Медіаюристи дали оцінку законопроєкту про дезінформацію
Про це свідчать результати дослідження громадської організації Інтерньюз-Україна, презентовані в Укрінформі.
"Гучні дискусії з критикою законодавства нерідко базується на емоціях, наш Індекс регулювання онлайн-простору є аналітичним дослідженням недоліків та переваг законопроєктів, що стосується інтернету. Ми запросили найкращих медіаюристів та представників технічної спільноти стати експертами в дослідженні. Але також сподіваємося, законодавці будуть звірятися з результатами дослідження під час написання нових законопроєктів, аби не допускати грубих помилок", - сказав керівник програм нових медіа Інтерньюз-Україна Віталій Мороз.
Він уточнив, що групі юристів було запропоновано оцінити два законопроєкти за опитувальником, який містив 4 категорії запитань, що стосувалися впливу законодавчих ініціатив на права та свободи, захисту легітимного інтересу, якості надання послуг та юридичної техніки.
За словами Мороза, законодавча ініціатива про дезінформацію отримала достатньо серйозну негативну оцінку щодо прогнозованого впливу на права та свободи. Так, експерти приділили велику увагу непропорційності накладених санкцій, зокрема штрафів за поширення дезінформації. Експертні оцінки прогнозованого впливу законопроєкту на якість медійних послуг також були здебільшого негативними.
"Це ще не є законопроєкт, це є ініціатива з боку міністерства, але загальна оцінка вона є негативною - це мінус 0,94 бали (за шкалою від -5 до +5 — ред.), що говорить про значний скепсис професіональної спільноти…", - сказав Мороз.
Він зазначив, що загальна оцінка, яку отримали щодо законопроєкту про медіа була більш позитивною. Законопроєкт отримав +0,35 балів за зведеним показником. За словами Мороза, дослідження показало, що законопроєкт має велике поле для удосконалень, але загалом його норми мають сенс.
Під час дослідження експерти звертали увагу на перешкоди для поширення інформації, адже законопроєкт встановлює певні вимоги до іноземних інформаційних суб’єктів за відсутності механізмів державного впливу на таких іноземних суб’єктів. Це створює загрозу того, що українські провайдери можуть почати блокування іноземних інтернет-ресурсів, аби уникнути можливості притягнення до відповідальності. Медіаюристи, які оцінюють ініціативу позитивно, наголошують на гармонізації з законодавством ЄС, бо проєкт універсулізує визначення та наближує їх до законодавства ЄС.
Проєкт "Індекс регулювання Інтернету як інструмент адвокації для України" є компонентом "Медійної програми в Україні спрямованої на розвиток медійного сектору, зміцнення медійних інституцій, а також поліпшення практики цифрової безпеки серед журналістів та медійних організацій", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна" та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію "Інтерньюз".
Як повідомляв Укрінформ, МКМС 20 січня оприлюднило проєкт закону щодо забезпечення національної інформбезпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як "законопроєкт про дезінформацію".
У відомстві запросили до участі в обговоренні законопроєкту представників ЗМІ, профільних інституцій та громадських організацій, медіаекспертів та медіаюристів.
27 січня представники медійної спільноти та громадських організацій рекомендували міністерству утриматися від реєстрації законопроєкту "про дезінформацію" в парламенті.
Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву з вимогою до уряду та МКМС – зняти з розгляду законопроєкт щодо дезінформації та розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля. "Репортери без кордонів" висловили критичні зауваження до законопроєкту.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу кількох положень проєкту закону України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації.
Фото: Геннадій Мінченко
