“Обличчя Майдану”: священик згадує, як проводжав в останню путь героїв Революції Гідності

Вони читали молитви, стояли на лінії зіткнення та проводжали в останню путь героїв. Під час Революції Гідності вуличні служби проводили священики різних конфесій. Отець Костянтин служив удень ​​в церкві, а вночі – у самообороні. На вулицю Грушевського протестувальники прийшли після прийняття диктаторських законів, котрі обмежують свободу проведення мітингів. Дорогу до Верховної Ради перегородив кордон “Беркута”. Зіткнення тривали три дні. Навколо палали шини, протестувальників закидали гранатами й поливали з водометів у 20-градусний мороз. За аналогією з православним святом Хрещення ці події назвали Вогнехрещенням. Пройшов його і священик Костянтин Холодов, повідомляє UATV.

“Біля нас падали гранати з газом. У роті після нього було відчуття оскоми, як після кислоти. Коли прийшов додому, у мене відкрилася кровотеча, я потрапив до лікарні, щось таке розпорошували, що було несумісним із життям людей”, – говорить отець Костянтин.

Костянтин Холодов – настоятель сільської церкви під Києвом. Каже, що вийти на Євромайдан для нього було принциповим рішенням.

“Я прийшов додому засмученим у той день, але все одно, думаю, якось повинно вирішитися, не можемо ми повернутися в Радянський Союз… Мій брат дзвонить і каже, збирайся, люди виходять на Майдан. Це було 21 листопада”, – згадує отець.

У центр Києва Костянтин Холодов приїжджав як учасник акції протесту. Спочатку мало хто знав, що він – священик. “Я чергував на барикадах, був присутній просто як громадянин. В основному, виходив вночі. Тому що на ніч людей мало залишалося, і я розумів, що хтось повинен бути тут. Тепло одягався, брав з собою теплі рибальські чоботи, одягав багато пар шкарпеток, кілька штанів, курток”, – говорить він.

Спонтанно отець Костянтин став волонтером. Невеликий притвор його церкви перетворився на штаб гуманітарної допомоги. Церковний одяг Костянтин взяв із собою на Майдан після перших смертей. Згадує – люди просили сповіді, розуміючи, що можуть загинути. Після таїнства священик знімав рясу і повертався на барикади.

“Ми були на вулиці Шовковичній, будували барикаду, а в Маріїнському парку почали вбивати людей. Коли я почув про ці жертви, коли побачив їх, мені дійсно тоді стало страшно, і я ніколи цього не забуду”, – говорить Костянтин Холодов. Служби у рідному храмі настоятель править тепер між ротаціями.