У 2017 році розпочався проєкт технічної та експертної допомоги Японії з розвитку суспільного мовлення в Україні. Відтоді група експертів японського суспільного мовника «NHK International» періодично відвідує Україну або запрошує працівників Національної суспільної телекомпанії України (НСТУ) до Японії для реалізації цього проєкту. Про яку конкретну допомогу йдеться і яку роль має відігравати суспільний мовник під час виборчої кампанії, в інтерв'ю Укрінформу під час своєї поїздки до Києва розповів керівник експертної групи «NHK Іnternational» Ацуші Міяо.

ДЛЯ СУСПІЛЬНОГО МОВНИКА ВИСВІТЛЕННЯ ЕКСТРЕНИХ СИТУАЦІЙ НЕ МЕНШ ВАЖЛИВЕ ЗА ВИБОРИ

- Пане Міяо, які цілі та основні напрями допомоги японського суспільного мовлення NHK українським колегам?

- Після таких подій, як Революція Гідності, анексія Криму Росією та збройний конфлікт на Донбасі, – для України ще важливішим стало завдання зміцнення демократії. Це також є однією з передумов для можливого вступу України до Європейського Союзу. Група NHK вирішила допомагати перетворенню Національної телекомпанії України з державного мовника на суспільного. Ми це вважаємо допомогою з розвитку демократії у телевізійній сфері.

До речі, цей проєкт реалізується NHK international, однією компанією з групи NHK, за договором консигнації з Японським агентством з міжнародного співробітництва (JICA).

- Євросоюз також допомагає НСТУ. Яка різниця між допомогою ЄС і Японії?

- Україна вже має тісні зв’язки з європейськими партнерами, наприклад, з британським BBC, з німецьким DW, з Данією та іншими. Тому ми вважаємо, що, завдяки цим зв‘язкам, в Україні вже закладено базу журналістики. Тож нам, японцям, уже не потрібно допомагати українцям із самих основ, як ми робимо в африканських країнах (крім НСТУ, NHK international також допомагає телеканалам у Південному Судані, Бангладеші та Косові. - Ред.).

Ми зважували, яким унікальним і характерним саме для Японії, і зокрема для NHK, досвідом ми можемо поділитися, відмінним від європейського. Так ми прийшли до того, що передаватимемо українцям ноу-хау й досвід щодо створення просвітніх програм та екстрених трансляцій.

Отже, наша допомога відбувається за трьома основними напрямами. По-перше, йдеться про надання техніки, а також про вдосконалення навичок працівників у її використанні. По-друге — про створення системи для екстрених трансляцій, у тому числі під час стихійних лих, як однієї з головних місій суспільного мовлення. І по-третє, ми допомагаємо у розвитку навичок представників НСТУ зі створення просвітніх програм.

Наш проєкт триватиме до літа 2020 року.

- Чому екстрена трансляція важлива для суспільного мовлення?

- Стихійні лиха безпосередньо впливають на життя та майно населення. Тому NHK вважає екстрені трансляції – на рівні з висвітленням виборів, яке підтримує основи демократії – невід‘ємними і найважливішими аспектами суспільного мовлення. Це є актуальним також і для України.

- Як саме здійснюється допомога щодо екстрених трансляцій?

- Передусім, ми допомагаємо створенню мережі. Для екстреної трансляції необхідна тісна національна мережа між столицею та регіонами. Без неї спроба точно буде марна. Тож ми докладно пояснювали працівникам головного офісу та регіональних філій НСТУ, як вибудувати зв’язки та налагодити співпрацю між ними.

Крім того, ми створили для працівників НСТУ довідник, у якому вказано конкретні дії, яких варто вжити під час екстрених подій чи стихійних лих. Наприклад, з ким сконтактувати, що перевіряти. Тобто у довіднику детально розписано процес проведення екстреної трансляції.

Ми також пояснюємо, як створити інформаційну мережу. Адже для ефективної реалізації екстреної трансляції потрібна інформація, якою володіють в офіційних органах влади, як-от у Державній службі надзвичайних ситуацій, Національній поліції, органах місцевого самоврядування тощо. З такими органами потрібно мати налагоджену комунікацію.

- NHK має значний досвід у цій сфері, тому що в Японії багато стихійних лих?

- Так. Упродовж багатьох років NHK будувала зв’язки та створювала механізм для отримання такої інформації в режимі реального часу. Важлива інформація ніколи не приходить автоматично – треба бути постійно проактивними, навіть у звичайний час. Це один із наших основних посилів.

- У Японії стихійні лиха — це цунамі, землетруси тощо. А в Україні які ситуації, на вашу думку, потребують екстреної трансляції?

- В Україні рідко бувають катастрофи, подібні до тих, що у Японії. Але тут багато хімічних заводів, на яких можливі вибухи. Іншими прикладами можуть бути падіння літаків, а також повені, які часто трапляються на заході країни. Такі ситуації є потенційними темами екстрених трансляцій.

ОДНА З ОСНОВНИХ ЦІЛЕЙ ПРОСВІТНІХ ПРОГРАМ — ОБ'ЄДНАННЯ КРАЇНИ

- Як NHK допомагає у створенні просвітніх програм?

- Особливістю просвітніх програм є те, що вони не спрямовані на масову аудиторію і не завжди стають популярними. Тому приватні телеканали не створюють подібної продукції. А для суспільного мовлення, яке є не залежним від комерційного рейтингу, це саме те. NHK має чималий досвід, ми виробили свій унікальний метод створення телепередач. Представники Суспільного мовлення в Україні дивилися чимало наших просвітніх програм, консультувалися з нашими експертами – і зробили вже дві програми: лялькове шоу “Додолики” та програму про інклюзивність “Разом”.

- Яка головна ідея цих програм?

- Просвітні програми NHK створені, зокрема, для маленьких глядачів, для осіб з особливими потребами, для людей, які стикаються з певними труднощами в суспільстві й є менш захищеними – щоб цим людям було комфортніше жити в цьому суспільстві.

Зміст таких програм не є розважальним. Проте ці програми містять посил, щоб ми будували одну країну разом, щоб були частиною одного суспільства, про те, щоб ми дослухалися одне до одного. У ширшому значенні – вони про добробут суспільства в цілому й кожної його окремої частини. Отже, темою, яка пронизує ці передачі, є солідарність.

- Це певною мірою стосується міжнаціональних і міжрегіональних розбіжностей?

- Про Японію складно сказати, що вона багатонаціональна. Але в Україні живуть представники різних національностей. Як вони бачать майбутні відносини із Заходом і з Росією? Попри відмінність в історіях, культурах, мовах, як люди разом будуватимуть єдине суспільство, єдину державу? Я вважаю, що це має бути покладено в основу просвітніх програм.

- Я відчув цю ідею, коли дивився «Додолики». А в програмі “Разом” також є подібна думка?

- Саме так. При цьому в “Разом” включені елементи нинішньої ситуації в Україні та світі. На сході України по факту триває збройний конфлікт, багато людей гинуть або отримують поранення. Як приймати людей, які повертаються до цивільного життя? Експерти NHK, враховуючи цей аспект, проводили обговорення у процесі створення цієї програми.

- Чи будуть ще інші просвітні програми з вашою допомогою?

- Ми маємо бажання спробувати. Наприклад, про види спорту чи ігри, які кожна країна розвивала протягом своєї історії. Якщо зможемо екранізувати ці ігри, наприклад, з участю дітей, то це буде нова унікальна програма у форматі Суспільного мовлення.

- Яке технічне обладнання плануєте надати Суспільному мовленню? Які зміни можуть помітити глядачі?

- Техніку для апаратної кімнати, як-от відеокамери, звукове обладнання, відеомікшери тощо. Апаратна кімната – це окреме приміщення у студії для оперативного перемикання звуків і зображень, відеомонтажу та налаштування звукозапису. НСТУ має кілька студій, однак їхнє використання є обмеженим у зв‘язку з нестачею обладнання в апаратних кімнатах. Цього разу ми надамо один пакет обладнання, але буде можливість користуватися ним у різних апаратних кімнатах завдяки лише перемиканню кабелів. Програми будуть з високою чіткістю, і якість трансляцій Суспільного мовлення значно поліпшиться. До речі, ця допомога реалізується коштами, виділеними урядом Японії, а не безпосередньо NHK.

- Можете прокоментувати заміну голови Суспільної телерадіокомпанії Зураба Аласанії?

- Пан Аласанія двічі відвідав Японію, їздив до головного офісу та регіональних філій NHK, зустрічався з президентом нашої компанії та працівниками. Він добре розуміє різницю між державним телеканалом та суспільним мовленням і переконаний, що суспільний мовник має тримати дистанцію від влади і висвітлювати події з позиції народу. Він дотримувався такої позиції.

Я думаю, що він рішуче реформував структуру НСТУ та погляди працівників у процесі трансформації цієї компанії. Я не буду коментувати рішення про його звільнення, бо знаю, що справа зараз у суді. Але нам дуже шкода, тому що ми довго співпрацювали і твердо сподівалися на його успіх як голови НСТУ (Суд визнав незаконним звільнення Аласанії, - ред.).

ПІД ЧАС ВИСВІТЛЕННЯ ВИБОРІВ ВАЖЛИВИЙ НЕ ВІДСОТОК ПІДТРИМКИ КАНДИДАТА, А ЦІЛІСНА КАРТИНА

- Я чув, що експерти NHK допомагають українському суспільному мовленню також у питанні висвітлення виборів. В Україні незабаром відбудуться парламентські вибори. Як має виглядати їхнє висвітлення на суспільному мовнику, на відміну від комерційних ЗМІ?

- Насправді в початковій версії нашого проєкту не було допомоги з питання виборів. Але для суспільного мовника вибори – це надзвичайно важлива тема. Було порушено питання – чи нам варто залишатися осторонь теми виборів. У результаті було прийнято рішення допомогти НСТУ й у цьому.

У принципі, ставлення до висвітлення виборів не має відрізнятися у суспільного мовника й у комерційних ЗМІ. Приватні канали не можуть підтримувати одного кандидата й ігнорувати всіх інших. Точність, оперативність і неупередженість – ці три аспекти мають бути центром діяльності всіх ЗМІ.

Проте відмінність і особливість суспільного мовлення – у тому, що воно має дотримуватися принципу неупередженості більше, ніж комерційні канали. Якщо глядачі помітять, що діяльність Суспільного є політично упередженою, немає справедливості, то довіра до нього відразу впаде і воно втратить свою привабливість. Ми надаємо особливої важливості цьому принципу справедливості й неупередженості – це ядро діяльності суспільного мовлення.

- Як загалом NHK повідомляє про події, пов’язані з виборами?

- Японці мають великий інтерес до новин про вибори на телеканалах і в газетах, і завжди прискіпливо ставляться до правдивості та неупередженості інформації. NHK повідомляє про вибори на основі “точних репортажів і спостережень, і справедливих суджень”, це є нашим принципом. Зокрема, під час кожної виборчої кампанії ми інформуємо про кожного кандидата і про кожну партію, дотримуючись принципу рівності.

Деталізуйте, будь ласка, що ви розумієте під рівністю у ході виборчої кампанії?

- Це досить просто: ставитися до кожного кандидата однаково. Якщо є п’ять кандидатів в одному окрузі, то розповідати про всіх п’ятьох. Не можна показувати інтерв’ю одного кандидата 10 хвилин, а іншого – одну хвилину. Не може бути такого дисбалансу. Тривалість інтерв’ю кожного кандидата має бути однакова, так само як і час ефіру, виділеного на показ заяв, коментарів та інших новин про кожного кандидата. Час, тривалість, обсяг – це показник неупередженості. NHK докладає до цього багато зусиль у своїй діяльності.

- В Україні у нинішніх парламентських виборах, крім головних політичних сил, братимуть участь ще багато дрібних партій. До них усіх мають ставитися однаково?

- Насправді складно судити – чи вони є дрібними або незначними. NHK усвідомлює існування таких партій, і має конкретне їх визначення. Якщо кандидати входять у категорію “незначні” за визначенням, то не обов’язково повідомляти про них на рівні з іншими, і відповідальні особи можуть вирішувати – як повідомляти про них. У нас є такий гнучкий метод.

Водночас визначення “незначні” має бути надзвичайно виважене. Довільні необґрунтовані рішення є абсолютно неприйнятні. Така наша позиція.

- Тобто ви берете кандидатів/партії по порядку від найпопулярніших відповідно до результатів соцопитування?

- Так ми не робимо. Є питання довіри до соцопитувань, тому ми не вибираємо на їхній основі. Визначаємо певних кандидатів дійсно “незначними”, коли за інформацією журналістів та різних даних знаходимо чіткі факти, які підтверджують, що вони насправді несерйозно беруть участь у виборах. Лише тоді ми ухвалюємо рішення не так строго дотримуватися принципу рівності.

- Тоді може бути випадок, коли одна партія має 40% підтримки, а інша партія – менше, ніж 1%, але ви вирішите, що друга не є “незначною”, – і будете ставитися до них абсолютно рівнозначно?

- Авжеж. Наприклад, у Японії є Японська комуністична партія, яка представлена у парламенті. Якщо ця партія висуває зовсім невідому людину в якомусь окрузі, то всім зрозуміло, що вона навряд чи переможе. Але це частина стратегії ЯКП. Тож NHK не вважає цього кандидата “незначним”. Це приклад. Питання не в тому – чи кандидат має більше, чи менше, ніж 1% – ми маємо дивитися на цілісну картину.

- Пане Міяо, як ви, експерти NHK, допомагаєте НСТУ в питанні рівності під час виборів?

- Я вважаю, що ці парламентські вибори є вирішальними для НСТУ. Я проводитиму воркшопи-презентації для відповідальних працівників центрального офісу та регіональних філій НСТУ, на яких детально розповідатиму, як NHK повідомляє про вибори, з конкретними прикладами.

Я не наполягаю на прямому впровадженні нашого досвіду, але хотів би передати наші базові погляди та думки про те, як суспільне мовлення має повідомляти про вибори.

- Під час парламентських виборів у Японії, чи проводяться активно дебати між кандидатами чи представниками партій?

- На рівні округів дебати кандидатів не проводяться. Це доволі складно і ризиковано для NHK. Натомість, при виборах до Палати представників Японії (нижня палата - ред.), що відбуваються і за пропорційною системою, організовуємо дебати про діяльність партій. Ми запрошуємо представників, генеральних секретарів чи голів кожної політичної сили. При цьому ми часто отримуємо скарги, що, наприклад, в однієї партії було більше часу для виступу, а в іншої – менше. Тому важливо, щоб модератор дуже вміло контролював перебіг дебатів, справедливо ставився до всіх партій, щоб усі представники змогли висловити свої позиції на рівних засадах. Це потребує значного досвіду, рішучості й впевненості. NHK обирає для дебатів досвідчених у політиці людей.

- Під час організації на НСТУ дебатів на виборах президента України – не всі кандидати приходили у студію. NHK якимось чином зобов’язує представників партій приходити на дебати?

- Ні, вони вільні у своєму виборі.

- Вони теж іноді не приходять на дебати?

- У нас важко уявити ситуацію, що представники не прийшли на дебати. Навпаки, якщо є така можливість, усі хочуть виступити. Цього разу в Україні, мабуть, зіграли різні чинники (для відмови на виступ - ред.), наприклад, переконання, що брати участь у дебатах – це невигідно, що це зруйнує позитивний образ, що кандидат виглядатиме слабшим від інших тощо.

- Наостанок: Суспільне мовлення в Україні має коротку історію. На вашу думку, яким воно має бути?

- NHK має 70-річну історію. Громадяни Японії вмикають наш канал під час стихійних лих і виборів. 97% бюджету NHK складається з оплати глядачів за перегляд, і це означає, що компанія утримає довіру суспільства. Складно впровадити таку саму фінансову систему, як у NHK, але мені дуже хотілося б, щоб Суспільне мовлення в Україні продовжувало дотримуватися принципів точності, оперативності й неупередженості, накопичувало довіру громадян, і врешті-решт стало стійкою й необхідною для всіх інформаційною інфраструктурою в українському суспільстві.

Такаші Хірано, Київ
Фото автора