Бородянський: Іномовлення не закрито, воно переформатовується
Про це заявив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в інтерв”ю “Детектор медіа”.
Зокрема, у відповідь на запитання про телеканал UA.TV: “Ви взагалі закрили іномовлення?”, Бородянський сказав: “Ні, його не закрито, воно переформатується. Але давайте перед тим, як ми говоритимемо, що ми закрили чи відкрили, скажемо, які цілі ставилися перед іномовленням. Вони написані в різних доктринах, документах. І якщо розглядати ціль нашого іномовлення як донесення українського голосу до світу, то це означає, що важливою є кількість людей, які дивляться наш канал. І тут є велика проблема, тому що моє перше запитання до керівництва іномовлення стосувалося того, скільки людей його дивиться. І воно не змогло надати цю інформацію, сказавши, що в нього її немає, мовник її не вимірює. «У нас є багато супутників, 600 чи 700 контрактів із кабельними операторами», – такою була відповідь”.
При цьому міністр наголосив, що держава витратила на іномовлення з 2016 року 619 млн 247 тис. 255 грн 68 коп. “Чи повинні громадяни держави знати, яким є результат цих витрат? Не створений канал, не закуплене обладнання, не те, що в нас є сигнал на супутнику і ми передаємо щось у космос і воно десь розлітається. Скільки людей нас дивляться? Скільки часу вони нас дивляться? Цієї інформації в організації, яка витрачає щороку близько 200 млн грн (в минулому році в них був бюджет 163 млн 850 тис. грн), немає”, - наголосив Бородянський.
За його словами, “ми в однієї з українських онлайн-платформ попросили дані, як та які канали на цій платформі дивляться з-за кордону. І ми отримали дані, що UATV в середньому за місяць абонент дивиться 6,5 хвилин. А, наприклад, 1+1 International – 27 хвилин. Далі ми подивилися на платформу «Укрінформ», де є англомовна частина. І побачили, що її щомісячна аудиторія складає близько 50–70 тис. користувачів. А глибина перегляду – близько 4 сторінок. Якщо подивитися на франкомовну частину «Укрінформу», там менші числа: в окремі місяці до 10 тис. користувачів, але середній перегляд теж глибокий – 4 сторінки. Такі дані кажуть про те, що контент «Укрінформу» якісний. А про що говорить історія про 6,5 і 27 хвилин? Вона говорить про те, що ми існуємо, але ми не цікаві світу. І в моєму розумінні державні гроші витрачаються неефективно. При цьому витрати на розповсюдження сигналу складають 16% від загального бюджету за минулий рік. Це багато: трохи більше 1 млн доларів. А з нашого професійного досвіду і досвіду професіоналів, з якими ми розмовляємо, і з того, що я сказав вище, у нас є дуже стійка гіпотеза, що в UATV була дуже маленька глядацька аудиторія”.
Як підкреслив міністр, “усі ті обговорення, які я читав і де навіть вступав у діалог, були на рівні аргументів «добре – погано», «існує – не існує», і якщо існує, то це добре, а якщо не існує – погано. Це дуже не фахова дискусія. Ми розуміємо, що в держави обмежений ресурс. Тому я виходжу з того, що в нас не буде суттєвого збільшення видатків на інформаційну політику. В цих обмежених ресурсах у нас є пріоритетні завдання. І якщо є дві альтернативи – мовлення на окуповані території та в світ – я вважаю, що пріоритетом номер один є мовлення на тимчасово окуповані території: якісне донесення української точки зору до наших людей, які проживають в Криму, Донецьку, Луганську. І пріоритет номер два – це донесення нашої інформації в світ”. За словами Бородянського, “для цього в нас як у суспільства є «Укрінформ», UATV, Суспільний мовник. Зараз ми разом із Суспільним мовником та «Укрінформом» ведемо консультації щодо створення платформи, майданчика, різних інструментів для донесення нашої точки зору до українців, які знаходяться за кордоном, та іноземної аудиторії. Я впевнений, що ми знайдемо рішення, яке буде набагато ефективнішим, ніж UATV”.
Бородянський навів приклад: “уже є Суспільний мовник і його сигнал на супутнику. Ми можемо зробити там хоч декілька доріжок різними мовами. Це якась дивна історія: в нас є Суспільний мовник, чиї інформаційні програми ми визнаємо найкращими в країні з точки зору балансу, і ми створюємо ще одні програми на суспільні ж кошти. Можете мені пояснити, навіщо?”.
Глава МКМС наголосив: “Є закон, ми повинні й будемо його виконувати. Але ми шукаємо варіанти, як зробити це в рази ефективніше, ніж було. Це мій прямий обов’язок – ухвалювати ефективні рішення. Це те, що мене дратує: люди, з якими ми розмовляємо, експерти середовища взагалі не розглядають питання ефективності щодо державних витрат”.
