Навіть Бориспільська і Житомирська траси цю зиму не пережили

Різдвяні та хрещенські морози минули — прийшла відлига: температура “перевалила” за 0, частково розтанув сніг. Разом з відлигою до автомобілістів прийшло традиційне весняне розчарування в якості вітчизняних доріг, — мовляв, щорік — одне й те саме...

Що цікаво, на відміну від минулих років, нині нарікання були не лише щодо доріг місцевого значення, а й щодо державного. Зокрема, пішла інформація, що навіть Бориспільським шосе тепер їздити нормально не можна – дірки є навіть на швидкісних смугах єдиного в Україні автобана, довжиною усього-то до 20 км. Чи дійсно найкращі українські дороги не витримали цьогорічної сніжної зими? Чи настільки це катастрофічно, як розповідають автомобілісти? Перевіримо?

Кореспонденти Укрінформу в середу, 6 лютого вирушили оглядати Бориспільську трасу на власні очі. Повторюємо: це єдина в Україні «представницька» автомагістраль, траса, яка сполучає столицю з головним летовищем країни. Казали, що тут тепер неможливо їздити з максимально дозволеною швидкістю — 130 км/год...

Бориспільське шосе: уже не автобан…

Виїхавши з Харківської площі на Бориспільську трасу, ми одразу відчули усе на собі, адже навіть в перший кілометр на першій смузі (де рух зазвичай найповільніший) були ями глибиною понад 5 сантиметрів (точніше, на жаль, сказати не можемо, адже ями ховались під калюжами). Ще гірше - на другій та третій смугах, причому в обох напрямках — підступних вибоїн там значно більше, приблизно по одному-два дуже проблемних місця на кілометр. Детальніше — на відео.

Загалом же, машини їхали з досить високою швидкістю як для «мокрої» погоди і «ямчастої» дороги — в бік Борисполя вона становила приблизно 110 км/год (при рекомендованій, яка висвітлювалась на електронному табло над трасою, в 70 км/год). Не обійшлось і без порушників - подеколи повз нас автівки “пролітали” крайньою лівою смугою зі швидкістю ледь не під 160 км/год.

Значно гірша ситуація з асфальтом на розворотах у другому рівні — навіть великогабаритні вантажівки рухаються зі швидкістю 5 км/год, не кажучи вже про легковики, яким, переїзджаючи деякі найглибші ями, неодмінно вдарялися або дном, або захистом картеру. Наприклад, розв’язка на виїзді на Бориспільську трасу з сіл Проліски та Щасливого — в бік Києва на наших очах навіть утворився помітний затор (а ваші кореспонденти були там не у ранкову або ж вечірню годину-пік, а о третій годині дня).

На самій трасі в бік Києва дорожнє покриття гірше, ніж у зворотньому напрямку. Це, так би мовити, для першого враження «гостей столиці». Кілометри зо 2 від розв’язки біля села Проліски на третій смузі — величезна вибоїна (на фото) завдовжки в понад метр, шириною — сантиметрів 30, а глибиною в сантиметрів 5-7. Лишитись на цій ділянці без колеса — це найменша з проблем, яка може очікувати водія, якщо вибоїну він раптом не помітить. Куди страшніше — невдало зманеврувати на швидкості за 100 км/год, об’їжджаючи вибоїну. Зрештою, метрів за 500 від вибоїни “щасливчик”, стоячи на аварійці, міняв своїй вантажівці пробите колесо.

Робимо висновки: як дорога, капітально ремонтована 15 років тому, Бориспільське шосе виглядає ще дуже непогано. Проте як для головної і єдиної магістралі країни, яка за день перевозить тисячі туристів — дорога залишає бажати кращого.

Бориспільська траса своє відслужила

Бориспільське шосе (від Харківської площі, там де станція метро “Бориспільська” і до “розвилки” дороги на Харків і на аеропорт — це 14 кілометрів) було побудовано в 60-х роках минулого століття. Великий капітальний ремонт дорожнього покриття на трасі проводився ще в 2002-2003 роках компанією “Київсоюздорпроект” - тоді ж шосе було розширено до 8 смуг. Саме тоді трасі і присвоїли “титул” автомагістраль і встановили на ній відповідний дорожній знак — Бориспільська траса відповідала усім параметрам: мала не менш як дві смуги в кожен бік, “відбійники”, які відокремлювали напрямки руху, не мала доріг, які б перетинала на одному рівні.

Пізніше, в 2007 році на Бориспільському шосе встановили інформаційні табло — нову автоматизовану систему сповіщення водіїв щодо керування дорожнім рухом і станом дорожнього покриття, що обійшлося в 40 мільйонів гривень. Після оголошення країни-господаря Чемпіонату Європи по футболу 2012 року, в 2008 році на трасі замінили освітлення і дорожнє полотно. Такий вигляд магістраль має і досі, не враховуючи того, що в останні кілька років комунальники де-не-де проводять косметичний ремонт - латають асфальтні вибоїни.

Бориспільське шосе, на відміну від більшості інших українських автодоріг, демонструє, що вітчизняним будівельникам — в цьому випадку, “Київсоюздорпроект” - цілком під силу побудувати дорогу, яка залишиться в хорошому стані весь задекларований термін експлуатації. Адже асфальтне покриття залишалось хорошим впродовж 9-10 років після капремонту. Хоча строки експлуатації, як пояснив в коментарі Укрінформу радник голови Укравтодору Олександр Кава, - і становили від 10 до 15 років залежно від різних факторів. “Бориспільська траса будувалась понад 15 років тому, тобто вона уже експлуатується понад встановлений термін експлуатації. Тому вона вже потребує проведення капітального ремонту. Загалом, термін між капітальними ремонтами — від 10 до 15 років”, - пояснив Олександр Кава.

Те ж саме можна сказати, наприклад, і про Житомирську трасу. Її капітально відремонтували за рік до Євро-2012, тобто в 2011-му. І не просто відремонтували, а поклали полотно за італійською технологією, з використанням арматурної сітки. Сама дорога, щоправда, - не автомагістраль, оскільки на ній переважно трапляються однорівневі розв’язки. Зі слів колеги, який їздить цією дорогою ледь не щодня, впродовж 7 років дорожнє покриття було в стані, близькому до ідеального, але цієї зими воно не пережило — асфальт масово “пішов дірками”.

Ми спробували з’ясувати, який же точний термін експлуатації відводився і на Бориспільське шосе, і на Житомирську трасу, проте в Укравтодорі, на балансі якого перебувають обидві дороги, відмовили в оперативному коментарі, змусивши надсилати письмовий інформаційний запит, в якому жодного іншого сенсу, крім перешкоджання оперативній журналістиці в гостро актуальних питаннях – немає. Втім, відповідь на нього ми очікуємо і ознайомимо з нею читачів.

Тепер компанії-виконавці ремонтних робіт зобов’язані гарантувати якість дороги

Судячи з минулорічних повідомлень високопосадовців, які відповідають за ремонт та будівництво доріг, тепер за неякісний ремонт доріг відповідатимуть підрядники і в разі необхідності виправлятимуть “халтуру” власним коштом. Тобто, запроваджується інструмент гарантії. Навесні минулого року про це писав у Twitter Володимир Гройсман: “Деякі новозбудовані дороги вже мають ушкодження. Хто зробив халтуру, виправлятимуть помилки за свій рахунок. Ми ввели 5-10-річну гарантію на якість доріг. В угодах вже зараз з'являються гарантійні умови, які потрібно виконувати підрядникам”.

А в липні 2018-го міністр інфраструктури Володимир Омелян вже заявляв, що на дороги, відремонтовані минулого року, гарантії почали діяти. “З цього року на всі дороги, які ремонтуються, діє гарантія мінімум 5 років і починає даватися вже 10-річна гарантія по низці областей. ... При наданні гарантії, коли компанія-підрядник бере на себе зобов'язання, що утримує цю дорогу, у випадку виявлення дефектів вона зобов'язана усунути їх за власний кошт ...” - заявив міністр.

“Раніше гарантійні терміни не прописувались в угодах про виконання ремонтних робіт на дорогах. Якби була гарантія — будівельники у разі погіршення стану дороги повинні були б виконати за свій рахунок ремонт, або ж через судовий процес оплатити штраф за неякісну роботу”, - пояснив Олександр Кава.

Отже, відтепер, якщо погіршилось дорожнє покриття — усі питання до того, хто цю дорогу ремонтував чи будував. Зробив неякісно — переробляй за свій рахунок, а не коштом платників податків. А проблеми, судячи з заяв як прем’єр-міністра, так і очільника профільного міністерства, - очікуються і на нових дорогах. Навряд чи урядовці ставили будівельникам такі жорсткі рамки, не маючи на те підстав.

Олександр Карпенко, Київ

Фото і відео: Євген Любімов