Медійники розкритикували законопроєкт про дезінформацію
Про це йдеться у заяві представників ЗМІ, оприлюдненій 27 січня на сайті Інституту масової інформації.
Як зазначається у заяві, насамперед ідеться про законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації" (далі – законопроєкт щодо дезінформації) та, меншою мірою, про вже зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт "Про медіа" (№2693).
"На наше переконання, розроблений Міністерством культури, молоді та спорту (МКМС) законопроєкт щодо дезінформації передбачає небезпечний рівень втручання в журналістську діяльність і дає можливості для обмеження свободи слова. Документ містить дуже неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві", - наголошується в заяві.
На думку її підписантів, запропонований законопроєкт не виконує функцій захисту українського суспільства від поширення суспільно шкідливої інформації та дезінформації. Натомість, як вважають медійники, "він створює механізми контролю за інформаційним простором, причому не тільки за традиційними засобами масової інформації, а також і за звичайними громадянами, які в будь-який спосіб обмінюються інформацією". Додатково позбавляються прав журналіста особи, які не пройшли спеціальної процедури реєстрації і не підпадають під спеціальний контроль відповідно до встановлених державою процедур, наголошують медійники.
Автори заяви виділяють кілька проблемних, на їхню думку, моментів законопроєкту про дезінформацію.
Зокрема, це введення дуже вузького поняття дезінформації, запровадження кримінальної відповідальності за дезінформацію. "Задум про реагування держави на дезінформацію зрозумілий, але механізм реагування становить більше шкоди, ніж користі", - йдеться у заяві.
На думку її підписантів, ще одним проблемним моментом є створення спеціального механізму для державного втручання в інформаційну сферу – Уповноваженого з питань інформації – і наділення його надзвичайно широкими і монопольними повноваженнями у сфері інформації, без наявності достатніх запобіжних механізмів проти зловживань. "Механізм, запропонований у законопроєкті, не відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема положенням статті 10 Конвенції з прав людини і основновоположних свобод та судовій практиці ЄСПЛ, і становить надмірне втручання в свободу слова", - зауважують медійники.
Вони також акцентують увагу на "серйозному та безпідставному звуженні прав журналістів" і позбавлення їх захисту шляхом запровадження поділу на "професійних журналістів" та "журналістів", а також на примусовому створенні спеціального органу – Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ). Тільки тримачі картки АПЖУ зможуть називатися "професійними журналістами" і користуватимуться захистом держави, зокрема від перешкоджання законній професійній діяльності. Лише "професійні журналісти" зможуть отримувати акредитацію на публічні заходи органів державної влади.
Медійники також критикують запровадження поняття "поширювач інформації", під яке потрапляють звичайні громадяни (фактично ті користувачі соцмереж, які роблять свої дописи відкритими для всіх): "Покладення на громадян надмірної відповідальності, вимога їхньої повної публічної ідентифікації, що суперечить міжнародному і національному законодавству та становить суттєву загрозу свободі слова".
Ще одним проблемним моментом законопроєкту, на думку представників ЗМІ, є створення Індексу довіри, який присвоюватиметься ЗМІ в порядку та згідно з критеріями, затвердженими державним Уповноваженим. Такі механізми мають бути виключно саморегульованими.
"У такому вигляді законопроєкт порушує самі принципи існування України як правової держави, що поділяє європейські цінності і прагне побудувати повноцінне демократичне суспільство. Ми рекомендуємо МКМС утриматися від реєстрації цього законопроєкту в парламенті і категорично не рекомендуємо політикам та народним депутатам його підтримувати. З огляду на вкрай важливе завдання цього законопроєкту – протидіяти дезінформації – та відсутність дієвої відповіді на це завдання в усьому світі ми також рекомендуємо його ініціаторам повернутися до етапу розроблення концепції боротьби з дезінформацією та відпрацювати її із залученням українських та міжнародних експертів із громадського та наукового середовища", - зауважують автори заяви, коментуючи законопроєкт щодо дезінформації.
Щодо законопроєкту "Про медіа", то стурбованість медійників спричиняють неоднозначно прописані вимоги до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутність дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечітка процедура формування органу співрегуляції.
"Ми закликаємо депутатів і, зокрема, Комітет Верховної Ради з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання", - підсумовують автори заяви.
Зі списком підписантів заяви можна ознайомитися на сайті ІМІ.
Як повідомляв Укрінформ, МКМС 20 січня оприлюднило проєкт закону щодо забезпечення національної інфобезпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як "законопроєкт про дезінформацію". У міністерстві запросили до участі в обговоренні законопроєкту представників ЗМІ, профільних інституцій та громадських організацій, медіаекспертів та медіаюристів.
У МКМС наголосили, що законопроєкт покликаний забезпечити реалізацію права громадян на доступ до достовірної збалансованої інформації через запровадження механізмів боротьби з дезінформацією в інформаційному просторі України та підвищення рівня медіаграмотності населення в умовах гібридної агресії РФ.
На 28 січня призначено наступний етап публічного обговорення законопроєкту про дезінформацію.
Водночас законопроєкт "Про медіа" (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.
