Право на втрачену нагороду. Що робити при втраті й як відновити відзнаку?
Тема сучасних відзнак для військовослужбовців не залишає мене байдужою. Як, напевне, і багатьох українців, які розуміються на цьому. Хай би хто що говорив, вони потрібні. Це хороший психологічний мотив для бійців. Окремі нагороди мають матеріальне підкріплення, і це плюс. Окрім моральної підтримки, вони спрацьовують як розпізнавальний знак для побратимів. Ідеться про героїв, які, ризикуючи здоров’ям, а часом і ціною власного життя захищають нас від ворожих чобіт і техніки. Гірко і образливо за систему, через недосконалість якої з обойми випадають люди, які заслуговують на відзнаки. Натомість їм пояснюють, що то документи десь заблукали, то немає підтверджених фактів про здійснення подвигу.
ХТО ХОВАЄТЬСЯ ЗА КАМУФЛЯЖЕМ
Нещодавно в соцмережі привернув увагу допис одного, як видно зі світлин та інформації на його сторінці, атовця. У ньому йшлося, що на автовокзалі у Вінниці знайдено орден «За мужність» №295793. Через інтернет доброчинець шукає його господаря. Зворушливе повідомлення не промайнуло повз мою увагу. І ніби нічого дивного в цьому не було. Я поширила повідомлення. Із моєї сторінки те саме зробили мої друзі. Тільки щось муляло мені в пам’яті. Покопирсавшись у приватному листуванні, знайшла допис річної давності із цього самого приводу з автором повідомлення того самісінького змісту. Дивина. За рік автор так і не спромігся мені відповісти, а знову поширив стару новину. Змовчав добродій і за другим разом, коли в листі виклала інформацію, куди слід звернутися зі знайденою річчю. У чому заковика, так і не вдалося з’ясувати.
Не зрозуміли цього і в Головному управлінні персоналу Генерального штабу Збройних сил. Виявляється, ще рік тому і вони отримали інформацію про зниклий знак. Однак ані та особа, яка знайшла нагороду, не вийшла на зв’язок із Генштабом, ані власник нагороди не забив на сполох про втрату.
Тож свято вірити у повідомлення в соцмережах невідомих осіб не варто, не вивчивши ситуацію достеменно. Якщо таку інформацію поширює людина, яка мала стосунок до служби у ЗСУ, то, очевидно, мала б знати, що найперше, куди звертаються із знайденими військовими предметами, — це військовий комісаріат.
То що робити, якщо неприємна ситуація все-таки спіткала? На це запитання дали роз’яснення в Головному управлінні персоналу Генерального штабу ЗСУ. Відповідно до статті 14 Закону «Про державні нагороди України», особи, удостоєні державних нагород, повинні дбайливо ставитися до їх збереження. У разі втрати нагороджені зберігають свої права на нагороди відповідно до закону.
Нагородженому державною нагородою України можуть видати дублікати нагороди або документи про нагородження, якщо Комісія державних нагород та геральдики визнає, що втрата сталася внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого. Відповідно до пункту 4.4 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони, затвердженого наказом Міністерства оборони від 11.03.2015 №165, дублікати заохочувальних відзнак оборонного відомства не видають.
Відповідно до пункту 18 Положення про почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України, затвердженого наказом Генерального штабу ЗСУ від 14.11.2011 №212, втрачені нагрудні знаки та посвідчення до них повторно не видають, крім випадків, коли буде визнано, що їх втрата (псування) сталася (сталося) внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого.
Тобто у разі втрати (псування) нагороди з причин, які не залежать від нагородженого, необхідно звернутися з підтверджувальними документами до відповідної установи (Адміністрація Президента або Генеральний штаб ЗСУ), щоб видали дублікат нагороди або посвідчення до неї.
А якщо людина знайшла нагороду або посвідчення до неї, потрібно звернутися й передати її до відділу присвоєння військових звань та нагороджень Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ (телефон 044-454-43-62).
Принагідно офіцер Головного управління персоналу Генштабу зауважив, що нагородна система до початку антитерористичної операції і нині така сама.
З початком проведення АТО для відзначення заслуг захисників держави додатково засновано державну нагороду — відзнаку Президента «За участь у антитерористичній операції» (Указ Президента України від 17.02.2016 №53/2016) та заохочувальну відзнаку начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України нагрудний знак «Учасник АТО» (наказ Генерального штабу ЗСУ від 20.03.2015 №104).
Визначення ступеня вчинку, особистих заслуг військовослужбовців під час виконання військового обов’язку та рішення стосовно представлення до заохочення (нагородження) приймають командири (начальники), у підпорядкуванні яких перебувають військовослужбовці.
ДОВАЖОК ДО ПЕНСІЇ
Відповідно до Закону «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», особам, нагородженим орденами, встановлюють пенсію за особливі заслуги як надбавку до пенсії, на яку людина має право згідно із законом у відсотках прожиткового мінімуму, визначеного для тих, хто втратив працездатність.
Обсяг надбавки визначають відповідні комісії, зазначені у статті 2 цього закону, залежно від заслуг. Якщо людина одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах статті 1 цього закону, їй призначають більшу.
За час проведення антитерористичної операції у ЗСУ нагороджено державними нагородами України 14 425 осіб, заохочувальними відзнаками Міністерства оборони — 23 694, почесними нагрудними знаками начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил — 20 295 осіб. Понад 160 000 отримали заохочувальну відзнаку начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України — нагрудний знак «Учасник АТО».
З початком збройної агресії у Збройних силах звання Герой України присвоєно 36 особам, з них 19 посмертно.
За час проведення АТО двох нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів та двох — орденом «За мужність» трьох ступенів.
Повертаючись до розмови про втрачені нагороди, представник Генштабу звернувся із проханням до людини, яка знайшла нагороду, повернути її у військкомат. І порадив: якщо з будь-якої причини людина втратила відзнаку, повідомити письмово про це міліцію. У подальшому це позитивно вплине на поновлення нагороди. А якщо людина повідомила в офіційну структуру про втрату нагороди чи посвідчення, яке підтверджує право на неї, а потім знайшла втрачене, про це слід також повідомити офіційний орган.
Ольга Прокопенко
«Урядовий кур’єр»
реклама