Зміни до закону про закупівлі не позбавлять ліків хворих українців
Верховна Рада наводить лад у системі держзакупівель, розширюючи сфери й можливості застосування тендерних процедур, – у першому читанні ухвалено законопроєкт №1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення публічних закупівель”.
Документ має підвищити ефективність закупівель, запровадити персональну відповідальність за порушення законодавства в цій сфері, гармонізувати її з міжнародними стандартами. Головне, що його ухвалення дозволить вивести “із тіні” значну частину тендерів, які наразі перебувають у “сірій” зоні допорогових закупівель. “На кону” – можливість для держави заощаджувати мільярди гривень та подальша мінімізація корупційних ризиків у сфері публічних закупівель. Втім, із незрозумілих причин у процесі підготовки документа до розгляду в сесійній залі із його тексту зникло положення, згідно з яким Міністерства оборони та охорони здоров’я мають право (як виняток) здійснювати закупівлі через міжнародні організації. Точніше, для оборонного відомства таку можливість залишили (хоча для нього це, вочевидь, не настільки актуально). Натомість МОЗ відповідного дозволу позбавили. І це змусило медичну спільноту та пацієнтські організації “бити на сполох”...
Сотні життів “на кону”. Врятувати і виправити помилку
Першими увагу на скасування законодавчої норми звернули у пацієнтських організаціях БФ “Пацієнти України” і “100% Життя” – за кілька годин до розгляду документа у першому читанні. "Якщо законопроект проголосують в такій редакції, він загрожуватиме здоров’ю та життю сотень тяжко хворих українців, серед яких – діти. Адже він позбавляє українців доступу до рятівних ліків, а також до вакцин", – наголосила виконавча директорка Благодійного Фонду “Пацієнти України” Інна Іваненко.
Підтримала звернення і народна депутатка від партії "Голос" Ольга Стефанишина (колишня заступниця міністра охорони здоров’я). Вона опублікувала у Фейсбук пост, в якому розповіла про ймовірні негативні наслідки такого рішення народних обранців та пообіцяла, що члени парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування домагатимуться виправлення чиєїсь помилки (або й “злого умислу”). Шанс зробити це є. Адже, як пояснила Ольга Стефанишина у коментарі Укрінформу, “пощастило”, що документ таки вирішили винести на друге читання (хоча й зі скороченим терміном підготовки), адже спочатку його планували ухвалити “у дусі нинішнього парламенту” – фактично без обговорення, у першому читанні і у цілому. Тепер же народні обранці матимуть тиждень для підготовки пропозицій та зауважень. І однією із головних поправок, на якій наполягатимуть члени “медичного” комітету, буде саме повернення “втраченої” норми. Зокрема, для медичних виробів вона діятиме упродовж двох років, для вакцин – безстроково. За словами Стефанишиної, це підтвердив і голова комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Є сподівання, що погодяться із пропозицією і в комітеті з питань економічного розвитку, який відповідає за підготовку документа до другого читання.
Депутати, не забирайте в пацієнтів можливість ексклюзивного лікування!
Сподіватимемося, що Україна таки матиме можливість і надалі здійснювати закупівлі медичних засобів через міжнародні організації. При цьому Ольга Стефанишина наголошує: “Йдеться не про намір змусити Міністерство охорони здоров’я обов’язково послуговуватися міжнародним посередництвом, а про існування додаткових можливостей для здійснення закупівель, якщо це не вдається зробити самостійно. Це дозволить уникнути форс-мажорів та перебоїв із постачанням вакцин і медпрепаратів. Водночас ніхто не обмежуватиме можливість організації тендерних процедур через систему державних закупівель ProZorro, де створено антикорупційні запобіжники і є конкуренція виробників, які зацікавлені у продажу своєї продукції без залучення дистриб’юторів, як було раніше. Проте, для того, аби налагодити цю систему для збуту такої специфічної продукції, потрібно ухвалити спеціальне законодавство щодо медичних закупівель. А на це потрібен час, який ми й отримаємо, продовживши дію відповідної норми рамкового закону”.
За словами народного депутата, система вже й зараз працює доволі ефективно. Проте, це стосується лише сегментів із високим рівнем конкуренції та асортименту, що випускається багатьма вітчизняними і зарубіжними підприємствами та користується значним попитом. Але ж дуже часто йдеться про необхідність закупівлі невеликих партій спеціальних препаратів і засобів – приміром, для лікування орфанних (рідкісних генетичних) захворювань. Причому, у невеликих виробників. “За таких обставин малоймовірно, що хтось захоче витрачати час і зусилля на реєстрацію в системі і виходити на торги на обмеженому (з точки зору виробників таких препаратів) українському ринку. Бо деякі ліки ми, приміром, купуємо для десяти чи щонайбільше для кількох десятків пацієнтів. Натомість міжнародні інституції, зокрема Програма Розвитку ООН, мають високий авторитет серед виробників, їх діяльність охоплює увесь світ, тобто глобальний ринок. Вони багато років співпрацюють із фармацевтичними компаніями, стимулюючи їх через переговори до зниження закупівельних цін та до участі (за свого посередництва) у тендерних процедурах на невеликих ринках”, – пояснює Ольга Стефанишина. Також завдяки співпраці з міжнародними організаціями країна, за її словами, має можливість закуповувати ліки, не зареєстровані в Україні або зареєстровані за спрощеною процедурою, передбаченою для міжнародних закупівель.
Особливо важлива підтримка міжнародних структур при закупівлі якісних вакцин. Приміром, Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ упродовж багатьох років купує вакцини для 110 країн. І завдяки традиційним зв’язкам із виробниками, авторитету, великим партіям препаратів, що закуповуються, вартість вакцин, які надходять по лінії ЮНІСЕФ, у кілька разів (зараз, приміром, у 8) нижча, аніж ринкова. До того ж, міжнародні організації замовляють вакцини для України на три роки наперед, що дає можливість планувати як надходження необхідних доз, так і витрати грошей на їх придбання. Натомість українське державне підприємство “Медичні закупівлі”, яке займається придбанням необхідних для країни ліків і медустаткування, про таку ціну може лише мріяти. Відповідно, йдеться про зменшення кількості вакцини, яку спроможна закупити держава, виникають перебої із постачанням і тому подібне. ДП “Медзакупівлі” не має юридичних можливостей використовувати при закупівлі такі механізми, які є в розпорядженні міжнародних організацій. Поки що національні закупівельні процедури не мають і у найближчі роки навряд чи зможуть мати такі спроможності, як, приміром, проведення торгів на міжнародному рівні, об’єднання лотів кількох країн, прямі довгострокові контракти з виробниками завдяки багаторічному плануванню.
“Після залучення до закупівель міжнародних організацій, українські пацієнти не лише мають кращу забезпеченість ліками, а й отримали доступ до ексклюзивного лікування, курси якого ніколи не закуповувалися Міністерством охорони здоров’я. У разі позбавлення МОЗ можливості використовувати механізм міжнародних закупівель, пацієнти будуть позбавлені можливості лікуватися”, – наголошують у Благодійному фонді “Пацієнти України”. У Фонді нагадують, що, окрім вакцин та сироваток, які неможливо закупити через національні торги так само ефективно, як це роблять міжнародні організації, українці ризикують залишитися без таких життєво важливих ліків і медвиробів, як, приміром, “Космеген”, “Онкоспар” і “Ервіназа”, що використовуються в дитячій онкології, радіофармацевтичні препарати для дорослих, катетери Сван-Ганса для кардіохірургії. І це – далеко не повний перелік. Тому активісти пацієнтських організацій закликають народних обранців обов’язково врахувати це при голосуванні за законопроект №1076 у другому читанні і у цілому.
Владислав Обух, Київ
