Закон про освіту не звужує права, а розширює можливості нацменшин - Гройсман

Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час підсумкової прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це закон про освіту в Україні, а не закон про мови. Це треба розуміти. По-друге, якщо ми говоримо про мову, я вважаю, що українська мова має бути захищена. У нас є місця компактного проживання національних менших, в яких узагалі ніхто не говорить українською. Тому вважаю, що це негативно впливає на розвиток особистостей, в тому числі і представників національних меншин. Цей закон про освіту не звужує права нацменшин, а розширює можливості для вивчення мов національних меншин і рідної української мови. Бо коли закінчиш українську школу, то напевно будеш складати зовнішнє незалежне оцінювання, в тому числі з української мови, і ти маєш можливість вступити до українських вишів. Але як до них вступити, якщо ти не володієш українською мовою? Тому тут питання балансу. Я наголошую на тому, що ми відкриті, рекомендації будуть виконані і ми нікого ні в чому не пригнічуємо. Я хотів би, щоб мене почули представники всіх нацменшин і наші західні партнери», - наголосив Гройсман.

Прем'єр зауважив, що багатонаціональність і багатокультурність є «скарбом, який треба берегти», але при цьому він наголосив на підтримці розвитку державної мови.

Як повідомляв Укрінформ, 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав Закон "Про освіту", певні положення якого, зокрема ст. 7 щодо мови освіти в Україні, викликали стурбованість ряду країн. Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти і науки провести щодо цього закону консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін передав 7-му статтю Закону "Про освіту" на розгляд Венеціанської комісії.

8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо "мовної статті" Закону "Про освіту". Зокрема, комісія рекомендує "внести зміни до Закону "Про освіту", щоб забезпечити більше часу для поступової реформи; звільнити приватні школи від нових мовних вимог; запровадити у процесі реалізації закону новий діалог з усіма зацікавленими сторонами та, нарешті, забезпечити, щоб виконання закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мови нацменшин у традиційних школах".

Зрештою, висновок Венеціанської комісії щодо "мовної статті" Закону "Про освіту" не зобов'язує Україну вносити до неї зміни.