомога, рання інструментальна діагностика онкозахворювань, лікування інсультів та інфарктів, медична реабілітація, гемодіаліз, хірургічні операції, стаціонарна допомога без хірургічних операцій, діагностика та супровід людей з ВІЛ, паліативна допомога та лікування осіб з психічними та поведінковими розладами”, – повідомили в прес-службі НСЗУ.

Тож можна очікувати, що після закінчення карантину пацієнти зможуть отримувати медичну допомогу на вже реформованій “вторинці”.

Глава МОЗ: Ще можна полегшити удар пандемії дотриманням карантину

У цілому, в розмові з фахівцями відчувалася певна обережність щодо прогнозів розвитку ситуації. Хоч кілька днів тому глава МОЗу Ілля Ємець висловився про недалеке майбутнє без прикрас – найважче попереду. “Ми бачимо, що у випадку розвитку найгірших сценаріїв система охорони здоров’я розвинутих європейських країн не витримує навантаження. Попри те, що у нас є багато талановитих професійних лікарів, сама недореформована медична система України значно слабша за європейські, і нам буде значно важче прийняти потужний удар, якого може завдати коронавірус при найгіршому сценарії. Але ми ще можемо не допустити цього дотриманням режиму карантину”, – сказав Ємець.

Нам усім потрібно пам'ятати про відповідальність не лише перед тими людьми, яких ми ненароком можемо заразити коронавірусом, самі того не знаючи. А ще й перед тими, хто через масове поширення коронавірусу може не отримати необхідну медичну допомогу вчасно.

Юлія Горбань, Київ