В Україні відзначають 75-ту річницю визволення від нацистів
Відповідна промова спікера оприлюднена на офіційному порталі Верховної Ради.
“75 років тому міста та села України були остаточно звільнені від фашистських загарбників. Найбільша цінність будь-якої держави - люди - отримали мирне небо над головою. І сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, завдяки кому це стало можливим. Пам’ять тих, хто самовіддано рятував рідну землю і здобув перемогу над окупантами, назавжди жива у наших серцях!”, - заявив Разумков.
Він додав, що в День визволення України від фашистських загарбників ми із сумом і гіркотою згадуємо про події Другої світової війни, які мали трагічні наслідки для кожної української родини. Голова ВР наголосив, що подвиг ветеранів тієї війни є еталоном мужності та патріотизму.
“І скільки б не минуло часу, ми завжди пам’ятатимемо, якою жахливою є війна і якою ціною дається перемога життя над смертю”, - зазначив Разумков.
Голова Верховної Ради також підкреслив, що й сьогодні українці продовжують самовіддано боротися за свободу.
“Сьогодні, коли на Сході України лунають постріли і гинуть люди, українці, як ніхто, розуміють цінність своєї держави та її суверенітету. Ми самовіддано боремося за свободу, як колись боролися наші дідусі та бабусі, а відтак - ми переможемо!”, - сказав Дмитро Разумков.
Крім того, учасники Погоджувальної ради парламенту в День визволення України від нацистських загарбників вшанували хвилиною мовчання загиблих під час Другої світової війни, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як повідомлялося, в Україні щороку 28 жовтня відзначають День визволення України від нацистських загарбників. Цього дня у 1944 році було остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
Як відомо, під час Другої світової війни, у лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу. Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України. У 1944 році було проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання німецьких військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.
Вигнання нацистів із Закарпаття почалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська оволоділи містом Раховом, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня – Ужгород.
Усталеною датою очищення України від гітлерівських загарбників вважається 28 жовтня 1944 року. Насправді, залишався ще Чоп – важливий залізничний вузол на кордоні Закарпатської України, Словаччини та Угорщини.
28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та скоро нацистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Того ж таки 23 листопада нацистів вигнали із села Шоломон (тепер Соломоново).
На сьогодні це найзахідніший населений пункт Закарпаття та всієї нинішньої України. Тому саме ця дата мала би пов’язуватися з вигнанням нацистських окупантів з України в її нинішніх кордонах, адже до 1945 року Закарпатська Україна ще вважалася територією Чехословаччини.
Під час Східно-Карпатської воєнної наступальної операції було визволено не тільки Закарпаття, але й частину Словаччини. Радянські війська завдали серйозної поразки 1-й німецькій танковій армії та майже вщент розгромили 1-шу угорську армію. Втрати з обох сторін були чималими. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Стосовно радянської сторони, то загинуло більше 50 тисяч військовослужбовців, майже дві тисячі пропали безвісти.
