Майбутні фазани і зайці-русаки житомирських лісів

Майбутні фазани і зайці-русаки житомирських лісів

Укрінформ
На Житомирщині лісівники вперше експериментують із вирощуванням у вольєрах фазанів і зайців-русаків, яких потім випустять у дику природу

Пилипівське лісництво стало першим в області, де цього року побудували вольєри для фазанів. Натомість у Радомишльському лісомисливському господарстві взялися за вирощування зайців-русаків, цей досвід унікальний не тільки для області, а й для України, адже подібним досі займалися лише лісівники на Полтавщині.

Як живуть співочі фазани та спритні зайці-русаки у вольєрах, журналістам показали під час престуру, який організувало Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.

ЗБІЛЬШИТИ ПОПУЛЯЦІЮ ОЛЕНІВ І ДИКИХ КАБАНІВ

За результатом останнього обліку диких тварин, на Житомирщині на 5-27% збільшилася кількість козуль, лосів, плямистого та європейського оленів. Виявили і понад 100 ланей, яких ще кілька років тому не було в тутешніх лісах. Та навіть при такій позитивній динаміці лісівники не мають наміру складати руки, тож облаштовують нові вольєри, аби в угіддях області ставало ще більше дичини.

«Вольєрне господарство у нашій галузі завжди актуальне, бо дає можливість розводити у напіввільних умовах той чи інший вид тварин і випускати їх у мисливські угіддя. Досить давно у державному підприємстві «Баранівське лісомисливське господарство» функціонує вольєр із розведення оленя плямистого і щороку його молодняк користується великим попитом. Торік відновили вольєр у Білокоровицькому лісовому господарстві, туди завезли маточне поголів’я диких свиней, що дало 14 голів приплоду, та 5 голів оленя європейського, від якого теж очікують поповнення. В Овруцькому лісовому господарстві діє еколого-просвітницький центр, де утримується олень плямистий. У Лугинському лісовому господарстві є вольєр для розведення кабана дикого і добудовується вольєр для утримання диких качок. Цього року в Житомирському лісовому господарстві почали утримувати фазанів, а у Радомишльському лісомисливському – зайців-русаків», – розповідає завідувач сектору Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Логвінчук.

Роман Логвінчук
Роман Логвінчук

За його словами, хоч вольєрне господарство вимагає значних інвестицій, але зорієнтоване на перспективу.

Логвінчук пояснює, що у деяких частинах області популяція дикого кабана була зведена практично до нуля, а впродовж минулого року цих тварин побільшало.

У ДИКУ ПРИРОДУ ПЛАНУЮТЬ ВИПУСТИТИ ДО 500 ФАЗАНІВ

Фазанів, які живуть у Пилипівському лісництві, там лагідно називають півниками та курочками. Перші яскраві, а другі – сірі, навіть губляться на фоні півників. Фахівці пояснюють, що така помітність самців допомагає їм відвернути увагу хижака від самки і пташенят.

Директор державного підприємства «Житомирське лісове господарство» Руслан Карчевський каже, що облаштування вольєру на площі 1000 квадратних метрів приблизно для 40 фазанів обійшлося у понад 100 тис. грн. З часом його планують перетворити на туристичну локацію.

Руслан Карчевський
Руслан Карчевський

«Сьогодні ми ще не готові випускати пташку, бо це маточне поголів’я і його завдання – наростити молодняк. Для лісу фазани будуть естетичною окрасою, а ще вони мають незвичайний голос, до того ж, це мисливський вид. Ми також плануємо реалізацію птахів, бо багато приватних господарств і звичайних людей хочуть спробувати в себе їх вирощувати», – додав директор лісгоспу.

Василь Грищук
Василь Грищук

Лісничий Пилипівського лісництва ДП «Житомирське лісове господарство» Василь Грищук показує вольєри. Їх тут 9 і в кожному утримують по самцю і приблизно 4-5 самок. Не рекомендовано, аби в одній клітці було двоє фазанів, бо вони конкуруватимуть між собою і навіть можуть убити один одного. Півник важить до 2 кг, а курочка – до 1,5 кг.

«Щодня їм потрібне ідеальне прибирання. Фазанам наливають свіжу воду і насипають їжу, зараз це комбікорм. На одну пташку йде приблизно 50 грамів корму на добу. У природному середовищі фазани зазвичай харчуються насінням диких рослин, трав’яною рослинністю й 1-2 місяці їм треба їсти білкову їжу – жуків, комах, личинок. За ними всіма доглядає одна людина – це для їхнього спокою, кращого харчування та розмноження. Ситуація, як зараз, коли тут багато людей, є для них стресом. У клітках ви бачите соснові гілки – для імітації природного середовища птахів. Фазани живуть на узліссі, де є відкриті водойми, чагарники, висока трава, аби вони могли сховати свої кубла. Це одна із найшвидших пташок, бо під час бігу може досягати швидкості до 15 км, а якщо не встигає, то піднімається і летить, але вже не так швидко», – зазначив лісничий.

Ніла Гайдащук
Ніла Гайдащук

Доглядає за фазанами Ніла Гайдащук. Жінка розповідає, що приходить на роботу о 7-й ранку, працює до обіду, а потім повертається о 16-й і затримується до 19-21-ї години. Яскравого одягу птахи не люблять, а до своєї доглядальниці вже почали звикати.

«Насамперед витираю піддони, промиваю поїлки, наливаю водичку, насипаю корм, і починаю прибирати, щоб у них було гарно і чисто. Яйця збираю тричі на день. У нас тут є улюблениця темного кольору, а всі інші світлі. Коли я годую поряд у вольєрі фазанів, вона починає співати і кличе мене», – говорить доглядальниця.

Зібрані у вольєрах яйця поміщають на 24 дні в інкубатор. Після цього пташенят на місяць відправляють в ізолятор зі стабільними температурою та вологістю, а тоді випускають до загального вольєру. У фазанарії вже з’явилися на світ 200 пташенят.

Лісівники сподіваються наступної весни випустити у дику природу 500 пташок, адже умови в житомирських лісах сприятливі для них. Спершу їх підгодовуватимуть, поки вони навчаться самостійно добувати їжу.

Фахівці акцентують, що у фазанів цінне м’ясо, а їхні яйця своєю користю не поступаються перепелиним і значно смачніші за курячі.

ЗАЙЦІ-РУСАКИ БОЯТЬСЯ АГРОХІМІКАТІВ

У Радомишльському лісомисливському господарстві почали вирощувати зайців-русаків. Популяція цих тварин зменшується через те, що аграрії обробляють поля шкідливими для них хімікатами. Тож нині важливо збільшити кількість русаків у дикій природі.

Зайців, які живуть у клітках вольєру, врятували від минулорічної лісової пожежі, що виникла у Потіївському лісництві.

Вадим Лайчук
Вадим Лайчук

Мисливствознавець державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» Вадим Лайчук розповідає: «Ми їздили переймати досвід до наших колег у Лубенський держлісгосп на Полтавщині (він досі був єдиним серед державних лісгоспів, де вирощують зайців-русаків – авт.). Свій вольєр облаштували на 675 метрах квадратних, де зараз живуть 10 зайців – дорослі 2 самці й три самки, двоє з яких уже привели 5 зайченят. Молодняку півтора місяці, його ще триматимуть у клітках стільки ж часу, а потім випустять у великий вольєр».

Олексій Пузіков
Олексій Пузіков

Мисливствознавець Олексій Пузіков зауважує, що зайці-русаки їдять багато кори, тому їм щодня дають гілки. У загальному вольєрі посіяли овес та люцерну, аби тварини мали чим харчуватися, а ще встановили для них дерев’яні будиночки.

«Ми будемо розробляти методику, щоб привчити зайця жити там, куди його випустили. Він може втекти куди йому заманеться, наприклад, в інший лісгосп, а нам від цього користі не буде», – каже Пузіков.

Оскільки самка зайця-русака може давати приплід двічі-тричі на рік, то щороку господарство може випускати у ліс до 50-60 тварин. Через 4 місяці планують дати свободу першому десятку зайців. За словами лісівників, їх випустять на відтворюваних ділянках (під них у лісомисгоспі відведено 1,5 тис. га угідь – авт.), де не полюють, а лише підгодовують тварин.

Радомишльські фахівці зазначають, що мисливське господарство збиткове, бо щорічно на його ведення витрачають до 380 тис. грн, а заробляють лише 20 тис. грн, але попри це продовжують займатися такою необхідною для лісу справою.

Поки фазани й зайці-русаки живуть і розмножуються у вольєрах, є надія, що облік диких тварини наступного року знову засвідчить приріст звірів у лісах Житомирщини.

Ірина Чириця, Житомир
Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-