“Осучаснення” пенсій: замість індексації всім – “точкові” підвищення

До 2023-го року середня пенсія в Україні зросте на 1200 гривень. Ще швидшими темпами підвищуватимуть виплати окремим категоріям пенсіонерів – найстаршим і тим, хто має найнижчі доходи. Це пообіцяла у Фейсбуці міністерка соціальної політики Юлія Соколовська. Водночас вона фактично і нарешті дала відповідь на “соціальне” запитання, яке останніми тижнями особливо хвилювало медіа і суспільство: чи буде у березні планова індексація виплат для більшості українських пенсіонерів? “Індексація буде”, – підтвердила Соколовська, – але... у вересні. При цьому вона нагадала про законодавчу норму, згідно з якою терміни перерахунку залежать від економічної ситуації у країні, наповнення бюджету Пенсійного фонду і рішення Кабінету міністрів...

Законодавча “прогалина” справді існує

Порядок індексації і перерахунку пенсій визначено статтею 42 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із внесеними у жовтні 2017-го змінами.

Зокрема, частиною другою цієї статті передбачено щорічний перерахунок раніше призначених пенсій – шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески. Нагадаємо, цей показник разом із розміром зарплатні, яку отримував теперішній пенсіонер, та його страховим стажем і лежить в основі обрахування розміру пенсійної виплати. Законом визначено, що показник середньої зарплатні “щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення”. Дещо заплутано, що й не кажи...

Спробуємо пояснити. Повністю ця норма почне діяти із 2021 року. Це означає: для того, щоб визначити коефіцієнт індексації пенсій у 2021-му, спочатку вирахують, на скільки змінилися споживчі ціни упродовж 2018-2020 років. Потім визначать цей же показник для 2017-2019-го. Від першої цифри віднімуть другу, що і стане “інфляційною” складовою формули індексації. Таким же чином визначатимуть і темпи зміни середньої заробітної плати (доходу) українців. Проте, у перехідний період, у 2019-2020 роках, при індексації враховують не трирічні показники, а темпи інфляції та збільшення фонду оплати праці за попередній рік. Отже, підрахувати, яким має бути “базовий” відсоток індексування пенсійних виплат у 2020 році, доволі просто. За даними Держстату, рівень інфляції в Україні торік становив 4,1%, зростання Фонду оплати праці – 18,8%.

Отже: (4,1 + 18,8) : 2 = 11,45%

Тобто, відсоток підвищення буде меншим, аніж торік (17%). У минулому році, нагадаємо, середній розмір індексації виплат українцям, чиї пенсії підлягали перерахунку, становив 514 гривень. Сума мінімального підвищення – 100 гривень. Розмір індексації для 2,5 мільйонів людей склав від 100 до 400 гривень. Ще понад 1,5 мільйона пенсіонерів отримали “доважок” у 400-700 гривень. Півмільйона наших співвітчизників – від 700 до 1000. Пенсії іще 2,5 мільйонів українців було збільшено на суми, що перевищують 1000 гривень.

З урахуванням того, що загалом перерахунок отримали більш ніж 10 мільйонів пенсіонерів, можна визначити (10 млн. × 514): щомісяця минулорічна індексація  коштувала бюджету Пенсійного фонду понад 5 мільярдів гривень. Нехай цього року (оскільки коефіцієнт ймовірної індексації нижчий) щомісячні витрати будуть меншими. За оцінками, – десь 3 мільярди. Але для нашого Пенсійного фонду, який тримається на плаву лише завдяки “вливанням” із Держбюджету, це – шалені гроші. Власне, як і для державного кошторису загалом. Тому з точки зору забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду намагання уряду відтермінувати індексування пенсійних виплат зрозуміле (перенесення індексації із березня на вересень заощадить державі 18-20 мільярдів). Але з точки зору соціальної справедливості – аж ніяк.

Водночас маємо визнати: відкладаючи перерахунок, уряд закону не порушує. Претензії, швидше, до авторів “пенсійних” змін і законодавців, які не догледіли чи й навмисне передбачили в документі “лазівку”. Річ у тім, що закон не визначає термінів здійснення індексації. Все залежить від рішень уряду, який може ініціювати перерахунок хоч із січня, а хоч із грудня: “Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету міністрів України...” (ст. 42 “пенсійного” закону). Попередній Кабмін наприкінці 2018-ого визначив для себе, що індексацію у 2019-му і в наступні роки проводитимуть з 1 березня. Чому не із січня? Також зрозуміло: з одного боку – шанс заощадити кошти у перші два (зазвичай, проблемні для наповнення бюджету) місяці року. А ще – можливість вчасно відреагувати на ситуацію, якщо у січні-лютому з доходами узагалі буде сутужно. Та головне – це все ж можливість точно визначити макрофінансові показники, які ляжуть в основу розрахункової формули індексації. Адже офіційні підсумки попереднього року у нас остаточно підбивають наприкінці лютого. Тому минулого року постанову про порядок та розміри індексації Кабмін ухвалив 20 лютого.

У такі ж терміни “індексаційного” рішення чекали і цьогоріч. Але урядовці із ним зволікали. Більше того, довго уникали відповіді на запитання: буде чи ні березнева індексація? Зрозуміло, заява міністра соцполітики про те, що індексації варто чекати не раніше вересня, оптимізму не додала. Але все ж, така визначеність, мабуть, краще, ніж незрозуміле замовчування.

Частину пенсіонерів таки потішили майбутнім підвищенням

Для того, аби “підсолодити пігулку”, в Мінсоцполітики запропонували схему поетапного підвищення виплат окремим категоріям пенсіонерів. За інформацією міністерки Юлії Соколовської, додаткове підвищення здійснюватимуть у кілька етапів:

•  – 2020 рік – підвищать пенсії людям віком від 80 років (з урахуванням індексації уже цього року їхні пенсії у середньому зростуть на 700 гривень на місяць)
• – 2021 рік – підвищення для українців, котрим виповнилося 78,
• – 2022 рік – доплати отримають ті, кому за 75.

Індексації заплановані також і на наступні роки.

Юлія Соколовська також нагадала, що додаткові кошти вже найближчим часом можуть отримати ще 100 тисяч одиноких пенсіонерів. Але – тільки після ухвалення Верховною Радою відповідного закону. "Якщо парламент підтримає законопроєкт Мінсоцполітики №2494 (документ готовий до другого читання. – Ред.), то уже починаючи із цього місяця, одинокі пенсіонери старші 80 років отримуватимуть ще одну допомогу – на догляд. Таким чином, ми збільшимо виплати для ще 100 тисяч наших пенсіонерів, які додатково щомісячно отримуватимуть по 670 гривень", – наголосила Соколовська.

Утім, судячи з усього, наших співвітчизників такі “перспективи” не вельми тішать. На Фейсбук-сторінці керівниці Мінсоцполітики знаходимо сотні обурених коментарів. Більшість дописувачів вимагають перерахунку пенсійних виплат вже з березня. Дехто звертає увагу на те, що й вересневе підвищення буде можливим не стільки завдяки “добрій волі” урядовців, скільки через наближення місцевих виборів. Також мало хто сприйняв “на ура” і обіцянки щодо підвищення середнього розміру пенсій до 2023-го. Адже таке зростання означає: щороку виплати підвищуватимуть щонайбільше на 10%. Це навіть менше цьогорічного (розрахункового) розміру індексації. Не кажучи вже про те, що “додаткові” кошти “з’їдатимуть” інфляція і можлива девальвація національної валюти. Не обійшлося і без особистих “наїздів” на Юлію Соколовську. Міністерка на ці закиди не відповідає. Але, судячи із реакції преси та соцмереж, залишити без уваги цю проблему уряд не зможе. Тож упевнені: остаточної “крапки” у питанні термінів щорічної індексації ще не поставлено. Вочевидь, конкретні рішення (щось підказує – приємні для пенсіонерів) з’являться після середи, коли на позачерговому засіданні ВР розглядатимуть зокрема і “урядове” питання.

Владислав Обух, Київ