Сьогодні - Всесвітній день людей з синдромом Дауна

Уперше Всесвітній день людей з синдромом Дауна був проведений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA). У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна. Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня).

Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома 21. Люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Синдром відомий ще з 1866 року й названий за ім’ям англійського лікаря, який його відкрив і описав, але причини виникнення патології були відкриті вченими-генетиками лише у ХХ столітті.

Синдром Дауна розповсюджений в усіх регіонах світу і часто призводить до змін моторики, фізичних характеристик і здоров’я людини. Життєво важливе значення для розвитку таких хворих має доступ до медичного обслуговування, програмам раннього втручання та інклюзивної освіти, а також проведення відповідних досліджень. Попри те, що діти з синдромом Дауна розвиваються дещо повільніше, ніж звичайні, пізніше починають ходити і розмовляти – вони здатні до навчання, багато з них може освоїти професію, досягти оптимальної якості життя і опікуватися собою без зайвої допомоги. Людина з синдромом Дауна може здобути вищу освіту, влаштуватися на роботу, мати сім’ю.

Щороку в світі народжується від трьох до п’яти тисяч дітей з синдромом, в Україні – понад 400. Таких малюків називають ще дітьми Сонця, але проблеми, з якими стикаються вони та їхні батьки, зовсім не сонячні. Якщо в Англії 80 відсотків всіх дітей із синдромом Дауна навчаються разом із іншими школярами, то в Україні таких набереться ледве відсоток. Проблемою для цих діток є і відвідування дитячого садка, громадських, культурних закладів. Зазвичай українці з синдромом Дауна майже приречені на ізоляцію і асоціальність. Лише останнім часом, завдяки титанічним зусиллям батькам дітей з синдромом Дауна, що об’єднуються для вирішення спільних проблем та волонтерам, ситуація трохи зрушила з мертвої точки.

Сьогодні також Міжнародний день лісів, який відзначається щороку 21 березня з ініціативи 23-ї Генеральної Асамблеї Європейської конфедерації сільського господарства за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН. Міжнародний день лісів має на меті донести до кожного інформацію про те, яким чином ліси і дерева захищають нас і що вони власне нам дають.

31 відсоток поверхні Землі вкрито лісами. Ліси – це не тільки краса і велич, найбільш біологічно розмаїта екосистема суші. Їхніми найважливішими функціями в біосфері є зв’язування вуглекислого газу, утворення біотопів, придатних для життя багатьох видів тварин, рослин та грибів, регулювання гідрологічного режиму, розвиток та підтримка ґрунтів. Вони є джерелом доходів для 1,6 млрд. мешканців планети, включно з понад 2 тисячами корінних етносів і народностей. Ліси – це також житло, робота і безпека для населення, чия доля, так чи інакше, з ними пов’язана. Але, попри це, глобальна вирубка лісів продовжує набирати обертів і прогресує катастрофічними темпами. Щороку на нашій планеті вирубується по 13 мільйонів гектарів лісу. Тема Міжнародного дня лісів 2019 року - «Вчися любити ліс», покликана привернути увагу до важливості виховання дітей і молоді в сфері охорони дерев і лісів.

Крім того, 21 березня Міжнародний день Новруз, який з 2009 року включений до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Міжнародний день Новруз проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19 лютого 2010 року з ініціативи Азербайджану.

Відзначається іранськими і тюркськими народами в день весняного рівнодення, що на Сході є символом початку нового року, оновлення природи й початку нового життя. До ісламських звичаїв свято не має відношення, в арабських країнах його не відзначають. Коріння цього свята надзвичайно глибоке, й сягає дописемної доби людства. Воно було одним із головних свят стародавньої релігії зороастризму, яке народи, завойовані згодом арабами, продовжували святкувати попри те, що прийняли іслам.

Символ Новруза, який з перської перекладається як «новий день» – вогонь і молода зелень пророщеного зерна (пшениці або ячменю). На честь цього свята запалюють вогнища, готують різні солодощі, фарбують варені яйця. Одним із атрибутів Новруза у багатьох тюркських народів та іранців є хонча – спеціальна таця чи кошик (подібний до того, який українці готують до Великодня), де красиво викладають усілякі ласощі (одним із головних є пахлава), семені (пророслу пшеницю), горіхи, яйця, ставлять свічечки і прикрашають квітами. Нині Новруз, як початок нового року, відзначають понад 300 млн людей у всьому світі - на Балканах, Близькому Сході, Кавказі, в Центральній Азії, басейні Чорного моря та в інших регіонах. В Україні Новруз (Наврез-байрам) святкують кримські татари.

Слід зазначити, що 21 березня 2014 року Україна та ЄС підписали політичну частину Угоди про асоціацію з Європейський Союзом. Як відомо, переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво були розпочаті у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди - Угода про асоціацію).

У листопаді 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний, 21-й раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, в ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди. Документ мав бути підписаний на Вільнюському саміті в листопаді 2013 року тодішнім президентом України, але під тиском Москви він відмовився це зробити, що викликало масові протести громадян і повалення режиму Януковича в лютому 2014 року. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи: 21 березня 2014 року під час позачергового саміту Україна-ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту, а 27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України Петром Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину. 16 вересня Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували цей документ. Згодом українська Сторона передала до депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила, таким чином, всі внутрішньодержавні процедури. Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності 1 вересня 2017 року після її ратифікації усіма Сторонами.