Найактивнішими борцями з корупцією українці вважають ЗМІ

Найактивнішими борцями з корупцією українці вважають ЗМІ

Укрінформ
Громадяни України відзначають, що протягом 2016 року зменшилася кількість ситуацій, коли їм довелося давати хабар чиновнику. Низько оцінюючи боротьбу з корупцією, українці, тим не менше, вірять у свої сили у боротьбі з нею на низовому рівні.

Про це повідомила на прес-конференції в Укрінформі заступник генерального директора компанії Kantar TNS Ukraine Світлана Винославська, коментуючи основні тренди, що проявились в результаті онлайн-моніторингу прогресу сприйняття реформ від вересня 2015 року до вересня 2016-го.

"Населення відзначає, що за рік ситуацій, коли їм прийшлося давати хабар, стало значно менше. При цьому, вони це відзначають як на особистому досвіді, так і на досвіді свого оточення", - заявила вона.

Водночас, більше половини респондентів заявили, що основною причиною, чому ж все-таки доводиться давати хабар - тому, що на їх думку, "питання не може бути вирішено, якщо хабар не буде даний". При цьому, п'ята частина тих, хто давав хабар, заявляють про пряму вказівку від представників органів влади щодо необхідності дачі хабара для вирішення питання.

Згідно з оцінками населення, найбільш активними учасниками у боротьбі з корупцією на державному рівні - є представники ЗМІ, громадських та міжнародних організацій. "Населення свою участь у боротьбі з корупцією на державному рівні бачить незначною, відзначаючи, що вони можуть боротися з корупцією на низовому рівні, рівні особистого досвіду та особистого спілкування з державними органами. І вони це роблять, вірять у свої сили та готові до зміни своєї поведінки - все більше людей не згодні давати хабар", - заявила Винославська.

Вона також підкреслила, що активний піар сприяє хорошому інформуванню про реформи, включаючи антикорупційну, однак "він не може вплинути на ефективність, якщо не показано приклади ефективної боротьби з корупцією".

Коментуючи процес моніторингу сприйняття реформ, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків зазначив, що його суть полягає в тому, щоб отримати оперативний (щомісячний) зріз сприйняття населенням прогресу реформ: у динаміці. "Проводилось як опитування за загальними показниками: довіра до інституцій, ефективність їх роботи, прогрес реформ. Так і більш глибока оцінка 2-3 реформ щомісяця - задля більш детального виявлення закономірностей та особливостей прогресу чи його зупинки", - заявив він.

В ході моніторингу до п'ятірки найбільш динамічних реформ за показником сприйняття люди було віднесено: реформу системи національної безпеки та оборони, програму просування інтересів України в світі, реформу державних закупівель, реформу правоохоронної системи, децентралізацію.

Дослідження також показало, що жителі малих населених пунктів більш високо оцінюють ефективність певних реформ, ніж жителі великих міст. "Скоріше за все вони більше відчувають реформу на своєму власному житті. Це стосується, зокрема, реформи децентралізації", - зазначила Винославська.

Проект "Моніторинг сприйняття прогресу реформ" був ініційований проектним офісом Національної ради реформ у вересні 2015 року з метою більш повного відображення прогресу реформ. Відповідно до концепції проекту вимірювання громадської думки по загальних запитаннях довіри до органів влади, поінформованості та помітності прогресу реформ здійснюється щомісячно. Крім того, кожного місяця відбувається більш глибоке опитування респондентів по трьох з вісімнадцяти пріоритетних реформ.

Опитування проводить компанія Kantar TNS методом онлайн опитування. Географія дослідження - вся Україна (крім АРК), міське населення, чоловіки і жінки у віці 18-55 років. Вибірка 1000 респондентів, квотна за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Детальніше з результатами онлайн-моніторингу прогресу сприйняття реформ протягом 2016 року можна ознайомитися у презентації, опублікованій на сайті Нацради реформ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-