Великий терор відкинув Україну в розвитку на десятки років - Супрун
"Саме в цей день, 82 роки тому, за наказом НКВД вступила в дію постанова “Про антисовєцькі елементи”. Було створено так звані “трійки”, які імітували слідство та суд, аби винищити опонентів та людей, “непридатних” для будівництва комунізму - занадто освічених, впертих та волелюбних. Серед жертв терору були представники багатьох народів, чиї землі окупували совєти, але особливо багато постраждало українців. ...Фактично тоді були винищені представники політичної, мистецької та наукової еліти України - тих, хто міг формувати її майбутнє. Але також тисячами вбивали людей, активно не причетних до суспільно-політичного життя - священиків, робітників, селян", - написала Супрун.
Вона нагадала імена українських митців, які потрапили у розстрільний список: творець театру «Березіль» Лесь Курбас, поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, історики академік Матвій Яворський, професор Володимир Чехівський, професор Сергій Грушевський, географ академік Степан Рудницький, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний.
"Совєцький Союз, як і нинішня Російська Федерація, брехав та приховував правду. Без цього ефективно керувати окупованою Україною було б неможливо. Поховання розстріляних на Сандормосі виявили випадково і лише в 1997 році. Там приблизно 150 ям, у яких поховані близько 9 тисяч розстріляних. Усього під час Великого терору до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681692 особи", - зазначила Супрун.
Очільниця МОЗ наголосила, що досі у культурній, політичній, соціальній та економічній сферах відчуваються наслідки репресій, які позбавили українську націю мільйонів життів і десятків років розвитку.
Як повідомлялося, Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.
