Об’єднання територіальних громад: «За» і «проти». Утриматися ж не вийде

Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» було прийнято у 2015 році. Таким чином стартувала адміністративно-територіальна реформа. Спроби такої реформи кількома роками раніше не були підтримані суспільством. Мабуть тому, що у більшості випадків ініціатива, яка йде згори, не сприймається в народі.

Об’єднання громад не є чимось новим. Самоорганізація громадян за різними формами відома в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні.

Нинішня реформа в Україні повинна мати опертя знизу, відбуватися за ініціативою громадян, які проживають на певній території. Тому є надія, що об’єднання територіальних громад не матиме активного спротиву. Особливо, якщо позитивний досвід уже об’єднаних на сьогодні громад достатньо висвітлюватиметься в засобах масової інформації.

Звичайно, закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розрахований на соціально активну частину населення, яка має бути рушієм у цій справі. Особливо це стосується реалізації закону в сільській місцевості. На сьогодні ця частина населення перебуває у меншості, а закон виписаний таким чином, що рішення про об’єднання приймає більшість, тобто більшість дає згоду на впровадження цього процесу.

Проблема полягає в тому, що саме більшості громадян треба роз’яснити суть цієї реформи, її політичні, соціально-економічні і правові наслідки.

Громадяни, які об’єднуються в громаду на певній території, мають розуміти, що треба чітко і прозоро обрахувати всі прибуткові можливості, які дадуть змогу вирішувати соціальні проблеми. Для цього необхідно на етапі підготовки самоорганізації проводити громадські слухання за участі спеціалістів – юристів, психологів, спеціалістів різних галузей господарювання, відмовитись від постійного звертання «нагору», від довгого чекання вказівок.

Що таке прибуткові можливості?

Це існуючі підприємства на території громади. Це створення підприємств, які приноситимуть прибуток. Наприклад, якщо на території працює підприємство, яке виготовляє корм для птиці, то варто подумати про створення птахофабрики.

Земля. За участю фахового агронома слід визначити землі, які використовуються в господарстві під посіви, визначити, що сіяти, щоб урожай приніс прибуток. Визначити землі, які можна здати в оренду, наприклад, під логістику, збудувати склади, закупити техніку тощо. Визначити землі, які можуть відійти під забудову. Якщо співпрацювати з інвестором, обов’язково враховувати потреби громади: житло для молодих сімей, учасників АТО, переселенців.

Тобто, громада повинна мати своїх фахівців. Зоотехніків, агрономів, будівельників, ветеринарів – за потребою. Або знаходити кошти в бюджеті для запрошення необхідних спеціалістів у визначені галузі.

Від організації, точніше, від реалізації прибуткових можливостей залежить розвиток соціальної сфери та сфери послуг. Медицина, освіта, культура ні в якому разі не повинні бути на останньому місці і фінансуватися за залишковим принципом, як це є нині.

Важливою умовою добровільного об’єднання територіальних громад є те, що якість і доступність публічних послуг, які надаються в ОТГ, не можуть бути гіршими, ніж до об’єднання. Тобто, простий принцип: не можна руйнувати те, що вже є, якщо замість нього не запропонувати краще.

Треба обов’язково враховувати, що Україна сьогодні – в умовах антитерористичної операції. Звичайно, для будь-якої держави військові дії на її території це величезний мінус в усіх сферах, а особливо в економіці. У той же час, це можливість народної злуки, використання всього потенціалу для досягнення мети, насамперед, повернення захоплених територій.

Багато чоловіків і жінок пройшли і проходять жорстоку школу війни. Ті, хто повертається додому, потребують психологічної і соціальної адаптації. І умови для цього необхідно створювати. Але учасники АТО є більшою мірою пасіонарні, вони готові до активних дій, до самоорганізації, вони швидше приймають рішення. Їх потенціал у реалізації реформи самоврядування просто необхідно використовувати.

Звичайно, вони не повинні бігати за законними пільгами, а мають отримати їх у належний час і в належному вигляді. Територіальна громада повинна передбачати можливість забезпечення робочими місцями, житлом, земельними ділянками учасників АТО, місцями в дитячому садку, в школі – дітей учасників АТО. Тоді зацікавленість цих громадян нашої країни у створенні територіального об’єднання, в облаштуванні життя в ньому, в захисті інтересів, честі, достоїнства буде повною. Саме вони, ті, хто пройшов серйозну життєву школу в АТО, зможуть підтримувати порядок в об’єднаній територіальній громаді, охороняти не тільки майно, а й спокій співгромадян.        

Грамотна реалізація закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дозволить зробити територію привабливою для інвесторів, створити робочі місця, наповнювати бюджет громади, дасть можливість місцевим органам влади значно розширити межі своєї компетенції і стати реальними господарями.

Головне, що закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» запрацював, зрушив із місця реформу, і вона успішно впроваджується в більшості регіонів.

Після завершення цього процесу в Україні буде встановлено більш демократичну й ефективну систему державного управління.

Оксана Герман, член НСЖУ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства