Степові "баби" і джакузі, якому 3000 років

Тисячі років тому наші предки ставили на кургани "сторожів" – кам'яних воїнів, яких називають "бабами". У Запорізькій області, в місті Дніпрорудному, є музей степової пластики, в якому зібрана унікальна колекція таких "баб". Серед експонатів - бюст амазонки, торкська "примхлива" баба, яка "лікує" хвороби.

ВІД САМОВАРІВ ДО КОРИТ

Частина музею розташована просто неба і є свого роду прикрасою міської вулиці, частина експонатів – у виставковому залі. Директор замахнувся на звання найбільшого музею степової кам'яної пластики не лише в Україні, а й у Європі. Експонати збиралися протягом 7 років на півдні України, на території п'яти областей: Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької, Херсонської.

У 2019 році представники Книги рекордів України приїжджали до Дніпрорудного і вже зафіксували два національні рекорди в музеї: перший – найбільша колекція кам'яних корит XII-XVIII століть, зібраних в одній локації – 117 штук. Другий рекорд - найвища і найважча піраміда із старовинних жорен. Скульптуру з 19 старовинних жорен розташували в центрі Дніпрорудного – на вулиці Героїв праці. Важить вона понад сім тонн.

"Це найбільша колекція в Україні та Європі кам'яної степової пластики. Експонати зібрані з п'яти областей. Ми знаходимося в унікальному місці - тут була і є найбільша концентрація курганів в Україні. Тут стояли царські скіфи", - розповідає директор музею Ігор Тронь.

Музей кам'яної степової пластики – приватний. Всі експонати Ігор збирає зі своїми друзями по селах.

Каже, раніше захоплювався самоварами, але так було до зустрічі з третім президентом України Віктором Ющенком.

"Якби не події 2014 року, то і зараз би їх збирав. У мене їх 80 штук, але я зупинився. Зустрівся з Віктором Ющенком, його тоді зацікавила одна зі скульптур, яка у мене була і яку він хотів виставити в "Мистецькому Арсеналі", і я показав фотографії самовара. На що Віктор Андрійович сказав, що розчавив би їх катком. Мовляв, історія не наша, що я витрачаю час і ресурс на збереження чужої історії", – згадує Ігор Тронь.

Він каже, що перший експонат в його музеї з'явився у 2014 році.

До слова, про рекорди: кількість корит за два роки істотно зросла і їх вже 157.

"До нас приїжджали експерти Книги рекордів України, шість рекордів вони підтвердили, але оскільки за кожен рекорд потрібно заплатити, ми вирішили зробити новий рекорд: "найбільша колекція кам'яної пластики", – зазначив Тронь.

Цей рекорд поки лише в планах.

"ДЖАКУЗІ", ЯКОМУ ТИСЯЧІ РОКІВ

Під час екскурсії директор музею показує корита, яким не сотні, а тисячі років. Одні зроблені з пісковика, інші - з граніту. Вони різні за формою, розміром і мали різне призначення. Наприклад, одні використовували для годівлі худоби, інші – для зберігання води, а були і корита для прийому водних процедур.

"Ось корито з високими і товстими стінками. Це купіль. Товста стінка що давала? Корито таке ставили неподалік від багаття, камінь нагрівався і вода в ньому відповідно теж. Джакузі, якому 2000-3000 років", - розповідає Ігор Тронь.

Якщо ж корита не було, а худобу годувати треба або для інших потреб воно було просто необхідне, то в хід йшла "баба"... та сама степова кам'яна скульптура.

"ХОДИТИ ПО БАБАХ"

Було прийнято ставити на курганах кам'яні скульптури - "баби". За словами історика, завідувача інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслава Зайцева, з тюркського "баобаб" перекладається як "дід, старший воїн". Його ставили на курганах і головна функція полягала у тому, щоб охороняти тих, хто лежить під курганом.

"Баба" - це як хрест на могилі. "Баба" береже спокій того, хто похований під курганом. Вона завжди дивиться на схід. Є жартівливий вислів: якщо вночі видно зірки, а козак заблукав, то він завжди знає, що баба дивиться на схід. Ось вам і "ходити по бабах", - розповідає Зайцев.

Половці, скіфи, торки.... - у кожного народу були свої божества.

У музеї в Дніпрорудному можна побачити сарматську скульптуру. За словами директора музею, це найбільш унікальний бюст, а належить він амазонці.

Ще одним не менш цінним експонатом є "баба", яку свого часу знайшли в одному із сіл Оріхівського району.

"Одну частину - нижню - мій друг купив в одній частині села. У протилежній частині знайшлася верхня частина скульптури, вона була зарита в землі. Сама скульптура складалася з трьох частин, колись стояла на одному кургані, потім вже по частинах скульптура потрапила в одне село, в одному районі, але в різні сім'ї і кожна використовувала їх по-своєму - це були ступи (в момент розмови Ігор Тронь показує "спину" статуї, де чітко проглядається форма ступи – авт.) і тільки в нашому музеї ці частини з'єдналися в одне ціле", - показує на половецьку "бабу" директор.

Втім, найзагадковішою є торкська скульптура. Вона стоїть у дворі музею. З нею пов'язана ціла історія.

"ПРИМХЛИВА БАБА"

Ігор Тронь упевнений, що "пуп" баби здатний позбавити жінок від безпліддя, отвір, що трохи нижче "пупа" – вже чоловіків "наділяє" відповідною силою. Достатньо потриматися за ці місця скульптури - і "хвороба" відступає. Для більшого ефекту, Тронь розповідає історію про знайому жінку, у якої багато років не було дітей, але варто було лише навідатися до "баби", як в родині відбулося довгоочікуване поповнення.

Але це тільки початок історії.

Скульптуру вирішили встановити в спеціальну кам'яну підставку. Ігор Тронь упевнений, що саме в них "баб" ставили на курганах. Правда, цю версію історики не підтверджують.

"Скульптуру підняли краном і почали опускати. Діаметр основи в підставці сантиметрів на 20 більше основи самої баби, тобто вона повинна була легко увійти і стати так, як ми запланували. Але вона постійно виверталася, немов вередувала. Вона не хотіла дивитися в той бік, в який ми намагалися її поставити, вона постійно поверталася в інший. Робітники намагалися її утримати, щоб закріпити, але вона "виривалася" і розверталася", - каже Тронь.

Тоді він взяв компас і вирішив перевірити, куди ж так «хоче» дивитися торкська статуя. Виявилося, що весь цей час вона "розверталася" обличчям на схід.

"Також тут є і магнітна аномалія. На відстані 5 метрів 7 сантиметрів – стрілки компаса показують на північний полюс, а ось на відстані кожного кроку стрілка компаса відхилялася. У нас вже з десяток південних і північних полюсів. Тільки у нас в музеї можна стояти однією ногою на південному, а іншою - на північному полюсах", - додає співрозмовник.

Директор музею пропонує всім бажаючим приїхати і особисто перевірити, чи є надздібності у дніпрорудненської скульптури.

В Україні таких скульптур є ще дві, вони знаходяться в музеї в Одесі. Ігор Тронь хоче потрапити туди і перевірити, чи є у одеських "баб" така ж магнітна сила.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя - Дніпрорудне

Фото Дмитра Смольєнка