На Банковій обговорили законопроєкт про захист політв’язнів
Про це повідомляється на сайті глави держави.
"Зокрема, робоча група обговорила особливості роботи міжвідомчої комісії, яка встановлюватиме факт захоплення людини та її звільнення. Від цього залежатиме надання тих чи інших гарантій і пільг цій категорії громадян", - йдеться у повідомленні.
Крім того, учасники обговорили положення щодо надання медичної допомоги, реабілітації, податкових пільг та правового захисту заручників від початку їхнього незаконного затримання.
Як зазначив адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко, законопроєкт спрямований, зокрема, на зрівнювання у соціальних правах цивільних заручників і військових.
«Військових краще забезпечують. Усіх заручників і полонених мають забезпечувати так, як це було у справі з українськими моряками. Це була адекватна реакція суспільства на захоплення людини, адекватна допомога. Чому це не робилося для всіх інших заручників і полонених українців – мені невідомо», – підкреслив він.
У свою чергу, член робочої групи та куратор 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Микола Колесник нагадав, що текст законопроєкту є базовим, і учасники групи мають його опрацювати.
«Головне наше завдання – щоб, коли цей закон ухвалюватиме Верховна Рада, нікого, нічого, жодної категорії, жодної проблеми не забули. Законопроєкт повинні опрацювати не тільки міністерство та юристи, які залучені до його написання (або з нашої робочої групи), а й безпосередньо ті, кого він стосується. Для цього буде потрібна постійна зворотна комунікація на місцях», – заявив він.
На засіданні робочої групи адвокат УГСПЛ Максим Тимочко продемонстрував приклади подолання безкарності за воєнні злочини щодо військових і цивільних заручників внаслідок російської агресії. Юрист розповів про особливості встановлення фактів перебування людини у полоні, збору свідчень та роботи Міжнародного кримінального суду. Зокрема, продемонстрував юридично правильне опрацювання фото- та відеоматеріалів, а також опитування свідків захоплення заручників, місцеперебування яких наразі не встановлено.
«Потрібно використовувати міжнародні механізми, які допоможуть нам не лише у питаннях санкцій, а й пошуку цих осіб. Щоб на будь-яких зустрічах у наших посадовців були документи. Не просто інформація, що людина десь є, що родичі багато куди їздили, а конкретні факти, докази, документування, юридична «буквоїдська» робота. Цю роботу повинні виконувати всі разом», - заявив Тимочко.
Він також наголосив на важливості адвокатського супроводу для грамотного оформлення документів у таких категоріях справ.
На засіданні робочої групи також обговорили діяльність Постійної комісії при Кабінеті міністрів з розшуку зниклих безвісти в особливий період. Куратор 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» заявив, що наразі вона не працює й необхідно якомога швидше повноцінно запустити її роботу.
У робочій групі беруть участь родичі зниклих безвісти та заручників, представники Офісу Президента, громадських організацій, Міністерства оборони, Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Як повідомляв Укрінформ, міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб презентувала 8 жовтня проєкт закону “Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України" спрямований на забезпечення необхідної підтримки полоненим та їхнім родинам.
