Українців ласкаво просять до Польщі

Українців ласкаво просять до Польщі

Аналітика
Укрінформ
Польське керівництво мало не рушники стелить для українських трудових мігрантів. А наше що?

Експрезиденти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський оприлюднили спільне звернення до уряду Польщі з вимогою якнайшвидше затвердити довгострокову міграційну політику, що дозволить українцям нормально працювати в цій країні. “Утримання високого темпу економічного розвитку можливе завдяки мігрантам з України, котрі обрали Польщу як місце роботи, а дедалі частіше - і проживання”, - зазначається в заяві. Підкреслюється, що завдяки присутності українських трудових мігрантів забезпечується конкурентоздатність польських підприємств. Як зауважили експрезиденти, з 2020 року Німеччина значно спрощує правила для трудових мігрантів з-поза меж ЄС, наслідком чого може стати відплив робочих рук із Польщі - особливо висококваліфікованих фахівців. “На жаль, у цій сфері ми бачимо відсутність стратегічних рішень польського уряду”, - констатують польські політики. Кваснєвський і Коморовський закликали у стислі строки запровадити прозорі адміністративні процедури для громадян України, які хочуть працювати в РП. Очікується, за кілька місяців уряд Польщі оприлюднить принципи нової міграційної політики країни.

Нові польські українці - ті, що понаїхали

За різними даними, у Польщі сьогодні працює до півтора мільйона громадян України. Наприклад, польська маркетингова компанія Selectivv DMP дослідила, що в Польщі нараховується 1,25 млн. громадян, які встановили російськомовні або україномовні додатки у свої смартфони. Це, на думку, дослідників опосередковано свідчить про кількість українських мігрантів. Виявляється, що 56% - з них чоловіки. "І це просто ніж нам у серце, тому що вітчизняному ринку праці катастрофічно не вистачає працездатних чоловіків", - коментує останні тенденції ринку праці HR-експерт Тетяна Пашкіна. При цьому, за її словами, соціальна картина польської трудової міграції останнім часом дуже змінилася.

"Ми завжди вважали, що заробітчани - це люди досить зрілі, ті, хто просто не знайшов себе на рідній землі, і що вони їдуть на тимчасові заробітки, щоб заробити певний капітал і повернутися з ним додому. Насправді, модель докорінно змінилася. Наразі серед українських трудових мігрантів у Польщі 38% складає молодь у віці 21-30 років і 29% - віком до 40. І це зрозуміло, тому що у Польщі діє норма про те, що молоді люди до 26 років, які мають річний дохід 85 тис. злотих в рік, звільняються від податків на доходи фізичних осіб", - пояснює експерт.

Окрім того, що українські трудові мігранти в Польщі "помолодшали", вони ще й змінили свою поведінку. Польські маркетологи визначили, що минулого року 12% українських жінок у Польщі використовували додаток для планування сім'ї, і це вдвічі більше ніж у 2018-му році. Також посольство України у Польщі відрапортувало, що у 2019 році ним було видано майже 3 тисячі довідок про народження громадян України в Польщі. При тому, що позаторік в Польщі народився 1961 українець. За підрахунками місцевих дослідників в 2019 році українці витратили у Польщі загалом $2 млрд, а за рік до того ця сума становила $1 млрд, хоча кількість мігрантів не настільки збільшилася.

"Тобто, ми бачимо, що українські трудові мігранти замість того аби заробити грошей і повернутися додому, все більше витрачають їх у Польщі, створюючи сім'ю, народжуючи дітей, віддаючи їх в польські школи, і тому подібне. Це вже не трудова міграція - коли заробив і повернувся, а справжня асиміляція. Українські трудові мігранти в Польщі все частіше пов'язують своє майбутнє з цією країною, а це означає, що працездатних людей ми просто втрачаємо", - підсумовує Тетяна Пашкіна.

Вона не виключає, що "польські" українці згодом можуть так само стати "німецькими" українцями. "Можливо не сотнями тисяч, а у значно меншій кількості, оскільки Німеччина, навіть з наявним мільйоном вільних робочих місць, досить обережно відкриває двері трудовим мігрантам не з ЄС", - каже Тетяна Пашкіна.

Відбий бажання мігрувати зарплатами і дешевими кредитами

За даними robota.ua, лише в останній місяць на сайті було розміщено 820 вакансій для працевлаштування за кордоном. П'ятірку найпопулярніших напрямків традиційно очолює Польща, далі йдуть Чехія, Німеччина, Литва і Ізраїль. "І це ті роботодавці, які повністю легалізують наших трудових мігрантів у себе в країнах, розуміючи їх економічний внесок", - зазначає експертка. Приміром, за офіційною статистикою, збільшення чеської квоти на працевлаштування іноземців (серед яких 20% сьогодні – українці) підвищило загальний дохід державного бюджету Чехії до 10 млрд крон, це близько $430 млн.

Тож ситуація складається не надто оптимістична для України, і роботодавці та урядовці нарешті почали серйозно задумуватися, що ж запропонувати працездатним українцям аби ті в пошуках роботи менше оглядалися на сусідів. Найперше, вітчизняних роботодавців це вже спонукало до підвищення зарплат.

Як бачимо, різке збільшення зарплатних очікувань та пропозиції сталося в другій половині минулого року, коли відтік трудової сили став досить відчутним для роботи вітчизняного реального сектора.

Зі свого боку уряд на початку цього року запровадив державну програму «Доступні кредити 5-7-9%" з метою підтримки інвестиційних проєктів мікро- та малих підприємств, що, на думку урядовців і президента, сприятиме створенню нових робочих місць, легалізації та розширенню діяльності малого бізнесу, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Рада Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму, повідомила, що скористатися нею зможуть 50 тисяч позичальників (це при тому що трудових мігрантів нараховується у 5-6 разів більше - Авт.).

Що ж, через пару років побачимо, чи вірно було вибрано стимул.

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-