11 липня. Пам’ятні дати

Територія Волині була зайнята Польщею згідно Ризького мирного договору 1921 року. Варто згадати, що у міжвоєнний період політика Речі Посполитої була досить дискримінаційною у релігійному і мовному питанні щодо національних меншин, що в свою чергу призвело до створення численних націоналістичних організацій, ряд яких у 1929 році об’єдналися в Організацію українських націоналістів (ОУН). З початком Другої Світової війни для боротьби з радянськими партизанами і німецькими окупантами виникла Українська повстанська армія (УПА), яка в 1943 році активно діяла як в Галичині так і на Волині. Польсько-український конфлікт почав набирати обертів в районах Надсяння і Підляшшя у 1942 році. У листопаді 1942 року - лютому 1943 нацисти виселили поляків із низки сіл, заселивши на їхні місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як «співпрацю українців з німцями проти поляків» і в березні 1943 року розпочали акції помсти, які вилилися у масові вбивства українців. Разом з тим, у квітні - травні 1943 року поляки стали створювати укріплені «самооборонні» бази, яким німці постачали зброю і матеріально їх підтримували. Однак, подекуди ці загони займалися не самообороною, а нападами на довколишні українські села. Багато українських істориків вважають, що значною мірою саме така позиція поляків, а не радикальний націоналізм ОУН та УПА, стала головною причиною проведення повстанцями збройних акцій проти польських колоній та сіл у 1943-1944 роках. Адже етнічні чистки поляків раніше не планувалися оунівцями, а стали прямим наслідком розвитку подій уже під час німецько-радянської війни. Поступово акції українських повстанців на Волині поширилися на польських селян, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на давніше польське населення. Із лютого 1943 року антипольські акції охопили схід Волині. Кульмінацією цієї трагедії і стали події 11-13 липня 1943 року. Точна кількість жертв взаємних етнічних чисток, які тривали до закінчення війни, наразі не відома. Історики називають різні цифри: від 35 тисяч (українські дані) до понад 100 тисяч (польські дані) поляків та від понад 20 тисяч (українські дані) до 2 тисяч (польські дані) українців. Згодом етнічні чистки продовжились у вигляді «українсько-польського обміну населенням» 1945-1946 років та операції «Вісла» 1947 року.

Щороку 11 липня з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день народонаселення. Цього дня, 11 липня 1987 року, чисельність населення Землі перевищила 5 мільярдів людей. Мета Дня – привернути увагу до питань народонаселення, програм загального розвитку, пошуку вирішення спільних проблем. У 2011 році загальна чисельність населення світу сягнула позначки 7 мільярдів (у порівнянні з 2,5 мільярда у 1950 році). За прогнозами ООН до 2050 року чисельність населення може вирости до 10 мільярдів. Нажаль, в Україні спостерігається протилежна тенденція – з кожним роком кількість люду зменшується. За даними Державної служби статистики, станом на 1 травня 2017 року, чисельність населення в Україні становила 42501,8 тис. осіб, що дорівнює 0,58% від загальної кількості людей на планеті. Таким чином, Україна посідає 32 місце за чисельністю населення у світі. Цікаво, що у 1919 році, за часів УНР, Україна посідала 10 місце, у 1955 – 14-те, у 2000 – 25-те. Країни-лідери за чисельністю населення, як і минулого року – Китай, Індія та США. У 2017 році відзначення Всесвітнього дня народонаселення буде проходити в період проведення Зустрічі на вищому рівні з питань планування сім’ї. Тому й тема Дня цього року обрана не випадково: «Планування сім’ї: зміцнення потенціалу людей, забезпечення розвитку».

Події дня:

Цього дня у 1918 році проти німецько-австрійського окупаційного режиму повстали близько 30 тис. селян Таращанського та Звенигородського повітів Київської губернії. Повстанці билися з окупантами зі зброєю в руках, громили органи гетьманської влади, поміщицькі маєтки. Повстання перекинулось на Уманський, Сквирський, Канівський повіти, справило революціонізуючий вплив на селян Волині, Поділля, Полтавщини, Херсонщини, де також швидко сформувалися повстанські загони. Особливого розмаху дії партизанів набрали на Чернігівщині. Ідейне й організаційне керівництво повстаннями здійснювали представники кількох політичних партій. Поряд із більшовиками, вплив яких був найвідчутнішим на Чернігівщині, повстанські загони очолювали українські есери, ліві есери, анархісти. Саме під час збройної боротьби проти окупантів і гетьманщини на політичну арену висунулася велика кількість отаманів (Махно, Зелений, Григор’єв), діяльність яких стала однією з найхарактерніших рис тодішніх подій в Україні.

Ювілеї дня:

141 рік від дня народження Макса Жакоба (1876-1944), французького поета, письменника, художника, близького до сюрреалізму. Автор книг «Святий Маторель», «Виправдання Тартюфа», що складаються з віршів і прози, характерною рисою яких є переплетення фантастичного гротеску і реальності. В юності зблизився з сюрреалістами, товаришував з Пікассо і Аполлінером. Надрукував декілька книжок для дітей («Історія короля Кабула І», «Сонячний велетень»), а потім зовсім несподівано опублікував позначену впливом бретонського фольклору збірку «Берег» (1911). Творчість Жакоба є надзвичайно різноманітною за жанрами і невід’ємною від його особистості: єврей, безбожник і містифікатор, у 1915 році несподівано прийняв католицтво, ексцентричний веселун, майже чверть століття прожив відлюдником у монастирі Сент-Бенуа-сюр-Луар, він був автором «Бурлескних і містичних творів…» і благочестивих «Релігійних роздумів» (видані 1948), каламбурного «Ріжка з гральними кістками» і серйозного «Астрологічного свічада». Арештований гестапівцями в тому ж таки монастирі Сент-Бенуа-сюр-Луар, загинув у 1944 в концтаборі Дрансі.

Цього дня 1934 року народився Джорджіо Армані, італійський модельєр (і мільярдер), засновник власної компанії (1975), яка на сьогодні є одним із законодавців у світі сучасної моди. Кавалер французького ордена Почесного легіону (2008). Народився Армані в не надто заможній родині моряка в містечку П’яченца. Про професію модельєра навіть і не мріяв. Два роки вчився на лікаря, але, зрештою, кинув навчання. Був помічником фотографа, служив в армії, оформлював вітрини. Близько 10 років стажувався у відомих італійських дизайнерів – Черутті, Унгаро, Дзеньї. Впродовж деякого часу був «вільним художником», виконуючи приватні замовлення. Тоді ж (у Черутті) 31-річний Джорджіо Армані познайомився з молодшим на 10 років Серджо Галеотті, який став його товаришем, партнером, музою і натхненником майже на 20 років, аж до власної смерті від СНІДу у 1985 році. Саме Галеотті спонукав Джіо серйозно зайнятися модним бізнесом. У 38 років Джорджіо Армані створив власну торговельну марку. На сьогодні він є одним із найбагатших дизайнерів світу, а його статки у декілька разів перевищують статки Берлусконі. Ось декілька порад від знаменттого модельєра: «Я вважаю, що стиль – це єдина розкіш, котру можна собі дозволити, незважаючи на те, є у тебе гроші, чи немає. Гарний парфум може стати яскравою характеристикою. Це перше, що відчувають люди, коли ви заходите до кімнати, і останнє, що залишається після того, як ви вийдете»; «Сьогодні саме аксесуари визначають зовнішність людини, тому не економте на гарному взутті, пасках, сумках. Дешева пара взуття – оманлива економія»; «Основа чоловічого гардеробу – піджак. Він завжди повинен ідеально личити чоловікові. Варто одягнути гарний піджак, а все інше додасться»; «Гарний і якісний одяг надає вам упевненості в собі і покращує ваші дії. Мені подзвонив мій товариш, котрий купив команду регбі – він уболівав за неї в дитинстві. Справи у них йшли кепсько. Він попросив мене одягнути їх, і я погодився. Це був Рассел Кроу, і тепер його австралійська команда з регбі знову здобуває перемоги…»; «Бути елегантним не значить впадати у вічі, це значить – врізатися в пам’ять». У листопаді 2002 року Джорджіо Армані відвідав Київ, де разом із Андрієм Шевченком відкрив власний бутік. Відомий дизайнер здійснив екскурсію по Софії Київській і був вражений побаченим. На запитання, з чим асоціюватиметься для нього столиця України, Армані відповів: «З пронизливим синім кольором який я побачив на фресках Софії Київської...»

Роковини смерті:

80 років з дня смерті Джорджа Гершвіна (1898-1937), американського композитора і піаніста. Автор концерту для фортепіано і скрипки з оркестром «Рапсодія в блюзових тонах» (цей твір відкрив джазу доступ у концертні зали), сюїти «Американець в Парижі», фолк-опери «Поргі і Бесс» – одного з найпопулярніших музичних творів американської класики. За своє коротке життя (39 років) написав понад 300 пісень, багато з яких стали шлягерами у багатьох країнах світу. Після смерті композитора, за багатьма його музичними творам були поставлені фільми.

28 років з дня смерті лорда Лоуренса Олів’є (1907-1989), англійського актора, режисера і продюсера, одного з найвизначніших акторів ХХ століття. В 1963–1973 рр. – керівник англійського Національного театру в Лондоні. Один з кращих виконавців шекспірівських ролей в театрі та кіно. Знімався у фільмах: «Леді Гамільтон», «Спартак», «Генріх V», «Гамлет», «Битва титанів». У 1979 році став першим в історії представником своєї професії, удостоєним пожиттєвого титулу британського лорда. Лорд Олів’є, барон Брайтонський, зіграв у своєму житті буквально всі головні ролі світового репертуару – від царя Едіпа в трагедії Софокла до героїв у п’єсах сучасних йому Бернарда Шоу і Джона Осборна. Він прожив 82 роки і став легендою англійського театру. На його честь названо театр - «The Olivier Theatre», що є частиною Національного театру в Лондоні.