Отже, рішення про надання Томосу ухвалено!

Отже, рішення про надання Томосу ухвалено! Молитви мільйонів українських християн, зусилля церковних ієрархів та державних діячів, добра воля та особиста мужність Вселенського Патріарха нарешті уможливили те, що колись неодмінно мало статися – Українська православна церква отримає автокефалію!

Не буде перебільшенням сказати, що для України це здобуток номер 1 після проголошення Акту про Державну Незалежність 24 серпня 1991 року. Стратегічне значення цього рішення для деколонізації України важко переоцінити – "рускій мір" і його головна опора – російське політичне православ'я, втрачають ґрунт, на якому десятки років тримався імперський міф про "неканонічність" питомо української православної церкви.

З цієї "неканонічності", у тому числі, кремлівські пропагандисти виводили ідею "фейковості" української нації, а з неї, своєю чергою, міф про "тимчасовість" Української Держави.

Про "фейковість" та "тимчасовість" українці їм все пояснили ще улітку 2014, зупинивши т.зв. "рускую вєсну" на далеких підступах до міст, які Путін уже вважав "рускімі". А тепер ми даємо відповідь і по "церковному" питанню, яке ще зовсім нещодавно вважалося непідйомним! Наріжний камінь міфу про сакральну єдність українців та росіян через спільну і лише єдино можливу – бо "канонічна" – російську церкву вибито з фундаменту кремлівської брехні та облуди. Бо з'ясувалося, що канонічна Єдність зі Вселенським Православ'ям для українців можлива і без Москви, як для великого православного народу, що здобув (відновив) та захистив власну Державу.

Однак, на тлі цього історичного рішення, ми мусимо зберігати холодну голову. По-перше, як казав неодноразово Святійший Патріарх Філарет, "незгодні матимуть можливість утворити РПЦ в Україні". Однак при цьому глашатаї "руского міра" мають бути попереджені про відповідальність за розпалювання міжконфесійної ворожнечі!

По-друге, мусимо зачекати, допоки архієреї не владнають усі церковно-організаційні питання, що виникають з огляду на рішення про надання Томосу – не проведуть Великий Собор та не оберуть Патріарха.

По-третє, роль Української Держави та Глави Держави у супроводженні цього процесу та забезпеченні його безконфліктного перебігу все одно лишається вагомою. А можливо навіть і зростає з огляду на неприховане прагнення Кремля та його "п'ятої колони" посіяти розбрат між українцями, перебріхуючи суть та справжню мету церковної Автокефалії.

Відтак, якраз саме зараз ми повинні докласти ЩЕ БІЛЬШИХ зусиль, аби пояснити тим, хто сумнівається, достеменну суть процесів. Не зважаючи на наші партійні кольори чи виборчі уподобання.

Сьогодні великий день для України! Вітаю рідну Церкву та Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета, який уперше порушив питання Автокефалії ще далекого 1991 року! Радію цьому дню разом з усіма українцями доброї волі! Вдячний Президенту за вирішальне лідерство у цій великій справі!

СЛАВА НАВІКИ БОГОВІ! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

В'ячеслав Кириленко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства