Бюджет участі – найефективніший інструмент е-демократії!
Серед усіх інструментів демократії саме бюджети участі (також їх називають громадськими та партисипаторними бюджетами) на даний момент є найефективнішими.
Саме такими є результати дослідження "Перспективи електронної демократії в Європі".
Згідно з даними цієї роботи бюджети участі ефективно впливають на прийняття рішень владою, незважаючи на те, що це не обов'язково призводить до змін у відносинах між органами влади та громадянами. Також серед впливів бюджетів участі: підвищення рівня прозорості влади, вдосконалення та прискорення надання адміністративних послуг і навіть покращення співпраці між підрозділами влади та підвищення рівня їхньої відповідальності.
Крім того, бюджети участі призводять до позитивних змін політичної культури. Зокрема, до підвищення прозорості державної політики, поліпшення якості прийняття рішень та їхньої легітимізації, сильнішої ідентифікації місцевої влади з громадою.
Згідно з індексом електронної участі ООН електронна участь (партисипація) зростає в усьому світі. За цим індексом існує три рівні електронної участі:
1) е-інформування (базовий рівень, звичайне надання інформації);
2) електронна консультація (прогресивніший рівень, організація публічних консультацій влади та громадян);
3) електронна участь у прийнятті рішень (найпрогресивніший рівень – залучення громадян безпосередньо до процесів прийняття рішень). Бюджети участі є типовим інструментом цього рівня.
Дослідники порівняли ефективність 22 дуже різних інструментів електронної демократії:
1. Бюджет участі в одному з районів Берліна Ліхтенберг (докладніше писав про це тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2433693-ak-u-berlini-meskanciv-mista-zalucaut-do-prijnatta-risen.html)
2. Бюджет участі Белу-Орізонті (Бразилія)
4. Betri Reykjavik (бюджет участі в столиці Ісландії Рейкьявіку)
5. TheyWorkForYou (сайт, який контролює діяльність британських політиків)
6. Abgeordnetenwatch.de (сайт, який контролює діяльність німецьких політиків)
7. Petities.nl (сайт голландських електронних петицій)
8. Open Ministry and the Finnish Citizen Initiative (відкрите міністерство та громадянська ініціатива Фінляндії)
9. Електронний краудсорсинг для нової Конституції Ісландії
10. Future Melbourne Wiki (спільне планування міста Мельбурн в Австралії)
11. Predlagam.vladi.si (словенська платформа для електронних пропозицій та петицій)
12. European Citizens' Initiative (Європейська громадянська ініціатива щодо пропозицій до нових законів ЄС)
13. Internetconsultatie.nl (голландська система електронних консультацій)
14. Futurium (консультації щодо формування політики ЄС)
15. Your Voice in Europe (Ваш голос у Європі – публічні консультації щодо політики ЄС)
16. European Citizens' Consultation 09 (система консультацій європейських громадян)
17. Електронні інструменти Піратської партії Німеччини
18. Електронні інструменти італійської партії Five Star Movement
19. Електронні інструменти іспанської партії Podemos
22. Електронне голосування щодо визначення кандидатів до Європарламенту в Партії зелених Німеччини.
Майже за всіма показниками аналізовані бюджети участі показали максимальний результат.
Позитивно був оцінений прямий зв'язок бюджетів участі з формуванням порядку денного влади, прийняттям рішень та політичними процесами.
Серед позитивних показників автори вказали і на поєднання онлайн і офлайн партисипації (наприклад, голосування онлайн і проведення воркшопів, публічних заходів та зустрічей офлайн).
Чудові результати були показані бюджетами участі і за показниками стійкості та сталості. У цього інструменту є значні можливості для вдосконалення, спрощення та розширення.
Щодо комунікаційних показників та стратегій залучення, то бюджети участі в основному користуються непостійною увагою з боку ЗМІ, зазвичай у час запровадження цієї ініціативи. Для різних цільових груп потрібні різні стратегії взаємодії. Для того, щоб залучити увагу різноманітних учасників, необхідно мати комунікаційну стратегію не лише для онлайну, але й для офлайну. Це простіше організувати для місцевих та не дуже масштабних бюджетів участі, як, наприклад, у Ліхтенберзі.
Що стосується залучення та мобілізації учасників, тут все просто – чим більше люди бачитимуть успішні результати впровадження проектів бюджетів участі, тим легше їх буде залучати у майбутньому. І тут в бюджетах участі все більш наочно, ніж у тих самих петиціях чи консультаціях.
Напевно, саме тому бюджет участі показує хороші результати і у вітчизняних дослідженнях механізмів участі громадян у процесі прийняття рішень. Як я вже писав раніше, згідно з українськими науковими роботами, перевагами бюджету участі є те, що він дозволяє мешканцям міста пропонувати та обирати проекти, які будуть профінансовані з бюджету, він заохочує мешканців співпрацювати й об’єднуватися. Обрані в результаті голосування проекти обов’язково підлягають реалізації, автори проектів можуть здійснювати контроль за їхнім впровадженням та погоджувати проектну документацію, виконавці проектів зобов’язані щомісяця і щороку звітувати. Механізм дає можливість взаємодії громадських активістів та представників органів влади та має в тому числі освітню мету – автори проектів отримують досвідне знання щодо механізмів роботи влади.
Щодо показника чіткості та зрозумілості цілей процесів для їхніх учасників, то він відображає ще й те, наскільки справджуються очікування від інструменту. Наприклад, сайт бюджету участі в Парижі надає великий обсяг інформації у вигляді інфографіки та відповідей на найпоширеніші запитання, що значно спрощує сприйняття.
Та ніяка форма подання інформації чи служба підтримки не здатна замінити собою головне – результативність. Найяскравішим прикладом тут є бюджет участі Белу-Оризонті. Варто було лише не реалізувати проект-переможець у 2008 році, як розчарування сягнуло неймовірних масштабів. У 2008 році в бюджеті участі міста взяло участь 124 320 громадян, у 2011 – лише 25 378, а в 2013 – взагалі тільки 8 900! Довіру дуже важко здобути, зате дуже легко втратити.
Цікавим показником є можливість спілкування з іншими користувачами інструменту. Всі чотири досліджені бюджети участі надають можливість коментувати пропозиції щодо витрат з міського бюджету.
Особливо добре це працює у Рейк'явіку, де на сайті бюджету участі на екрані ліворуч ви можете залишити коментар на підтримку проекту, а праворуч – проти його реалізації. Таким чином, організатори уникають емоційних дискусій прихильників та опонентів проектів у коментарях. На жаль, така можливість не реалізована в Києві.
Надання зворотного зв’язку є дуже важливим показником успішності інструменту. Чудовий приклад гарного фідбеку пропонує бюджет участі Ліхтенбергу, де кожна пропозиція має коротке повідомлення щодо рішення влади та позначається зелений кольором у разі її реалізації та червоним у разі відхилення. Пропозиції у процесі розгляду позначаються жовтим.
Безпосереднє голосування за прийняття рішень та визначення пріоритетів серед конкретних пропозицій також ефективно реалізовані в досліджуваних бюджетах участі. Якщо пропозиція підтримується багатьма, це значно збільшує шанси її реалізації. Проте влада може помітити та реалізувати гарну пропозицію навіть якщо вона не набере потрібної кількості голосів.
Отже, дослідники прийшли до висновку, що всі досліджувані бюджети участі та е-голосування мають значний вплив на прийняття остаточних рішень владою: «область електронного бюджетування має найсильніші результати, коли йдеться про вплив на прийняття рішень».
Дослідження було замовлено Science and Technology Options Assessment (STOA) та проведено European Technology Assessment Group (ETAG) під керівництвом Scientific Foresight Unit з Генеральним директоратом з питань парламентських досліджень (Directorate-General for Parliamentary Research Services (DG EPRS) Європейського парламенту.
Артем Стельмашов
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама